Справа № 420/18263/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 01.10.2021 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 2683 від 24.09.2021 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня 12.05.2021) без поважних причин та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він працює на посаді головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, що підтверджується копією постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі №1540/4122/18 та наказом начальника Головного управління. Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №2683 від 24.09.2021 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» а саме прогул, відсутність на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня 12.05.2021 без поважних причин. Відповідно до ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу» застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивач вважає, що наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №2683 від 24.09.2021 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у позивача наявні поважні причини з яких він був відсутній на робочому місці 12.05.2021. У період з 07.11.2020 по 09.12.2020 позивач перебував у відпустці, після якої виявив бажання звільнитися на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, адже відповідач як роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. 03 грудня 2020 року позивач надіслав відповідачу заяву «Про звільнення із займаної посади за власним бажанням згідно ч.3 ст.38 КЗпПУ з 10.12.2020». Підставами для звільнення позивача на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України були ті обставини, що відповідачем не здійснено виплату заробітної плати за період відпустки з 07.11.2020 по 09.12.2020, що є порушенням законодавства про оплату праці. Листом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 11.12.2020 за №Вих.-10434/07/18-20 позивачу було відмовлено у задоволені заяви про звільнення. Не визнання відповідачем порушення трудового законодавства та не задоволення заяви про звільнення є предметом спору у справі №420/3356/21, яке перебуває у провадженні в Одеському окружному адміністративному суді. Враховуючи фактичні обставини справи, не може вважатися прогулом без поважних причин відсутність позивача на робочому місці після подання заяви від 03.12.2020 про звільнення за власним бажанням, згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 10.12.2020 у зв'язку з не виплатою заробітної плати за час відпустки.
Справа 01.10.2021 була розподілена на суддю Цховребову М.Г.
Ухвалою суду від 06.10.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ЕП/28502/21 від 21.10.2021) у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що факт відсутності на робочому місці позивачем не заперечується, позивачем не надано пояснень ані керівнику, ані дисциплінарній комісії з цього приводу. Вказує, що подання заяви про звільнення, яка не була задоволена, не є поважною підставою не з'являтися на робочому місці.
26.10.2021 до суду (вх.№59655/21) від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив (які за своєю юридичною природою є відповіддю на відзив) у яких позивач на задоволенні позовних вимог наполягає та вказує, що не може вважатись прогулом без поважних причин відсутність на робочому місці після подання заяви про звільнення, а використання примусової праці забороняється.
04.11.2021 до суду (вх.№61146/21) від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшли заперечення на відповідь на відзив у яких відповідач заперечував проти позовних вимог та зазначав, що заява позивача про його звільнення правомірно задоволена не була.
Ухвалою суду від 11.01.2022 зупинено провадження у справі № 420/18263/21 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/3356/21.
Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду справу №420/18263/21 було призначено до повторного автоматичного розподілу, за результатами якого 18.09.2022 головуючою суддею визначено Скупінську О.В.
Ухвалою судді від 25.09.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 420/18263/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу. Поновлено провадження у справі №420/18263/21 та розпочато розгляд справи спочатку.
09.10.2023 до суду (вх.№34338/23) від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позовних вимог.
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
П'яти апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 16.07.2019 по справі № 1540/4122/18, якою постановив Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року - скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №255-к від 02 липня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу організації протиепізотичної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області з 30 липня 2018 року. Зобов'язати Головне управління Держпродспоживслужби в Одеської області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30 липня 2018 року по день поновлення на роботі. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області (код ЄДРПОУ 40342996) моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень. В іншій частині позовних вимог відмовити.
На виконання вказаної постанови суду апеляційної інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеської області прийняло наказ від 18.07.2019 №299-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » (а.с.9, 118), яким наказано поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області з 30 липня 2018 року та здійснити йому нарахування та виплату середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 30.07.2018 по 18.07.2019.
ОСОБА_1 скерував на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області заяву від 03.12.2020 (а.с.12) у якій, із посиланням на приписи Конституції України та норми діючого законодавства вказує, що керівництвом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області виплачено середню заробітну плату за період вимушеного прогулу з 01.02.2008 по 30.05.2018 нижче встановлених мінімальних державних гарантій. Крім цього ще не виплачена заробітна плата за період відпустки з липня 2019 року по грудень 2020 року. Отже, як зазначено у заяві, ОСОБА_1 не має коштів для забезпечення життєвого рівня для своєї сім'ї.
Враховуючи викладене, заявник просив його звільнити із займаної посади за власним бажанням відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України з 10.12.2020.
На вказану заяву від 03.12.2020 Головне управління Держпродспоживслужби в Одеської області скерувало лист від 11.12.2020 вих.№Вих-10434/07/18-20 (а.с.13) у якому зазначено, що звернення від 03.12.2020 отримано 10.12.2020 та розглянуто.
Із посиланням на ч.1 ст.86 Закону України «Про державну службу», Головне управління вказує, що заявник просить його звільнити з 10.12.2020, проте, до спливу 14 денного строку.
Вказує, що заява про звільнення з посади повинна бути оформлена власноруч.
Зазначає, що державний службовець при звільненні зобов'язаний передати справи у довірене майно, про що складається відповідний акт.
Підкреслює, що судові рішення, які набрати законної сили Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеської області виконуються.
З огляду на викладене у задоволенні заяви від 03.12.2020 відмовлено.
Матеріали справи містять Правила внутрішнього трудового розпорядку Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області, затверджені протоколом загальних зборів трудового колективу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області №1 від 17.09.2018 (далі - Правила) (а.с.32 зворот - 36, 105 зворот - 109), відповідно до п.1.5 яких вказано, що ці правила доводяться до відома всіх працівників, які працюють у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеської області та структурних підрозділах під підпис.
Робочий час і час відпочинку працівника визначений пунктом 3 правил, відповідно до якого зазначено, що облік робочого часу у державному органі здійснюється у табелі обліку робочого часу (п.3.1.).
Для працівників Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області встановлюється п'ятиденний робочий тиждень або позмінна робота.
Для працівників Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області, які працюють за п'ятиденним робочим тижнем тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Початок і кінець робочого дня, перерва для відпочинку і харчуванні встановлюються наступні:
-початок робочого дня - 09.00 год;
-перерва для відпочинку і харчування - 13.00 - 13.30 год;
-кінець робочого дня - 17.30 год;
-вихідні дні - субота, неділя.
Робочий час працівників із змінним характером функціонування встановлюється графіком змінності:
-початок робочої зміни - 9.00 год;
-закінчення - 9.00 год. наступного дня;
-перерва для відпочину і харчування протягом робочої зміни надається тривалістю 1 година у денний час доби, 1 година в нічний час доби (п.3.4. Правил).
Матеріали справи містять характеристику на головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області Кацюка Геннадія Вікторовича (а.с.40 зворот, 117) та доповідну записку (а.с.42 зворот), відповідно до яких зазначено, що ОСОБА_2 , поновлений на посаді головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, до цього з 2008 року не працював. Після поновлення у 2018 році одразу вибув у відпустку з подальшим звільненням. У 2020 році був знов поновлений і знов одразу після поновлення вибув у відпустку. Після завершення терміну відпустки до роботи не приступив, на робочому місці не з'являвся. Таким чином з 2008 року до виконання повноважень не приступав. Участі у вирішенні робочих питань не приймав, завдань та доручень не виконував. Відомостей про прийняття участі у додаткових заходах (профспілкових, роботи у колегіях, прийняття участі у нарадах, семінарах, заходах з підвищення кваліфікації) - відсутні. Дисциплінарні стягнення та заохочення до ОСОБА_1 з моменту поновлення не застосовувались.
Посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області складено акт про відсутність державного службовця на робочому місці від 12.05.2021 (а.с.43, 111), відповідно до якого головний спеціаліст відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці без попередження свого безпосереднього керівник про свою відсутність на роботі за адресою: АДРЕСА_1 , 12.05.2021 з 08 год 00 хв по 16 год 00 хв.
Відповідно до табелів обліку використання робочого часу Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області за період з 01.12.2020 по 30.06.2021 (а.с.43 зворот - 49 зворот, 99-105), явка ОСОБА_1 не зафіксована.
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеської області прийняло наказ від 03.09.2021 №2310 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » (а.с.41 зворот - 42, 111 зворот - 112) з метою перевірки обставин, викладених у доповідній запистці ОСОБА_3 від 02.09.2021 (а.с.42 зворот, 110 зворот) у якій останній доповідав, що ОСОБА_1 12.05.2021 був відсутній на робочому місці протягом всього дня.
03.09.2021 дисциплінарною комісією Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області на адресу ОСОБА_1 складено запрошення на засідання комісії з розгляду дисциплінарних справ, що відбудеться 14.09.2021 (а.с.114).
Головою та секретарем дисциплінарної комісії Головне управління Держпродспоживслужби в Одеської області складено акт від 24.09.2021 про відмову від надання пояснень (а.с.31, 127) відповідно до якого у строки встановлені п.35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження пояснень щодо обставин, які досліджувались в межах дисциплінарної справи ОСОБА_1 не надавав.
Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області, за результатами засідання, що оформлене протоколом (а.с.112 зворот - 113) скерувала на адресу в.о. начальника подання від 15.09.2021 (а.с.36 зворот - 39, 128 зворот - 130 зворот) про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області ОСОБА_1 .
У вказаному поданні зазначено, що на підставі акту про відсутність державного службовця на робочому місці від 12.05.2021 та пояснень безпосереднього керівника встановлено факт відсутності 12.05.2021 на робочому місці. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про поважність причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці.
У поданні вказано, що зазначене порушення обумовлено недбалим ставленням до роботи та не усвідомленням норм чинного законодавства, що регулює питання проходження державної служби. Скоєння зазначеного проступку не призвело до настання тяжких наслідків та не мало значного негативного впливу на діяльність державного органу. В свою чергу, ОСОБА_1 раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався, оцінювання його службової діяльності не проводилось, заохочення до нього не застосовувались.
Обставини, що обтяжують відповідальність державного службовця, дисциплінарною комісією не встановлені.
Обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця, дисциплінарною комісією зазначені, при цьому не визначені.
Комісія дійшла до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (прогулу), передбаченого п.12 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» та пропонує відповідно до ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу» застосувати до головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеської області прийняло наказ від 24.09.2021 №2683 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » (а.с.11, 31 зворот-32, 134-134 зворот), відповідно до якого, керуючись ст.77 Закону України «Про державну службу» та поданням дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ від 15.09.2021 з урахуванням відсутності пояснень ОСОБА_1 , враховуючи факт скоєння дисциплінарного проступку вперше та не проведення оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , а також: встановлення факту здійснення прогулу 12.05.2021 головним спеціалістом відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області ОСОБА_1 , що полягав у відсутності на робочому місці протягом більше ніж трьох годин в період робочого часу визначеного Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затверджених протоколом загальних зборів трудового колективу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області №1 від 17.09.2018 та був зафіксований актом від 12.05.2021 та наказано:
«Притягнути головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за скоєння дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу» застосувати до головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани».
Вважаючи спірний наказ протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади державної служби визначає Закон України «Про державну службу».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обовязки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.
Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців урегульовано статтею 64 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до п.12 ч.2 цієї ж статті визначено, що дисциплінарним проступком є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частина перша статті 66 Закону України «Про державну службу»).
Відповідно до частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу», у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Частиною шостою статті 66 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про державну службу», для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Приписами частини третьої статті 69 Закону України «Про державну службу» визначено, що дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських обєднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.
Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку (частина дев'ята статті 69 Закону України «Про державну службу»).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (частина десята статті 69 Закону України «Про державну службу»).
Відповідно до частини одинадцятої статті 69 Закону України «Про державну службу», суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно з частиною першою статті 73 Закону України «Про державну службу», з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Відповідно до частини другої статті 73 Закону України «Про державну службу», дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Як слідує з матеріалів дисциплінарної справи, не заперечується позивачем та встановлено судом, ОСОБА_1 12.05.2021 був відсутній на роботі.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Частиною 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин с дисциплінарним проступком.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права на працю визначені Кодексом законів про працю України, частиною 1 статті 139 якого визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відсутність працівника на роботі без поважних причин (прогул) за своєю природою є грубим порушенням трудової дисципліни і, як наслідок, тягне за собою накладення одного з видів дисциплінарного стягнення - догану або звільнення.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку - прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, йому може бути оголошено догану (частина 3 статті 66 Закону України «Про державну службу»).
Законодавством не визначено конкретний перелік поважних причин для відсутності на робочому місці. Отож, ця категорія є оціночною і слід зважати на обставини у кожному конкретному випадку.
На переконання суду, з метою кваліфікації відсутності ОСОБА_1 на роботі як прогул Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було вжито всіх передбачених законодавством заходів, а саме: було задокументовано його відсутність на роботі більше трьох годин актом відсутності на роботі та з'ясовано, що причини відсутності позивач не повідомляв.
Щодо доводів позивача про те, що не може вважатись прогулом без поважних причин відсутність на робочому місці після подання заяви про звільнення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
У разі мобілізації власника - фізичної особи свої обов'язки, визначені цією статтею, він повинен виконати протягом місяця після своєї демобілізації без застосування санкцій та штрафів.
Отже, саме наказ керівника про звільнення слугував би належною підставою вважати припиненими трудові відносини між сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з принципом диспозитивності, закріпленим статтею 9 КАС України, позивач сам вирішує, чи звертатися йому до суду з позовом, самостійно визначає зміст і обсяг позовних вимог, і користується при цьому повною свободою у межах визначених процесуальним законом механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для реалізації його прав.
Проте, відмова Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у звільненні ОСОБА_1 за його заявою від 03.12.2020 не є предметом спору у даній справі.
Отже, судом не встановлено та сторонами не заперечується, що наказу про звільнення за заявою ОСОБА_1 від 03.12.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято не було.
За наведених обставин суд приходить до висновку що позивачем було допущено порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення відповідає ступеню вини та тяжкості проступку, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.139 КАС підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.