Справа №461/9508/23
Провадження №3/461/3298/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
17.10.2023 року близько 22 год 35 хв, у м. Львові, за адресою: пр. Чорновола, 7, ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпеченню необхідних умов виховання неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнала факт правопорушення та обставини наведені у протоколі. Крім того, пояснила суду, що провела виховну бесіду з донькою і вона зробила висновки щодо неприпустимості допущення поведінки наведеної у протоколі у майбутньому. Просила врахувати її щире каяття та матеріальне становище.
Неповнолітня ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтвердила обставини наведені у протоколі, а також зазначила, що її мати провела з нею виховні бесіди, вона зробила з них для себе висновки та обіцяє більше не вчиняти жодних правопорушень.
Частиною 3 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Частини 3 та 4 статті 173-4 КУпАП встановлюють відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, а також те саме діяння вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
Статтею 245 цього ж Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 028653 від 23.10.2023, витягом з журналу реєстрації подій ЛРУП №1, повідомленням начальника відділу дізнання ЛРУП №1 від 17.10.2023, копією паспорта ОСОБА_1 та її поясненнями в судовому засіданні, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , а також поясненнями останньої наданими у судовому засіданні.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП доведена повністю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1322 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Отже, аналіз наведених положень та тлумачення визначення адміністративного стягнення вказує на те, що це захід адекватної реакції держави на вчинення фізичною чи юридичною особою адміністративних деліктів із акцентом як на майнові (фінансові) обмеження прав, правомочностей, так й вплив на саму особу, її психіку та поведінку. Крім того, адміністративне стягнення - це засіб примусу, що застосовується від імені держави до суб'єктів адміністративного проступку, визнаних винними у вчиненні адміністративного проступку.
Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності, на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд вважає за необхідне звернути увагу особи відносно якої складено протокол, на недопустимість вчинення адміністративних правопорушень у майбутньому.
Відповідно до п. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.
Беручи до уваги конкретні обставини справи за яких вчинено правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про особу порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, тимчасово не працює, вину визнала, щиро розкаялася, суд вважає за можливе, на підставі ст. 22 КУпАП, звільнити дану особу від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст. ст.22, 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Стрельбицький