Справа №127/30753/23
Провадження №1-кп/127/916/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 12 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2021 за № 12021020010001509, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Київа, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, розлученої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 320 Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , працюючи на посаді фармацевта аптеки №1 ТОВ «Дім Фармації», розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Шмідта, 9-А, тобто маючи навички та знання щодо порядку придбання, зберігання, обліку та обігу сильнодіючих лікарських засобів, а також достовірно знаючи про правила відпуску лікарських засобів, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї діяльності, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи єдиний умисел на збагачення шляхом отримання доходу від покупців аптеки №1 ТОВ «Дім Фармації», діючи умисно, 06.06.2022 відпустила покупцеві 60 пігулок препарату «Кодтерпін» без відповідного рецепту.
В 60 таблетках білого кольору, загальною масою 39,2880 г, міститься терпінгідрат та кодеїн. Загальна маса кодеїну в таблетках становить 0,4793 г. Вказані таблетки відносяться до препаратів кодеїну за умови, що вони поєднані з одним або кількома інгредієнтами і містять не більш як 100 мг наркотичного засобу на одиницю дози з концентрацією не більш як 2,5 відсотка у нерозділених препаратах та відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежений і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю.
У подальшому, 04.02.2023 під час проведення обшуку за місцем здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_4 в аптеці № 1 ТОВ «Дім Фармації», розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Шмідта, 9-А виявлено та вилучено: 18 блістерів з таблетками «Пенталігн ІС» - 180 таблеток, які знаходились всередині 18 полімерних блістерів, містять у своєму складі парацетамол, кофеїн, метамізол, кодеїн та фенобарбітал - у 180 таблетках, загальною масою 111,9020 г, загальна маса кодеїну становить 1,2645 г, середній відсотковий вміст кодеїну в даних таблетках становить 1,13 мас. %; 14 блістерів з таблетками «Кодепсин» - у 140 таблетках, загальною масою 115,2140 г, міститься терпінгідрат та кодеїн, загальна маса кодеїну становить 1,1061 г, зазначені таблетки відносяться до препаратів кодеїну, за умови, що вони поєднані з одним або кількома інгредієнтами і містять не більш як 100 мг наркотичного засобу на одиницю дози з концентрацією не більш як 2,5 відсотка у нерозділених препаратах; 3 упакування, в яких міститься по 14 блістерів з таблетками «Кодтерпін ІС» - 420 таблетки, які знаходились всередині 42 полімерних блістерів, які містились в 3 паперових коробках, містять у своєму складі кодеїн та терпін гідрат, в 420 таблетках, загальною масою 273,1010 г, загальна маса кодеїну становить 3,3592 г, середній відсотковий вміст кодеїну в даних таблетках становить 1,23 мас.%, зазначені препарати кодеїну відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежений і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю за умови, що вони поєднані з одним або кількома інгредієнтами і містять не більш як 100 мг наркотичного засобу на одиницю дози з концентрацією не більш як 2,5 відсотка у нерозділених препаратах.
Своїми умисними діями, будучи фармацевтом аптеки №1 ТОВ «Дім Фармації», ОСОБА_4 порушила вимоги статей 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», пункту 162 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ № 929 від 30.11.2016, пункти 5, 8 Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек і їх структурних підрозділів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 360 від 19.07.2005, пункту 11 Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення затверджених Наказом МОЗ № 360 від 19.07.2005, Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 876 від 18.04.2019, відповідно до яких препарати «Пенталігн ІС», «Кодепсин», «Кодтерпін ІС» не включені до переліку препаратів, відпуск яких з аптек можливий без рецепту лікаря..
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала та надала суду чіткі й послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованого їй діяння, які узгоджуються з відомостями, зазначеними в обвинувальному акті.
Допит обвинуваченої відбувся в судовому засіданні відповідно до приписів статті 351 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Під час зазначеного допиту обвинувачена надала суду чіткі та послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованого їй діяння, які мають бути встановленими в судовому засіданні згідно з приписами частини першої статті 91 КПК.
Суд відповідно до частини третьої статті 26 та частини третьої статті 349 КПК вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і клопотання про дослідження яких не було заявлене сторонами кримінального провадження. Згідно з приписами речення другого частини третьої статті 349 КПК суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового процесу зміст зазначених вище обставин, переконався у відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку учасники судового процесу будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Крім того, суд роз'яснив учасникам судового процесу принципи змагальності та диспозитивності, зміст яких розкритий у статтях 22, 26 КПК.
Отже, з урахуванням наведених вище норм кримінально-процесуального закону, суд за клопотанням сторін кримінального провадження дослідив такі докази:
-лист за підписом заступника Міністра охорони здоров'я України - головного державного санітарного лікаря України ОСОБА_5 від 16.11.2022, зі змісту якого випливає, що відповідно до відомостей з Ліцензійного реєстру на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів інформація про отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів за адресою: АДРЕСА_1 відсутня;
-протокол обшуку від 04.02.2023, відповідно до якого в період часу з 11.21 год. до 12.47 год. в приміщенні аптеки №1 ТОВ «Дім Фармації» за адресою: вул. Шмідта, 9-а в м. Вінниці виявлено та вилучено: 2 блістера по 10 капсул кожна з назвою «Acino», 2 блістера по 10 капсул кожна з назвою «Габана», 14 блістерів по 10 капсул кожна з назвою «Кодепсин», 7 блістерів по 10 капсул кожна з назвою «Кодтерпін ІС», 18 блістерів по 10 капсул кожна з назвою «Пенталгін ІС», 22 блістера по 10 капсул кожна, 1 блістер з 9 капсулами, 6 блістерів по 10 капсул кожна з назвою «Органія», 3 упакування з назвою «Кодтерпін ІС», в яких знаходиться 14 блістерів по 10 капсул кожна, 18 блістерів по 10 капсул кожна, 4 блістера по 10 капсул кожна з назвою «Acino», 1 блістер по 10 таблеток кожна з назвою «Зотек-200», порожні блістера в поліетиленовому пакеті;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3125-НЗПРАП від 25.04.2023, згідно з яким в порошкоподібній речовині загальною масою 19,3200 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 150 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 1,9910 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 150 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 2,0720 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 150 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 1,9560 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 150 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 1,1010 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 75 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 1,0280 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 75 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 1,0580 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 75 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 1,0170 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 75 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 4,0650 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 300 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 4,1060 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 300 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 4,0740 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 300 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 4,0170 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 300 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 4,0540 г, що знаходилась всередині 10 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 300 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібній речовині загальною масою 3,6864 г, що знаходилась всередині 9 капсул з блістерів з написом «… ГАБАНА Прегабаліну 300 мг…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3124-НЗПРАП від 03.04.2023, відповідно до якого надані на дослідження 180 таблеток, які знаходились всередині 18 полімерних блістерів, містять у своєму складі парацетамол, кофеїн, метамізол, кодеїн та фенобарбітал. В 180 таблетках, загальною масою 111,9020 г, загальна маса кодеїну становить 1,2645 г, середній відсотковий вміст кодеїну в даних таблетках становить 1,13 мас. %. Препарати кодеїну відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежений та стосовно яких допускається виключення деяких заходів контролю за умови, що вони поєднані з одним або кількома інгредієнтами і містять не більш як 100 мг наркотичного засобу на одиницю дози з концентрацією не більш як 2,5 відсотка у нерозділених препаратах. Фенобарбітал відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежений і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю. В 180 таблетках, загальною масою 111,9020 г, загальна маса фенобарбіталу становить 1,8016 г. Парацетамол, кофеїн та метамізол до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3110-НЗПРАП від 25.04.2023, згідно з яким в порошкоподібних речовинах загальною масою 27,5250 г, що знаходились всередині 90 капсул з блістерів з написом «Неогабін 150 прегабаліну 150 мг (mg) acino ….», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. в порошкоподібних речовинах загальною масою 27,1840 г, що знаходились всередині 90 капсул з блістерів з написом «acino ….», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3119-НЗПРАП від 13.04.2023, відповідно до якого в наданих на експертизу 140 таблетках, загальною масою 115,2140 г, міститься терпінгідрат та кодеїн; загальна маса кодеїну становить 1,1061 г. Дані таблетки відносяться до препаратів кодеїну, за умови, що вони поєднані з одним або кількома інгредієнтами і містять не більш як 100 мг наркотичного засобу на одиницю дози з концентрацією не більш як 2,5 відсотка у нерозділених препаратах та відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежений та відносно яких допускаються виключення деяких заходів контролю;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3221-НЗПРАП від 19.04.2023, згідно з яким надані на дослідження 420 таблеток, які знаходилися всередині 42 полімерних блістерів, які містились в 3 (трьох) паперових коробках, містять у своєму складі кодеїн та терпін гідрат. В 420 таблетках, загальною масою 273,1010 г, загальна маса кодеїну становить 3,3592 г, середній відсотковий вміст кодеїну в даних таблетках становить 1,23 мас.%. Препарати кодеїну відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю за умови, що вони поєднані з одним або кількома інгредієнтами і містять не більш як 100 мг наркотичного засобу на одиницю дози з концентрацією не більш як 2,5 відсотка у нерозділених препаратах;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3126-НЗПРАП від 05.04.2023, відповідно до якого в наданих на експертизу 70 таблетках білого кольору, загальною масою 45,5690 г, міститься терпінгідрат та кодеїн. Загальна маса кодеїну становить 0,4793 г, середній відсотковий вміст кодеїну в даних таблетках становить 1,26 мас.%. Дані таблетки відносяться до препаратів кодеїну, за умови, що вони поєднані з одним або кількома інгредієнтами і містять не більш як 100 мг наркотичного засобу на одиницю дози з концентрацією не більш як 2,5 відсотка у нерозділених препаратах та відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежений та відносно яких допускаються виключення деяких заходів контролю;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3111-НЗПРАП від 05.04.2023, згідно з яким надані на експертизу порошкоподібні речовини білого кольору, загальною масою 12,1070 г, які знаходились у 60 капсулах, містять прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3120-НЗПРАП від 04.04.2023, відповідно до якого надані на дослідження порошкоподібні речовини білого кольору, загальною масою 15,977 г, які знаходились у 40 капсулах білого кольору, містять габапентин, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3114-НЗПРАП від 04.04.2023, відповідно до якого надані на експертизу порошкоподібні речовини білого кольору, загальною масою 2,9555 г, які знаходились у 29 капсулах білого кольору, містять прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3112-НЗПРАП від 11.04.2023, відповідно до якого в порошкоподібних речовинах, загальною масою 4,0790 г, які знаходились всередині 10 капсул з блістера з написом «… ГАБАНА…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. В порошкоподібних речовинах, загальною масою 2,0230 г, які знаходились всередині 10 капсул з блістера з написом «… ГАБАНА…», міститься прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься.
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3121-НЗПРАП від 06.04.2023, згідно з яким надані на дослідження порошкоподібні речовини білого кольору, загальною масою 6,050 г, які знаходились у 20 капсулах білого кольору, містять прегабалін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/3122-НЗПРАП від 31.03.2023, згідно з яким надані на дослідження 10 таблеток, загальною масою 3,7950 г, містять у своєму складі ібупрофен, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься;
-висновок експерта № СЕ-19/102-23/8294-НЗПРАП від 08.09.2022, відповідно до якого в наданих на експертизу 60 таблетках білого кольору, загальною масою 39,2880 г, міститься терпінгідрат та кодеїн. Загальна маса кодеїну в таблетках становить 0,4793 г. Дані таблетки відносяться до препаратів кодеїну, за умови, що вони поєднані з одним або кількома інгредієнтами і містять не більш як 100 мг наркотичного засобу на одиницю дози з концентрацією не більш як 2,5 відсотка у нерозділених препаратах та відносяться до наркотичних засобів обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю.
Аналізуючи показання обвинуваченої, надані суду стороною обвинувачення докази, суд вважає, що в судовому засіданні підтверджений факт порушення ОСОБА_4 встановлених правил відпуску та торгівлі наркотичними засобами. Зокрема, обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначених обставин не заперечувала, надавши суду чіткі та послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення. Крім того, показання ОСОБА_4 повністю підтверджуються наданими суду доказами, зокрема, висновками криміналістичних досліджень, проведеними під час досудового розслідування.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що дії ОСОБА_4 охоплюються складом кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 320 Кримінального кодексу України (далі - КК), за ознаками порушення встановлених правил відпуску та торгівлі наркотичними засобами.
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд бере до уваги роз'яснення, надані в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України (далі - ВСУ) № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Суд враховує, що у постанові від 10.07.2018 (справа № 148/1211/15-к) Верховний Суд (далі -ВС) звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
У постанові від 14.06.2018 (справа № 760/115405/16-к) ВС зазначив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Крім того, ВС у постанові від 09.10.2018 (справа № 756/4830/17-к) звернув увагу на те, що відповідно до статей 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у статті 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Дискреційні повноваження суду, як вже суд зазначив вище, визнаються і Європейським судом з прав людини.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, як зазначив ВС, означає з'ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (стаття 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у статті 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у пункті 3 частини першої статті 65 КК поняття «особа винного».
Термін «явно несправедливе покарання», як зауважив ВС, означає відмінність в оцінці виду та розміру покарання принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Аналогічний висновок зроблений ВС у постанові від 13.08.2020 (справа № 716/1224/19).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
При цьому, суд також враховує, що у постанові від 18.09.2019 (справа № 166/1065/18) ВС зазначив, що розкаяння передбачає, крім визнання факту скоєння злочину, ще й дійсне визнання власної провини, щирий жаль та осуд своєї поведінки.
Аналогічна правова позиція сформована у постанові ВС від 27.11.2019 (справа № 629/847/15-к) та від 20.08.2020 (справа № 750/1503/19).
Суд також враховує, що у постанові від 10.07.2018 (справа № 148/1211/15-к) ВС звернув увагу на те, що формулювання пункту 1 частини першої статті 66 КК передбачає, що наявність будь-якої з обставин, перелічених в ньому, - тобто, або «з'явлення із зізнанням», або «щирого каяття», або «активного сприяння розкриттю злочину» - означає, що вимогу цього пункту виконано. Таким чином, положення статті 69-1 КК застосовуються, якщо судом установлено будь-яку з обставин, зазначених у пункті 1 частини першої статті 66 КК, та будь-яку з обставин, вказаних у пункті 2 частини першої статті 66 КК.
Крім того, вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує, що ВС у постанові від 17.04.2018 (справа № 298/95/16-к) зазначив, що у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 вчинила нетяжкий злочин, винуватість у вчиненні якого визнала, надавши суду чіткі та послідовні показання щодо обставин його вчинення, при цьому у вчиненому розкаялась. Крім того, суд враховує, що за місцем проживання ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Також суд враховує, що під час проведення досудового розслідування, як слідує з обвинувального акта та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення
Отже, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.
З огляду на викладене, аналізуючи надані суду матеріали, відомості, що характеризують особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання, приписи статей 50, 65 КК, роз'яснення ВС, викладені у постанові від 17.04.2018, суд дійшов до переконання, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, буде покарання, передбачене санкцією кримінального закону, у виді штрафу.
Суд дійшов до такого висновку, оскільки метою покарання згідно з приписами частини другої статті 50 КК є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання щодо наявності або відсутності правових підстав для призначення обвинуваченій додаткового покарання, передбаченого санкцією кримінального закону (частини першої статті 320 КК), суд враховує роз'яснення, надані у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до статті 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.
Це покарання призначається в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) КК, за якою підсудний визнаний винним, а якщо воно нею не передбачене, - в межах, установлених статтею 55 КК. Та обставина, що до постановлення вироку підсудний вже не обіймав посаду або не займався діяльністю, з якими було пов'язане вчинення злочину, не є перешкодою для застосування цього покарання.
Рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання останнього. Якщо в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК зазначено характер посад або вид діяльності (наприклад, статті 286, 287), рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку, повинне відповідати змісту цієї санкції.
Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов'язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися на статтю 69 КК не потрібно.
Суд також враховує, що ВС у постанові від 01.11.2018 (справа № 753/12073/15-к) зазначив, що покарання, передбачене у статті 55 КК, полягає в позбавленні обвинуваченого його суб'єктивного права на посаду, яку він обіймав, або на службову, професійну чи іншу спеціальну діяльність, якою він займався під час вчинення злочину, а також у тимчасовому обмеженні його правоздатності - можливості обіймати певні посади або займатися певною діяльністю протягом строку, встановленого вироком суду.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене лише у тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане зі службовим становищем підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю. Призначаючи це покарання, суд має чітко вказати у вироку ті конкретні посади, право обіймати які позбавляється засуджений, або конкретний вид діяльності, права займатися якою він позбавляється.
Отже, суд враховує, що санкція частини першої статті 320 КК передбачає застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Зазначена правова норма є імперативною, а тому суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 додаткове покарання, передбачене санкцією кримінального закону, у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом у закладах охорони здоров'я строком на 1 рік.
Суд також вважає за доцільне зауважити, що частиною першою статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України регламентовано, що засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. Тому, зважаючи на приписи абзацу третього пункту 2 частини четвертої статті 374 КПК, згідно з якими у резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, зокрема, початок строку відбування покарання, суд вважає за необхідне зазначити, що строк відбування кримінального покарання у виді штрафу слід рахувати саме з дня набрання вироком законної сили.
Крім того, частиною третьою статті 55 КК регламентовано, що при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком. Саме тому, строк відбування додаткового покарання слід також рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до положень статті 100 КПК.
Разом з тим, згідно з наданою представником сторони обвинувачення ухвалою слідчого судді від 08.02.2023 на речові докази у кримінальному провадженні, накладений арешт, який доцільно скасувати.
Згідно з частиною другою статті 124 КПК судові витрати необхідно покласти на обвинуваченої.
Керуючись статтями 371, 373, 374 КПК, суд
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 320 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 70 (сімдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одну тисячу сто дев'яносто) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом у закладах охорони здоров'я строком на 1 (один) рік.
Строк відбування призначеного покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Речові докази:
- 2 блістера по 10 капсул кожна з назвою «Acino», 2 блістера по 10 капсул кожна з назвою «Габана», 14 блістерів по 10 капсул кожна з назвою «Кодепсин», 7 блістерів по 10 капсул кожна з назвою «Кодтерпін ІС», 18 блістерів по 10 капсул кожна з назвою «Пенталгін ІС», 22 блістера по 10 капсул кожна, 1 блістер з 9 капсулами, 6 блістерів по 10 капсул кожна з назвою «Органія», 3 упакування з назвою «Кодтерпін ІС», в яких знаходиться 14 блістерів по 10 капсул кожна, 18 блістерів по 10 капсул кожна, 4 блістера по 10 капсул кожна з назвою «Acino», 1 блістер по 10 таблеток кожна з назвою «Зотек-200», порожні блістера в поліетиленовому пакеті, які поміщені до камери зберігання речових доказів Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, - знищити.
Арешт, накладений на речові докази на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2023, - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 61009 (шістдесят одну тисячу дев'ять) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок витрат на залучення експертів.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вирок вручається негайно після його проголошення.
Суддя: