БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14.11.2023
Єдиний унікальний №497/2644/23
Провадження №1-кс/497/913/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
14.11.2023 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Болградського району Одеської області, громадянин України, не одружений, з не повною середньо освітою, який офіційно не працює, без постійного місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України, того що не має судимості, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України № НОМЕР_1 виданий органом 5124 від 02.08.2021 року, РНОКПП не встановлено,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України в кримінальному провадженні №12023162270000673 від 12.11.2023 року,
ВСТАНОВИВ:
14.11.2023 року слідчий відділення №1 СВ Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12023162270000673 від 12.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 11.11.2023 року приблизно о 15:00 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи на дорозі навпроти буд. АДРЕСА_2 , діючи в умовах воєнного стану, з умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, підійшов до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який сидів на електричному трициклі марки «Альфа-Комфорт» та на лівому плечі тримав свою сумку, яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє, та шляхом ривка вирвав вказану сумку в якій знаходився мобільний телефон моделі «ZTE Blade A3 2020 NFC» вартістю 1900,00 гривень, та не реагуючи на вимоги ОСОБА_8 повернути його майно, побіг через двір буд. АДРЕСА_3 , тим самим покинув місце події з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 1900.00 гривень.
За результатами зібраних доказів, 13.11.2023 о 12:40 повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за правовою кваліфікацією: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Наразі сторона обвинувачення вважає, що є необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на обґрунтованість підозри і наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Слідчий підтримав клопотання та надав пояснення з підстав та доводів, зазначених в клопотанні.
Звернув увагу, що підозрюваний не має сталих соціальних зв'язків, не працює та корисною працею не займається, підтверджуючих видів доходів не має, та не відомо за які кошти співіснує. Суворість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведеності його винуватості, може спонукати його ухилитися від органу досудового розслідування і суду. Крім цього, може вчинити тиск на потерпілого і свідків, які є його знайомими і з якими він проживає в одному населеному пункті. Може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного тяжкого кримінального правопорушення, судимість за яким погашена, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Також просив застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор клопотання слідчого підтримав, наполягав на його задоволенні, стверджував, що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним та необхідним застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на обґрунтованість підозри та за наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні стверджував, що усвідомив протиправність своїх дій, щиро кається у вчиненому, з підозрою згоден частково, оскільки він лише попросив у ОСОБА_8 мобільний телефон, щоб зателефонувати своїй співмешканці, яка перебуває за кордоном. Потім пішов до дому, ліг спати. На наступний день в ранці прийшли працівники поліції, які його затримали і яким він видав мобільний телефон. Стверджував, що мав намір на наступний день повернув телефон ОСОБА_8 , однак не встиг, так як прийшли працівники поліції. Сумку не брав, і нічого про неї не знає.
Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, наміру переховуватися не має, оскільки з ним проживає неповнолітня донька, яка перебуває на його утриманні. Наразі вона знаходиться у його сестри. Працює періодично за наймом у приватних осіб здійснює будівельні і ремонтні роботи.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтвердив позицію свого підзахисного та просив врахувати особу підозрюваного і застосувати до нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що:
12 листопада 2023 року з заявою про вчинене кримінальне правопорушення до Відділення поліції №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області звернувся ОСОБА_8 (а.с.10).
За цим фактом 12.11.2023 внесено відомості до ЄРДР за №12023162270000673 за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та групою слідчих Відділення №1 Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області розпочато досудове (а.с.6).
Процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженні здійснюється Болградською окружною прокуратурою Одеської області (а.с.9).
Оперативному підрозділу Болградського РВП ГУНП в Одеській області надано доручення на проведення комплексу слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення особи, причетної до скоєння цього кримінального правопорушення.
Слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області 12.11.2023 о 15:31 годині на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України затримано громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України (а.с.23-25).
За наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 13.11.2023 року о 12:40 годині, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану (а.с.47-49).
Обґрунтованість підозри оголошеної ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, під час якого було проведено обшук ОСОБА_5 та було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «ZTE Blade A3 2020 NFC» чорного кольору, який спакований до паперового конверт НПУ з відповідними підписом учасників та понятих, який належить потерпілому ОСОБА_8
- протоколом огляду предмета - мобільного телефону марки «ZTE Blade A3 2020 NFC» чорного кольору, під час огляду якого було виявлено аккаунт під назвою « ОСОБА_9 », із зображенням чоловіка зовні схожого на потерпілого ОСОБА_8
- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що 11.11.2023 приблизно о 11 годині 00 хвилин, йому на мобільний телефон марки «ZTE», номер телефону НОМЕР_2 , подзвонив товариш ОСОБА_10 , який проживає у будинку АДРЕСА_2 , та запросив у гості. Далі ОСОБА_8 на своєму електричному трициклі марки «Альфа-Комфорт» поїхав до ОСОБА_11 додому. На веранді у дворі ОСОБА_12 вони спілкувалися, їли та випивали вино. Приблизно о 13 годині 00 хвилин, до ОСОБА_12 прийшли його знайомі, одного з них звали ОСОБА_13 , які взяли у ОСОБА_12 вино та пішли. Приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 почав збиратися їхати додому, вийшов із двору ОСОБА_12 , сів на свій трицикл марки «Альфа-Комфорт» та при собі у нього була чорна сумка, в той час до нього підійшов чоловік на ім'я ОСОБА_14 , який раніше заходив у двір до ОСОБА_15 , та брав вино. Вказаний чоловік зірвав з плеча ОСОБА_8 сумку з телефоном, та почав бігти, останній йому кричав щоб він віддав, але той побіг далі.
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що 11.11.2023 приблизно о 11 годині 00 хвилин, він подзвонив своєму товаришу ОСОБА_8 , та запросив до себе в гості. Приїхав ОСОБА_9 приблизно о 12 годині на своєму трициклі марки «Альфа-Комфорт», після чого вони сіли у дворі на веранді, спілкувалися, їли та випивали вино. Так, приблизно о 13 годині 00 хвилин, біля двору проходили знайомі ОСОБА_16 - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 та зайшлу у двір через відчинену хвіртку. Бончев ОСОБА_19 проживає у будинку АДРЕСА_2 , а де проживає ОСОБА_18 він не знає. Коли вони зайшли ОСОБА_17 попросив у ОСОБА_16 вино, на що він погодився та виніс йому у дволітровій банці вина, та після чого вказані два чоловіки пішли.
Далі, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 почав збиратися їхати додому, у ОСОБА_9 при собі була сумка чорного кольору, в яку він постійно щось клав, а також в ній був його мобільний телефон чорного кольору, якої марки та моделі він не знає. Приблизно о 16 годині 00 хвилин, до ОСОБА_16 по місцю мешкання приїхав ОСОБА_20 , який повідомив, що в нього вирвали сумку з його майном (телефоном) та повідомив що це був ОСОБА_18 , який приходив за вином;
- іншими доказами зібраними у зазначеному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею, досліджені матеріали кримінального провадження зібрані слідчим на час звернення з даним клопотанням до слідчого судді, та надано їм відповідну правову оцінку з точки зору обґрунтованості підозри.
З огляду на положення ст. 177 КПК України, враховуючи мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має пересвідчитися у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа
Відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.
Слідчий суддя вважає, що усі ті докази, що зібрані на даний час органом досудового розслідування є вагомими, які вказують на обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 .
Дійсно, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прокурор надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя керується положеннями ст.178 КПК України, та оцінює в сукупності усі обставини, в тому числі наявність ризиків таких як:
- пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України - саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду, не прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду;
- пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України - наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_5 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків та потерпілого, які викривають його неправомірні дії, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо, що зумовлено тим, що ОСОБА_5 відомі данні свідків та потерпілого;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення - підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного тяжкого кримінального правопорушення, судимість за яким погашена, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.
- введення військового стану на Україні, під час якого державні органи виконують свої обов'язки не в повному та необхідному обсязі, що також може зашкодити процесуальній поведінці підозрюваного.
Оцінюючи наведені ризики у сукупності, слідчий суддя вважає їх реальними та такими, що виправдовують обмеження свободи підозрюваного.
Усі ці ризики свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які є досить очевидними, реальними та такими, що виправдовують обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою при фактичних обставинах викладених у клопотанні, та пред'явленої ОСОБА_5 підозри, з урахуванням наведених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його честь і гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, дозволить досягти мети застосування запобіжних заходів, визначеної статтею 177 КПК України.
Крім того обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно для забезпечення проведення з останнім слідчих дій та позбавлення його можливості вчинення різного роду дій, спрямованих на уникнення покарання за вчинення умисного тяжкого злочину.
Суд розцінює критично пояснення підозрюваного, які надані в судовому засідання, та вважає версію подій, яка повідомлена підозрюваним, способом захисту від пред'явленої підозри та подальшого обвинувачення. Підозрюваний надаючи пояснення в судовому засіданні плутався в своїх показах, не бажав розказувати правду, і сам визнав, що таким чином намагався пом'якшити свою участь, оскільки розуміє тяжкість кримінального правопорушення, яке вчинив.
Щодо наявності неповнолітньої доньки, яка нібито проживає разом з підозрюваним та перебуває на його утриманні, то слідчому судді не надано жодних доказів.
Захисник просив врахувати особу підозрюваного та застосувати до нього домашній арешт, при цьому не обґрунтував свої доводи, жодних доказів не надав на підтвердження особи підозрюваного, більш того захисник навіть не визначився який саме домашній арешт (нічний чи цілодобовий) зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п.2 ч.5 цієї ж статті щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз2 ч.5 ст.182 КПК).
З огляду на мету застави, головним критерієм, за яким має бути визначений розмір застави, є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» Суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.
Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України», де зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.
Отже, під час визначення розміру застави суд найперше має врахувати майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу. А вже потім - інші обставини, наприклад вагомість доказів обвинувачення, тяжкість покарання та наявність збитків.
З цих підстав, слідчий суддя враховує матеріальне становище підозрюваного, який не має офіційного місця роботи, втім з його слів - має періодичні заробітки за наймом у приватних осіб, достатні для нормального співіснування. Крім цього, суд приймає до уваги тяжкість кримінального злочину, за яким він підозрюється, відсутність міцних соціальних зв'язків, які б могли стримувати останнього від неправомірних дій, чи забезпечити його належну поведінку, позицію самого підозрюваного до вчиненого ним діяння.
За викладених обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684.00 гривень х 80 = 214 720.00 гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом усього часу дії запобіжного заходу, суд вважаю за необхідне покласти ряд обов'язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні №12023162270000673 від 12.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали визначити до 15:31 години 10 січня 2024 року.
Одночасно визначити розмір застави у межах 80 (восьми десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720.00 гривень (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за першою вимогою на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування та суду;?
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15:31 години 10.01.2024 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст даного судового рішення виготовлено та проголошено о 15:00 годині 15.11.2023 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1