П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ОКРЕМАУХВАЛА
15 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1143/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Турецької І.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження пенсії до десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 № 400/7256/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 № 400/7256/21, починаючи з 01.12.2019 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року, яке набрало законної сили 04 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження ОСОБА_1 основного розміру пенсії до десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області" про розмір грошового забезпечення від 05.08.2021 № 33/35-В-48, без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, під час апеляційного провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.06.2023 року із застосуванням обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
Верховний Суд неодноразово доходив висновку про неприпустимість обмеження розміру пенсій осіб, як отримують пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 04.07.2023 року у справі № 420/10528/21, від 23.08.2023 року у справі №520/13287/21, від 04.10.2023 року у справі № 420/2146/19 та багатьох інших.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на момент здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, жодних визначених Законом підстав для обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не було, з огляду на визнання рішеннями Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 неконституційними приписів статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Посилання щодо наявності у постановах Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та №168 від 24.02.2023 року положення про підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом" є неспроможними, оскільки у спірних відносинах наведене положення постанов Кабінету Міністрів України суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем. До того ж, на даний час Закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах
Однак, незважаючи на наявність рішення суду, що набрало законної сили, яким дії відповідача, щодо обмеження нарахування та виплати пенсії позивача максимальним розміром, визнавалися неправомірними, Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області повторно зменшило позивачу розмір пенсії, обмежуючи її встановленим максимальним розміром.
З моменту винесення судового рішення по справі, яке набрало законної сили, не відбулося змін у законодавстві, норми якого регламентують правовідносини, що були предметом вивчення у справі. Таким чином обмеження відповідачем прав позивача із тих же самих підстав, які були визнані судом протиправними, свідчать про його відступ від принципу обов'язковості судового рішення.
Окремої уваги заслуговує лист Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №13265-12786/В-02/8-1400/22 від 11 липня 2023 року за підписом заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області Ольги Галинтовської.
Вказаний, лист зокрема, містить посилання на норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(II)/2022. Крім того, всупереч змісту резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року по справі № 400/1143/23, яке набрало законної сили, посадова особа Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області стверджує, що зобов'язань, щодо виплати пенсії у розмірі, що перевищує максимальний, рішенням суду на Головне управління не покладено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (див. рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (див. рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно вимог статті 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний, зокрема дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 64 Закону України «Про державну службу» встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Частиною 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що дисциплінарними проступками є, зокрема прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Відповідно до ст. 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Статтею 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення..
Отже, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Таким чином, з врахуванням наведених норм та обставин справи, апеляційний суд вважає, що обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області максимального розміру пенсії, без врахування приписів чинного законодавства, ігнорування судового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по даній справі, яке набрало законної сили, ігнорування висновків Верховного Суду, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та Конституційного Суду України, є протиправним та містить ознаки дисциплінарного проступку відповідних посадових осіб відповідача.
Враховуючи вищевикладені порушення службовими і посадовими особами відповідача вимог чинного законодавства України та з метою усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню законодавства, а також фактично призвели до невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу у відношенні Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області та направити її керівнику Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області для вжиття відповідних заходів реагування, зокрема в частині притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Миколаївській області місячний строк з моменту отримання даної ухвали для повідомлення суду щодо вжитих заходів для вжиття реагування.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 249, 321, 324, 325, 328, 329 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Довести до відома керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області встановлені даною ухвалою обставини порушення службовими і посадовими особами відповідача вимог чинного законодавства України, з метою усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню законодавства та для вжиття відповідних заходів реагування, зокрема в частині притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
Зобов'язати керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про вжиті за наслідками розгляду окремої ухвали заходи повідомити суд у місячний строк з моменту отримання даної ухвали.
Окрема ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали .
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: І.О. Турецька
Суддя: Л.Є. Зуєва