П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/8741/23
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,
повний текст судового рішення
складено 22.08.2023, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді 20 років 3 місяці 1 день;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області визначити ОСОБА_1 стаж роботи на посаді судді - 23 роки 3 місяці 1 день та розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 56% суддівської винагороди працюючого судді;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 56% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді 23 роки 3 місяці 1 день, починаючи з 02.03.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідачем 21.03.2023 року нараховано йому з 02.03.2023 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу на посаді судді 20 років 3 місяці 1 день. Позивач вважає, що нарахування йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу на посаді судді 20 років 3 місяці 1 день здійснено з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки згідно розрахунку стажу роботи судді, який дає право на відставку, на момент прийняття рішення Вищою радою правосуддя №104/0/15-23 від 21.02.2023 року про відставку стаж роботи позивача на посаді судді складав 23 роки 3 місяці 10 днів, з яких 20 років 3 місяці 10 днів робота на посаді судді судів України та 3 роки стаж роботи в галузі права, вимога щодо якої визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, в редакції закону чинного на дату призначення на посаду судді. На думку позивача, відповідач порушив його право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в передбаченому Законом розмірі, а саме 56% суддівської винагороди з розрахунку стажу на посаді судді 23 років 3 місяці 1 день.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є суддею Білозерського районного суду Херсонської області у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до розрахунку стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці стаж роботи позивача, що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання станом на 21.02.2023 року становить 23 роки 3 місяці 10 днів, у тому числі: стаж роботи в галузі права (фактичний стаж за юридичною спеціальністю), на день обрання на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом України від 15.12.1992 року №2862-ХІІ «Про статус суддів» 3 роки; призначення строком на п'ять років на посаду судді Суворовського районного суду м. Херсона (11.11.2002 року - 21.05.2008 року) 5 років 6 місяців 10 днів; обрання безстроково суддею Суворовського районного суду м. Херсона (22.05.2008 року - 16.02.2009 року) 8 місяців 26 днів; призначення за переведенням на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області (17.02.2009 року - 16.08.2022 року) 13 років; відрядження до Суворовського районного суду м. Одеси для здійснення правосуддя (17.08.2022 року - 21.02.2023 року) 6 місяців 5 днів.
Згідно рішення Вищої Ради Правосуддя «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку» від 21.02.2023 року №124/0/15-23 загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 становить 23 роки 3 місяці 10 днів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 02.03.2023 року позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 63060 грн., що становить 50% від заробітної плати згідно довідки Державної судової адміністрації України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.03.2023 року №5-465/23Вих, з розрахунку стажу на роботі на посаді судді 20 років 3 місяці 1 день.
03.04.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 02.03.2023 року з розрахунку стажу на посаді судді 23 роки 3 місяці в розмірі 56% суддівської винагороди працюючого судді.
Листом від 17.04.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача на його заяву про те, що розрахунок стажу відповідає вимогам чинного законодавства, а його суддівський стаж складає 20 років.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. А тому, до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання, слід враховувати крім роботи безпосередньо на посаді судді - 20 років 3 місяці 10 днів, ще й стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду - 3 роки.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина 2 статті 142 Закону №1402-VIІ).
Згідно з ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 02.03.2023 року згідно Закону №1402-VIII.
Частина 1 ст.137 Закону №1402-VIII передбачає, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Згідно ч.2 ст.137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до абз.4 п.34 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Зазначена позиція щодо визначення стажу роботи судді також відповідає нормам Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 року №1798-VІІІ, яким доповнено пункт 34 розділу 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» абзацом четвертим наступного змісту: «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим законом зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».
Так, позивач призначений на посаду судді 11.11.2002 року, отже на день його призначення діяв Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2862-Х11 (далі - Закон №2862-Х11).
З матеріалів справи вбачається, що при призначенні позивачу з 02.03.2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем до стажу роботи на посаді судді не було зараховано 3 роки стажу роботи в галузі права (фактичний стаж за юридичною спеціальністю) на день обрання на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом України від 15.12.1992 року №2862-ХІІ «Про статус суддів».
Системний аналіз ч.2 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у взаємозв'язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону дає підстави для висновку, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно усталеної правової позиції Верховного Суду стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 року у справі №308/6953/17 та від 30.01.2020 року у справі №592/3694/17.
Так, в рішенні від 03.07.2019 року №9901/140/19 Верховний Суд, зазначив, що право на зарахування стажу роботи в галузі права три роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом №2862-ХІІ на день їх обрання.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що внесені до статті 137 Закону №1402-VIII зміни дозволили зараховувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення позивача на посаду судді (постанова від 30.05.2019 року у справі №11-1481за18).
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України від 15.12.1992 року №2862-XII «Про статус суддів» в редакції, чинній станом на 11.11.2002 року, на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки.
З урахуванням зазначеного, до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання, слід враховувати крім роботи безпосередньо на посаді судді - 20 років 3 місяці 10 днів, ще й стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду - 3 роки.
Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що загальний стаж позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону №1402-VIII складає повних 23 роки (23 роки 3 місяці 10 днів).
У зв'язку з цим, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці виходячи із стажу роботи на посаді судді повних 23 роки повинен становити 56%, з яких: 50% - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 6% (3 роки * 2%) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.
Відповідно до вищевикладеного, суд апеляційної інстанції констатує встановлений факт стажу ОСОБА_1 на посаді судді повних 23 роки 3 місяці 10 днів, що має бути взято пенсійним органом до розрахунку при обчисленні відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд апеляційної інстанції вважає необхідним відмітити, що правильність обчислення стажу роботи на посаді судді безпосередньо впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що є однією з головних гарантій незалежності судді, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними актами. За загальним правилом, суд повинен тлумачити національне законодавство у соціальній сфері таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав верховенству права з урахуванням усіх складових цього принципу, зокрема, справедливості і розумності та, відповідно, у спосіб, що є найбільш сприятливим для захисту прав та інтересів особи.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладених у постанові від 08.11.2021 року у справі №580/492/21.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька