ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/5796/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Войтович І.І., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Костюк Л.О., Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року про повернення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідачі, ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві №7938327/2541002770 від 26.12.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №103 від 29.11.2022 року;
- стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року зазначений адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7938327/2541002770 від 26.12.2022, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Зобов'язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд.8, м. Київ) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну, складену Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 №103 від 29.11.2022 датою її фактичного подання 13.12.2022.
Стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 368,00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.
21.06.2023 на електронну поту суду першої інстанції надійшла заява представника позивача адвоката Гамрецького Є.О., в якій останній просив стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. (далі по тексту - Заява)(а.с.100-110).
Аналогічна заява подана представником позивача адвокатом Гамрецьким Є.О. засобами поштового зв'язку 19.06.2023, та зареєстрована судом першої інстанції 07.08.2023 року (а.с.114-132).
Обґрунтовуючи подану заяву представник позивача зазначив, що у позовній заяві заявив попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 25 000,00 грн.
До вищевказаної заяви позивачем додано копії Договору №12/01-23/1 від 12.01.2023 про надання правової допомоги; Додатку №1 від 12.01.2023 до Договору про надання правової допомоги; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 16.06.2023; копія рахунку на оплату № 75 від 16.06.2023; детальний опис виконаних робіт від 19.06.2023 та докази направлення заяви відповідачу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення - залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити заяву позивача про розподіл судових витрат до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, і зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно із частинами другої-п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Аналіз частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що вирішити питання про судові витрати після прийняття рішення можливо лише за умови заявлення або подання особою заяви про неможливість подання таких доказів до закінчення судових дебатів, тобто, до прийняття судового рішення, у випадку якщо судові дебати не проводяться під час розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, причини, з яких сторона не може надати докази про понесені витрати до ухвалення рішення суду, мають бути поважними.
Дослідивши матеріали справи та доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в позовній заяві позивачем було зазначено про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 25 000,00 грн.
Розгляд даної справи здійснено судом першої інстанції у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, тобто без виклику сторін.
15.06.2023 року ФОП ОСОБА_1 отримано через систему «Електронний суд» копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року, що підтверджується довідкою від 29.06.2023 року (а.с.96).
Суд звертає увагу, що імперативними приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Як вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, п'ятий день після ухвалення рішення суду (14.06.2023), з урахуванням його отримання позивачем 15.06.2023 року, припадав на 20.06.2023 року.
У свою чергу, представником позивача адвокатом Гамрецьким Є.О., 19.06.2023 року засобами поштового зв'язку направлено заяву про розподіл судових витрат на адресу суду першої інстанції, яка зареєстрована судом першої інстанції 07.08.2023 року (а.с.114-132). Зазначені обставини підтверджуються штампом Укрпошти на конверті, який міститься в матеріалах справи (а.с.132).
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що представником позивача адвокатом Гамрецьким Є.О., заяву про розподіл судових витрат подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, як це передбачено нормами адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд уважає, що позивачем та його представником були виконані вимоги частин 3, 4 статті 134, частини 7 статті 139 КАС України щодо підтвердження відповідними доказами розміру витрат на професійну правничу допомогу, які позивач має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідає нормам адміністративного судочинства.
Водночас, судом першої інстанції не надано правову оцінку заяві позивача та не ухвалення судове рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу після вирішення справи, а тому існує необхідність направити дану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду саме в частині питання про наявність або відсутність законних підстав для відшкодування ФОП ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. за наслідками розгляду справи по суті.
Беручи до уваги вищевикладене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду заяви позивача про відшкодування на користь позивача витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року про повернення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Л.О. Костюк
Є.В. Чаку
Повний текст виготовлено 14.11.2023 року