П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1143/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Турецької І.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, прийняту у складі суду судді Бульби Н.О. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження пенсії до десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 № 400/7256/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 № 400/7256/21, починаючи з 01.12.2019 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року, яке набрало законної сили 04 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження ОСОБА_1 основного розміру пенсії до десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області" про розмір грошового забезпечення від 05.08.2021 № 33/35-В-48, без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум.
04 травня 2023 року Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по даній справі про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області" про розмір грошового забезпечення від 05.08.2021 № 33/35-В-48, без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум.
08 серпня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся позивач із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року по справі №400/1143/23. В обґрунтування вказаної заяви було зазначено, що рішенням суду було зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, проте листом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №13265-12786/В-02/8-1400/22 від 11 липня 2023 року позивача було повідомлено, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії склав 27546,85 грн., однак пенсійна виплата проводитися у розмірі 21093,73 грн. з урахуванням максимального розміру пенсії, а зобов'язань щодо виплати пенсії у розмірі, що перевищує максимальний, рішенням суду покладено не було. Враховуючи викладене, заявник вважав, що має місце невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року по справі №400/1143/23.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року встановлено судовий контроль, поклавши на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зобов'язання подати протягом одного місяця з моменту набрання законної сили цією ухвалою по справі № 400/1143/23 звіт про виконання судового рішення.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, тому просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у встановлені судового контролю за виконанням рішення суду.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Головним управлінням забезпечено виконання рішення суду, а саме розраховано пенсію Позивача з 01.12.2019 без обмеження її максимальним розміром. Однак, рішенням суду зобов'язань щодо нарахування індексації пенсії без обмеження її максимальним розміром не покладалось, тому з 01.03.2022 та в подальшому з 01.03.2023 індексація, як складова пенсії Позивача, нарахована в межах максимального розміру. Апелянт вказує, що факт відсутності певного результату (виплати коштів за рішенням суду) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив бездіяльність щодо виконання рішення суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем рішення суду у частині виплати позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром не виконано.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року по справі №400/1143/23є обов'язковим до виконання на всій території України.
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Статтею 382 КАС України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частини 1 вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Верховнии? Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування ст. 382 КАС Украі?ни має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для і?і? застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, діи? чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
З наведеного слідує, що встановлення судового контролю може мати місце на стадіі? виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якоі? таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі. Подібна позиція висловлена також у постанові Великоі? Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №800/592/17.
Таким чином, з аналізу правових позиціи? Верховного Суду випливає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності тих чи інших об'єктивних обставин.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що відповідач не заперечує, що на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.06.2023 року із застосуванням обмеження розміру пенсії максимальним розміром. Зазначені відомості підтверджуються розрахунком пенсії за вислугу років та листом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №13265-12786/В-02/8-1400/22 від 11 липня 2023 року, копії яких були надані позивачем до суду разом із заявою про встановлення судового контролю.
З урахуванням доводів заяви про встановлення судового контролю, колегія суддів зазначає, що є обґрунтовані підстави вважати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року не виконаним, проте доводи заявника підлягають судовій перевірці, яка може бути реалізована шляхом зобов'язання відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення.
При цьому, вирішуючи питання про встановлення судового контролю, яке віднесене до дискреційних повноважень суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, суд не надає оцінку факту виконання/ невиконанння судового рішення, оскільки така оцінка надається під час розгляду звіту суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що встановленням судового контролю за виконанням рішення суду жодним чином не порушуються права відповідача, а право на надання обґрунтованих заперечень реалізується відповідачем шляхом надання звіту про виконання рішення. Саме під час розгляду звіту про виконання рішення суду, суд зобов'язаний надавати правову оцінку кожному доводу суб'єкта владних повноважень стосовно виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: І. О. Турецька
Суддя: Л.Є. Зуєва