Справа № 752/23396/19
Провадження № 2/752/450/23
РІШЕННЯ
Іменем України
14 серпня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Давиденко С.Р.
у місті Києві в приміщенні суду, розглянувши у порядку загального позовного провадження справу за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю
встановив:
11.11.2019 року АТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням уточнень, позивачем зазначено, що 16.10.2007 року АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 уклали договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4425, за умовами якого останній надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 850 000, 00 доларів США зі сплатою 13 % річних та кінцевим терміном повернення до 15.10.2022 року.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором 16.10.2007 року АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 уклали Іпотечний договір 02-10/3519, предметом якого є 6-кімнатна квартира АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором не виконує, що призвело до утворення заборгованості.
Рішенням №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у передавальному акті, а саме з 15.10.2019 року.
Відповідно до п. 11 ч. 4 ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.
Враховуючи викладене вище, АТ «Альфа-Банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк».
Шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження в іпотечному договорі та ст.ст.12, 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» АТ «Укрсоцбанк» набув право власності на вказану квартиру.
Відповідне іпотечне застереження в іпотечному договорі за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя. На підставі цього застереження АТ «Укрсоцбанк» зареєстрував право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
На підтвердження належності АТ «Укрсоцбанк» вищевказаної квартири додано копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Копія даної довідки підтверджує, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про реєстрацію права власності на квартиру за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019, правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк»
Крім того АТ «Укрсоцбанк» в серпні 2019 року звертався до відповідачів з вимогою звільнення вказаного приміщення та зняття з реєстрації за адресою.
Зазначені вимоги відповідачі отримали 07.08.2019 року, однак не виконали.
Відповідач ОСОБА_1 з 18.07.2019 р. не є власником квартири АДРЕСА_2
Наявність у відповідачів реєстрації у вказаній квартирі, порушує інтереси власника квартири, який з вересня 2019 року не може потрапити у приміщення, що підтверджується відповідними актами. Крім того, наявність реєстрації відповідачів у квартирі створює перешкоди у розпорядженні квартирою.
Право членів сім'ї власника квартири користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на квартиру в особи, членами сім'ї якого вони є. Із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням як у неї, так і у членів її сім'ї. В зв'язку з цим відповідачі втратили право користування вказаною квартирою.
Просили усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_1 права користування вказаним житловим приміщенням; усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування вказаним житловим приміщенням; усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_3 права користування вказаним житловим приміщенням; усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_4 права користування вказаним житловим приміщенням; усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_5 права користування вказаним житловим приміщенням; усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_6 права користування вказаним житловим приміщенням.
06.03.2020 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
11.03.2021 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляю самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
06 квітня 2023 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду.
28.04.2021 року до суду надійшов письмовий висновок Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, відповідно до змісту якого третя особа заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 14.08.2023 року сторони відсутні.
Представник позивача подав заяву про завершення розгляду справи за їх відсутності, зазначивши, що підтримує заявлені позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити.
Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, відзивів на позов на адресу суду не направляли.
Представник відповідачки ОСОБА_1 , будучи присутнім у судовому засіданні 16.09.2021 року заперечував проти позову.
Третя особа подали до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, просили вирішити спір з урахування поданого ними письмового висновку.
Врахувавши думку представників позивача, відповідачки ОСОБА_1 , третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 16.10.2007 року АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 уклали Іпотечний договір 02-10/3519, предметом якого є 6-кімнатна квартира АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором не виконує, що призвело до утворення заборгованості.
Рішенням №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у передавальному акті, а саме з 15.10.2019 року.
Відповідно до п. 11 ч. 4 ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.
Враховуючи викладене вище, АТ «Альфа-Банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк».
Шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження в іпотечному договорі та ст.ст.12, 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» АТ «Укрсоцбанк» набув право власності на вказану квартиру.
Відповідне іпотечне застереження в іпотечному договорі за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя. На підставі цього застереження АТ «Укрсоцбанк» зареєстрував право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
На підтвердження належності АТ «Укрсоцбанк» вищевказаної квартири додано копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Копія даної довідки підтверджує, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про реєстрацію права власності на квартиру за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019, правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк».
Крім того АТ «Укрсоцбанк» в серпні 2019 року звертався до відповідачів з вимогою звільнення вказаного приміщення та зняття з реєстрації за адресою.
Зазначені вимоги відповідачі отримали 07.08.2019 року, однак залишили без виконання.
Відповідач ОСОБА_1 з 18.07.2019 р. не є власником квартири АДРЕСА_2
Наявність у відповідачів реєстрації у вказаній квартирі, порушує інтереси власника квартири, який з вересня 2019 року не може потрапити у приміщення, що підтверджується відповідними актами. Крім того, наявність реєстрації відповідачів у квартирі створює перешкоди у розпорядженні квартирою.
Право членів сім'ї власника квартири користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на квартиру в особи, членами сім'ї якого вони є. Із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням як у неї, так і у членів її сім'ї. В зв'язку з цим відповідачі втратили право користування вказаною квартирою.
Звертаючись до суду з позовом, просили усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_1 права користування вказаним житловим приміщенням; усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування вказаним житловим приміщенням; усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_3 права користування вказаним житловим приміщенням; усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_4 права користування вказаним житловим приміщенням; усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_5 права користування вказаним житловим приміщенням; усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_6 права користування вказаним житловим приміщенням.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. ст. ст. 317, 391, 319, ч. 1 ст 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном; право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Тлумачення ст. 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов застосовується для захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння коли право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника. У постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-92цс15 зроблено висновок, що положення статті 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, які мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, які мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідно до абзацу 2 п.34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації.
Правомірність вимог підтверджується судовою практикою, зокрема Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.07.2018 року у справі № 638/13030/13-ц, де зазначено, що право користуватися житлом для членів сім'ї власника може виникати та існувати лише за умови, якщо особа, членами сім'ї якої вони є, сама володіє правом власності на житло.
Верховний Суд в постанові від 12.09.2018 року у справі № 727/11132/14-ц також роз'яснив, що аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим житловим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї. Ця позиція також відповідає правовій позиції Верховного Суду України у постанові від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14.
Відповідачами у справі доказів на спростування обставин, що стали підставою для пред'явлення до них позовних вимог, суду не подано.
Крім того, постановою Верховного Суду від 16.06.2021 року залишено без змін рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05.02.2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особа ОСОБА_3 про припинення державної реєстрації іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 .
Також ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2023 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Майоров В.О. до ПАТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 77, ст. 79, ч. 1 ст. 80, ч. 1 ст. 81, ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; відповідні докази мають бути подані позивачем разом з поданням позовної заяви.
З огляду на вище викладене, позовні вимоги АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю, підлягають задоволенню судом.
За правилами ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
позовні вимоги акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю, задовольнити.
Усунути акціонерному товариству «Альфа-Банк» перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_1 права користування вказаним житловим приміщенням.
Усунути акціонерному товариству «Альфа-Банк» перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування вказаним житловим приміщенням.
Усунути акціонерному товариству «Альфа-Банк» перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_3 права користування вказаним житловим приміщенням.
Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_4 права користування вказаним житловим приміщенням.
Усунути акціонерному товариству «Альфа-Банк» перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_5 права користування вказаним житловим приміщенням.
Усунути акціонерному товариству «Альфа-Банк» перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_2 шляхом позбавлення ОСОБА_6 права користування вказаним житловим приміщенням.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП відсутній), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП відсутній) на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. № 100, ідентифікаційний код 23494714) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 526 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять шість) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя К.Г. Плахотнюк