П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
---------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/5064/22
Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови провести перерахунок пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 по справі №420/5064/22 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови провести перерахунок пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений частково.
Визнана протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО91536 від 26.11.2021, виданої станом на 05.03.2019.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО91536 від 26.11.2021, виданої станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Зазначене рішення набрало законної сили 24.06.2022.
04.08.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №420/5064/22, в якій заявник просить замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача - ОСОБА_2 , щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року по справі №420/5064/22 на правонаступника ОСОБА_1 .
В обґрунтування підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09.02.2023, однак за життя судове рішення не було виконане відповідачем, а відтак, вона, як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 , має право на отримання стягнутих судом на користь її померлого чоловіка, але не виплачених коштів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року заяву задоволено.
Задовольняючи заяву щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , а відповідні правовідносини допускають правонаступництво.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та залишити заяву про заміну сторони виконавчого провадження без задоволення.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що спірні правовідносини між ОСОБА_2 та ГУ ПФУ на даний час відсутні, оскільки на виконання рішення у даній справі позивачу було перераховано пенсію, а інформація щодо наявної суми заборгованості була внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Крім того, апелянт з посиланням на ст.1219 ЦК України зазначив, що право на пенсію не входить до складу спадщини.
ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Тобто, заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї зі сторін (стягувача або боржника). Заміна сторони полягає у вступі на її місце правонаступника. Правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі на стадії виконання судових рішень.
Отже питання про заміну сторони її правонаступником можливе за наявності обставин, що конкретні суми цих виплат нараховані на підставі судового рішення, що набрало законної сили та які належали спадкодавцеві за життя, однак залишилися недоотриманими/ неотриманими у зв'язку з його смертю.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
Закон України «Про виконавче провадження» не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, надає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац 2 частини 4статті 4 Закону№1404-VIII).
Крім того, слід наголосити, що за змістом частини 1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 у справі №815/1303/17, від 14.06.2021 у справі №2-а-1411/11.
Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Такий підхід до врегулювання спірних правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 року у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 року у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 року у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 року у справі № 673/393/19, від 27.08.2020 року у справі №804/536/18.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Додатково апеляційний суд зазначає, що заперечуючи в суді першої інстанції про задовлення заяви про заміну сторони у виконавчому провадження та оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції саме про заміну сторони у виконавчому провадження, апелянт в листі від 28.07.2023 (а.с. 43 - 43 зворот), відмовляючи у виплаті заявнику нарахованої за судовим рішенням пенсії, але не виплаченої на час смерті поивача, роз'яснив заявнику її право на отримання таких виплат лише у разі заміни сторони виконавчого провадження в цій справі.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та постановов ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 2-12, 72-78, 121, 229, 242, 294, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі №420/5064/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14.11.2023
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький