П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 р. Категорія 112010201м. ОдесаСправа № 540/4511/21
Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
14.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання Рішення від 13.06.2022 року, та порушення прав позивача, підтверджених цим рішенням суду, а саме, відповідач в розрахунку боргу за період з 07.10.2009 року по 23.01.2018 року та розрахунку поточної пенсії позивачу з 24.01.2018 року по теперішній час, протиправно - не здійснила перерахунки та індексацію пенсії відповідно до ст. 63, 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 3.02.2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393” (Далі постанова КМУ № 45 від 13.02.2008 року”) від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (Далі постанова КМУ № 704 від 30.08.2017 року”) від 16.02.2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підтвердження рівня соціального захисту вразливих верств населення у 2022 році (Далі - “Постанова КМУ № 118 від 16.02.2022 року”) в редакції дійсної на момент нарахування пенсії позивачу; не включив позивача у список осіб, пенсії яких піддягають перерахунку та не подав список до відповідного органу, який уповноважений видати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ № 45 від 13.02.2008 року; не визначив нарахував пенсію ОСОБА_1 на виконання рішення суду за період з 07.10.2009 року по 23.01.2018 року.
Згідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов'язання відповідача - здійснити розрахунок та виплату пенсії позивача за період з 07.10.2009 року по 23.01.2018 року та з 24.01.2018 року по теперішній час з урахуванням індексації та автоматичних або масових перерахунків пенсії, відповідно до ст. 63, 64 Закону України № 2262-ХІІ з врахування постанови КМУ № 45 від 13.02.2008 року, Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року, Постанови № 713 від 14.07.2021 року, Постанови КМУ від 16.02.2022 року № 118, в редакції дійсної на момент нарахування пенсії позивачу; включити позивача у список, пенсії, яких підлягають перерахунку та подати спимок та отримання довідки від відповідного органу, який уповноважений видати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ № 45 від 13.02.2008 року; визнати нарахування пенсію ОСОБА_1 на виконання рішення суду за період з 07.10.2009 року по 23.01.2018 року; зобов'язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення від 13.06.2022 року у адміністративній справі № 540/4511/21.
В обґрунтування вимог заяви позивач посилається на неналежне невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року заяву в порядку ст. 383 КАС України - залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та прийняти нову, якою задовольнити вимоги позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №67/А-99-1 від 20.12.2017 року. Зобов'язано відповідача здійснити поновлення та виплату позивачу пенсії за віком починаючи з 07.10.2009 року по 23.01.2018 рік в розмірі, визначеному на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.). В решті позовних вимог відмовлено.
09.02.2023 р. судом видано виконавчий лист по даній справі.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач 14 липня 2023 року подав до суду заяву в порядку ст. 383 КАС України.
Залишаючи заяву без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що скориставшись примусовим порядком виконання судового рішення, позивач, як стягувач у відповідному виконавчому провадження, може реалізовувати надані йому ЗУ “Про виконавче провадження” права, зокрема, на оскарження бездіяльності державного виконавця з підстав зазначених у заяві про встановлення судового контролю.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У відповідності до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За змістом норм ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суд акцентує увагу на тому, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 75 ЗУ “Про виконавче провадження”, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, з аналізу вищевикладених приписів ЗУ “Про виконавче провадження” вбачається, що державний виконавець наділений повноваженнями, зокрема, накладати штрафні санкції на боржників у відкритих виконавчих провадженнях за безпідставне невиконання судових рішень.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В свою чергу, скориставшись примусовим порядком виконання судового рішення, позивач, як стягувач у відповідному виконавчому провадження, може реалізовувати надані йому ЗУ “Про виконавче провадження” права, зокрема, на оскарження бездіяльності державного виконавця з підстав зазначених у заяві про встановлення судового контролю.
У зв'язку із вказаним, суд наголошує, що позивачем не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
При цьому, вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання Рішення від 13.06.2022 року, та порушення прав позивача, підтверджених цим рішенням суду, а саме, відповідач в розрахунку боргу за період з 07.10.2009 року по 23.01.2018 року та розрахунку поточної пенсії позивачу з 24.01.2018 року по теперішній час, протиправно - не здійсни перерахунки та індексацію пенсії відповідно до ст. 63, 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 3.02.2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393” (Далі постанова КМУ №45 від 13.02.2008 року”) від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (Далі постанова КМУ №704 від 30.08.2017 року”) від 16.02.2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підтвердження рівня соціального захисту вразливих верств населення у 2022 році (Далі - “Постанова КМУ №118 від 16.02.2022 року”) в редакції дійсної на момент нарахування пенсії позивачу; - не включив позивача у список осі, пенсії яких піддягають перерахунку та не подав список до відповідного органу, який уповноважений видати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року; - не нарахував пенсію ОСОБА_1 на виконання рішення суду за період з 07.10.2009 року по 23.01.2018 року.
Згідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов'язання відповідача - здійснити розрахунок та виплату пенсії позивача за період з 07.10.2009 року по 23.01.2018 року та з 24.01.2018 року по теперішній час з урахуванням індексації та автоматичних або масових перерахунків пенсії, відповідно до ст. 63, 64 Закону України №2262-ХІІ з врахування постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року, Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року, Постанови №713 від 14.07.2021 року, Постанови КМУ від 16.02.2022 року №118, в редакції дійсної на момент нарахування пенсії позивачу; - включити позивача у список, пенсії, яких підлягають перерахунку та подати спимок та отримання довідки від відповідного органу, який уповноважений видати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року; - визнати нарахування пенсію ОСОБА_1 на виконання рішення суду за період з 07.10.2009 року по 23.01.2018 року; - зобов'язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення від 13.06.2022 року у адміністративній справі № 540/4511/21, не були предметом розгляду судом при розгляді справи № 540/4511/21, з огляду на що дані вимоги не можуть бути предметом розгляду справи в порядку ст. 383 КАС України. Суд зазначає, що позивач фактично виклав нові позовні вимоги, які не були предметом судового розгляду у даній справі та можуть бути предметом спору в іншому позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року по справі № 540/4511/21, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький