15.11.2023
Провадження № 1-кп/337/160/2023
ЄУН № 337/1297/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гродно, Білорусія, громадянина України, освіта повна середня, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
27.04.2009 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком в 2 роки;
30.05.2011 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ст. 185 ч. 2, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
20.06.2011 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 301, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
24.10.2011 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 121, ч. 1, ст. 135, ст. 166, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнений 15.12.2016 року по відбуттю строку покарання;
16.04.2020 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком в 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
13.01.2023 року приблизно о 08-30 годин, ОСОБА_5 , маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_3 , діючи умисно, з причини раптово виниклих неприязних відносин, за допомогою молотку, який утримував у руці, наніс потерпілому не менше чотирьох ударів в потиличну область голови, чим спричинив останньому відкриту проникаючу черепно-мозкову травму: багато уламковий перелом лівої тім'яної кістки з розповсюдженням лінії перелому на ліву потиличну кістку з пролапсом кісткових фрагментів в паренхіму головного мозку, геморагічні вогнища забоїв в лівій тім'яній частці, субдуральну гематому в лівій тьм'яно-потиличній ділянці, пневмоцефалію в лівій півкулі головного мозку та вздовж серпа із наступним проведенням обмеженої резекційної трепанації черепу в потиличній ділянці та видаленням кісткових уламків, 4 рани в лівій тім'яно-потиличній ділянці, які кваліфікуються, як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
Обвинувачений ОСОБА_5 формулювання обвинувачення, зазначене в обвинувальному акті, фактично не визнав за обставин викладених в акті, вважає, що діяв в межах самозахисту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що 12.01.2023 року він розмовляв з потерпілим з приводу дня народження, і той повідомив його про ремонт у квартирі. Банюк запропонував допомогти і приніс полички і молоток. Вночі він привітав потерпілого з днем народження. Вранці 13.01.2023 року знову привітав і потерпілий запросив його на каву. ОСОБА_7 прийшов до потерпілого приніс дошки, зробили каву, говорили про день народження і потерпілий нагадав йому про борг за ноутбук. ОСОБА_7 повідомив йому, що нього грошей немає, а потерпілий сказав, що він буде розраховуватися своєю дружиною. Банюк хотів дати потерпілому в вухо, та дав ляпас і пішов на вихід. Потерпілий накинувся на нього і почав душити затиснувши і нахиливши голову на виході із кухні у маленький коридор. Банюк відштовхнувся ногою від стіни, потерпілий перечепився через мішки і вони впали на кахель, був звук удару об підлогу. Далі потерпілий підвівся і почав насуватися на ОСОБА_7 , який почав задкувати до кімнати де були інструменти. Потерпілий притис його до стіни, і від поштовху ногами ОСОБА_7 впав на станок, вдарився потилицею, перекотився на підлогу. ОСОБА_7 почав його бити ногами в голову і куди прийдеться та одним ударом розрізав потерпілому голову. Попадав ударами потерпілому у потилицю, у скроню, також у ліве вухо, вдарив по голові разів чотири. Останній удар ногою зачепив залізну конструкцію(куток), і ОСОБА_7 цією конструкцією вдарив по голові потерпілого, що призвело до розрізу. Бив потерпілого, який сильніше нього, щоб вирватися і втекти. Згодом побачив у потерпілого кров і відвів його до ванної кімнати, обмив кров, сходив за медикаментами. Відвів до кухні, обробив рану і випадково залив потерпілому очі перекисом водню, перебинтував голову, зробив каву і сиділи розмовляли. Від виклику швидкої допомоги потерпілий відмовився, і подзвонив своєму другу. Так як потерпілий сказав, що все у порядку, ОСОБА_7 пішов додому. Ввечері йому подзвонили із поліції, сказали, що ОСОБА_7 у розшуку, повідомив їм де він знаходиться і дізнався, що потерпілий звертався до лікарні. Також пояснив, що розмови з приводу ремонту молотка взагалі не було, молоток він приніс потерпілому ще раніше - 12.01.2023 року. У нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому розкаюється. Цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі
Вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження доказами.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 12.01.2023 року обвинувачений заходив до нього в гості, приніс одну дошку, був без молотка, нічого не ремонтували. Вранці 13.01.2023 року він знаходився дому у квартирі по пр. Інженера Преображенського, спав. Подзвонив обвинувачений і вони з ним домовилися випити кави. ОСОБА_7 прийшов приблизно о 08-30 годині, і вони пили каву і спілкувалися. Ніяких сварок, або конфліктів між ними не було. Обвинувачений попросив полагодити молоток, який він приніс і вони пішли до кімнати де знаходились інструменти. У кімнати потерпілий присів і шукав інструменти, а ОСОБА_7 шукав інструмент в іншому ящику. Потерпілий відчув гострий біль у голові, у потилиці, і втратив свідомість. Коли опритомнів, вийшов до іншої кімнати, і знову відчув біль у голові, та побачив обвинуваченого з молотком у якого була дерев'яна ручка перев'язана червоною ізоляційною стрічкою. Потерпілий протягнув руки і пішов на обвинуваченого, отримував удари по рукам, ще раз по голові, вибив молоток з рук, спитав навіщо той це робить, і попросив допомоги. Потім подзвонив другу, той приїхав і викликав швидку допомогу. Обвинувачений пішов раніше ніж приїхав друг. Вважає, що у обвинуваченого був якийсь особистий зиск. Також потерпілий підтримав цивільний позов на суми придбаних ліків.
З приводу міри покарання обвинуваченого, поклався на розсуд суду.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що у січні 2023 року, вранці, білля 08-45 годин, у свій день народження, йому подзвонив потерпілий і сказав, що йому погано і треба приїхати. Свідок приїхав до потерпілого на квартиру по пр. Інженера Преображенського приблизно о 09-10 годині. Потерпілий відкрив йому двері, голова його була у крові перемотана будівельною паперовою стрічкою. Викликали швидку допомогу. Потерпілий пояснив, що ОСОБА_7 прийшов до нього під приводом ремонту молотка, і коли потерпіли присів, наніс йому удари у потилицю, потерпілий втратив свідомість, і коли прийшов до тями, ОСОБА_7 вискочив з іншої кімнати, та ще наніс удари.
Від допиту інших свідків, прокурор відмовився в судовому засіданні, і така відмова була прийнята судом.
Сторона захисту клопотань про допит свідків не заявляла.
В судовому засіданні досліджені наступні докази:
протокол огляду місця події від 14.01.2023 року по пр. Інженера Преображенського, в ході якого було виявлено і вилучено: змиви РБК, бинти ножиці, рушники, чашки, сокира, штани, телефони, папілярні узори. Оглянуто відеодиски( т.1, а.с.121-191);
протокол огляду місця події від 14.01.2023 року по АДРЕСА_4 бригади, в ході якого було виявлено і вилучено: молоток куртка, штани кофта кросівки. Оглянуто відеодиск( т.1, а.с.193-221);
протокол огляду місця події від 17.01.2023 року квартири АДРЕСА_3 , в ході якого було задокументовано наявність слідів речовини бурого кольору. Оглянуто відеодиск( т.1, а.с.223-231);
протокол огляду місця події від 14.02.2023 року квартири АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено молоток зі слідами речовини бурого кольору. Оглянуто відеодиск( т.1, а.с.233-238);
протокол огляду предмету від 14.01.2023 року - мобільного телефону, який належить потерпіломуОСОБА_4 з інформацією про вхідні та вихідні з'єднання за період з 12.01.2023 року по 13.01.2023 року, у тому числі і з обвинуваченим ОСОБА_5 (т.1, а.с.239-245);
протокол огляду предмету від 14.01.2023 року - мобільного телефону, який належить обвинуваченому ОСОБА_5 з інформацією про вхідні та вихідні з'єднання за період з 12.01.2023 року по 13.01.2023 року, у тому числі і з потерпілимОСОБА_4 (т.1, а.с.248-249, т.2, а.с.1-8);
протокол огляду предметів від 14.01.2023 року - одежі, у тому числі зі слідами РБК, у якій потерпілийОСОБА_4 був доставлений до лікарні (т.2, а.с.11-23);
протокол пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 04.03.2023 року, відповідно до якого потерпілийОСОБА_4 за фотознімком впізнав молоток яким ОСОБА_5 наносив йому удари(т.2, а.с.24-27);
протокол пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 04.03.2023 року, відповідно до якого потерпілийОСОБА_4 за фотознімком впізнав молоток який приніс ОСОБА_5 і просив полагодити(т.2, а.с. 28-31);
висновок експерта № 96п від 19.01.2023 року, відповідно до якого відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: багатоуламковий перелом лівої тім'яної кістки з розповсюдженням лінії перелому на ліву потиличну кістку, з пролапсом кісткових фрагментів в паренхіму головного мозку, геморагічні вогнища забоїв в лівій тім'яній частці, субдуральна гематома в лівій тім'яно-потиличній ділянці, пневмоцефалія (скупчення пухирців газу) в лівій півкулі головного мозку та вздовж серпа, із наступним проведенням обмеженої резекційної трепанації черепу в потиличній ділянці та видаленням кісткових уламків (оперативне втручання 13.01.2023р.), чотири рани (за даними проведення ПХО ран у травмпункті) в лівій тім'яно-потиличній ділянці, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
За даними медичної документації рани в ділянці голови у ОСОБА_4 вказані як «забійні», тобто утворилося за механізмом тупої травми, від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів), індивідуалізуючі ознаки травмуючого предмету (предметів), в наданій медичній документації, не вказано. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи. Виникнення виявлених ушкоджень у ОСОБА_4 можливо при будь-якому взаємному розташуванні потерпілого відносно нападника за умови доступності зон ушкоджень для травматичних впливів.
Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_4 утворилися від не менш ніж чотирьох травматичних впливів в ділянку голови(т.2, а.с. 32-35);
висновок експерта № 158 від 26.01.2023 року, відповідно до якого вслідах на спортивних штанах, вилучених з місця події, знайдена кров людини і виявлені антиген В з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_4 . Походження крові від ОСОБА_5 виключається(т.2, а.с.41-43);
висновок експерта № 159 від 06.02.2023 року, відповідно до якого у слідах на речах, вилучених в ході огляду за адресою: АДРЕСА_2 , а, саме: куртці, кофті з капюшоном, спортивних штанах та парі кросівок: правій та лівій, встановлена наявність крові людини, при визначені групової належності якої виявлений антиген В з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_4 . Походження крові від підозрюваного ОСОБА_5 виключається(т.2, а.с.45-48);
висновок експерта № 154 від 26.01.2023 року, відповідно до якого при судово-імунологічному дослідженні слідів на рушнику червоно-пурпурного кольору, а також на рушнику білого кольору, встановлена наявність крові людини з домішкою поту та виявлений антиген В з ізогемаглютиніном анти- А, що не виключає їх походження від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_4 . Походження крові та (або) поту від підозрюваного ОСОБА_5 виключається(т.2, а.с.50-53);
висновок експерта №СЕ/19/108-23/794-Д від 23.01.2023 року, відповідно до якого на поверхнях скляної прозорої чашки та керамічної чашки білого кольору, вилучених 14.01.2023 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5 , виявлені сліди папілярних узорів, які придатні для ідентифікації(т.2, а.с.54-66):
довідка про результати перевірки за дактилоскопічним обліком від 26.01.2023 року, відповідно до якої сліди рук, виявлені в ході дослідження(висновок експерта №СЕ/19/108-23/794-Д від 23.01.2023 року), залишені великим та безіменним пальцями лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 (т.2, а.с.67);
висновок експерта № 372 від 16.02.2023 року, відповідно до якого при судово-цитологічному дослідженні чашки білого кольору, вилученої в ході проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_5 , знайдено слину та епітеліальні клітини, без домішки крові та поту, при встановленні групової належності яких виявлений антиген А, що не виключає походження слини та клітин від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО, незалежно від категорії видільництва, у тому числі від ОСОБА_5 . Походження слини та клітин від потерпілого ОСОБА_4 виключається(т.2, а.с.69-72);
висновок експерта № 153 від 13.02.2023 року, відповідно до якого вслідах на куртці, футболці 1(за постановою «кофта»), футболці 2, футболці 3(за постановою «майка»), спортивних штанах та светрі, які належать потерпілому ОСОБА_4 , знайдена кров людини та виявлений антиген В з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від самого потерпілого ОСОБА_4 . Походження крові від підозрюваного ОСОБА_5 виключається(т.2, а.с.74-79);
висновок експерта № 152 від 30.01.2023 року, відповідно до якого на марлевих тампонах зі змивами з місця події встановлена наявність крові людини та виявлено антиген В з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає походження крові від особи (осіб) з такою груповою характеристикою за системою АВ0, як у потерпілого ОСОБА_4 . Походження крові від ОСОБА_5 виключається(т.2, а.с.81-84);
висновок експерта № 551 від 24.02.2023 року, відповідно до якого при судово-цитологічному дослідженні молотка, що вилучений в ході огляду місця події, встановлена наявність крові людини без домішки поту, при визначенні групової належності якої виявлений антиген В, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО, в тому Числі від потерпілого ОСОБА_4 . Походження крові від підозрюваного ОСОБА_5 виключається. В об'єкті № 2, на вищевказаному молотку, встановлена наявність крові людини з домішкою поту, при визначенні групової належності яких виявлені антигени А і В. Враховуючи обставини справи та групову належність осіб, які проходять по справі, такий результат не виключає змішування крові та (або) поту від потерпілого ОСОБА_4 з кров'ю та (або) потом підозрюваного ОСОБА_5 , при чому крові за наявності у останнього на момент скоєння злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею(т.2, а.с.86-89);
висновок експерта № 57 від 28.02.2023 року, відповідно до якого на представлених на експертизу фотознімках, виявлені наступні сліди крові: бризки та плями крові. Бризки утворилися від попадання на стінку частинок крові, що володіють імпульсом кінетичної енергії(т.2, а.с.90-99).
Досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку.
Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.
Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень потерпілого (потилична область голови), кількість травматичних впливів (не менше чотирьох), наявність на місці вчинення бризок і плям крові, які утворилися від попадання на стінку частинок крові, що володіють імпульсом кінетичної енергії, наявність на знарядді злочину(молоток) змішування крові та (або) поту потерпілого ОСОБА_4 з кров'ю та (або) потом обвинуваченого ОСОБА_5 , наявність на одежі і взутті обвинуваченого ОСОБА_5 крові потерпілого ОСОБА_4 , а також оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку із показаннями потерпілого і свідка, суд вважає, що досліджені докази відповідають вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України, і в повному обсязі доводять вину обвинуваченого у вчиненні злочину, за наведених у вироку обставинах.
Судом не встановлено жодних доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого, які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
Таким чином, при оцінці наданих доказів, суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».
Що стосується позиції обвинуваченого з приводу самозахисту(необхідної оборони).
Відповідно до ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Таким чином у разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оброни, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність такого акту суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілого ОСОБА_4 , який би за своїми об'єктивними ознаками міг створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди обвинуваченому ОСОБА_5 , що у свою чергу могло викликати в останнього невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому.
Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_5 , з врахуванням наданих і досліджених доказів, суд констатує намагання обвинуваченого ОСОБА_5 виправдати та нівелювати свої протиправні дії по відношенню до потерпілого ОСОБА_4 , штучно створити видимість протиправної(віктимної) поведінки потерпілого, задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, також враховуючи той факт, що будь яких об'єктивних, належних та допустимих доказів наявності у обвинуваченого тілесних ушкоджень, від ймовірних протиправних дій потерпілого, суду не надано.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не виявлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , є рецидив злочинів.
Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила протиправне діяння, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , який раніше судимий, скоїв кримінальне правопорушення на іспитовому строку, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винуватого, який офіційно не працевлаштований, під наглядом лікаря психіатра і лікаря нарколога не перебуває, зі слів обвинуваченого має на утриманні малолітню дитину.
Керуючись принципами справедливості, співмірності й індивідуалізації, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді мінімального строку позбавлення волі, передбачений санкцією статті, оскільки ОСОБА_5 не виявив бажання стати на шлях виправлення та знов продовжив вчинювати злочин.
Призначення такого покарання на думку суду, буде адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності, та даним про особу обвинуваченого. Підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає.
Також, судом встановлено, що вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2020 року, ОСОБА_5 було визнано винуватим за ч.3 ст. 185 КК України і йому було призначено покарання із застосуванням ст. 75, 76 КК України, у вигляді 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком в 3 роки.
Таким чином, при призначенні покарання, підлягає застосування положення ч.1 ст. 71 КК України, так як ОСОБА_5 , після ухвалення вироку 18.04.2020 року, та до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 був затриманий 23.01.2023 року, наразі утримується в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», і відповідно строк відбування покарання слід обчислювати з моменту його фактичного затримання.
Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди.
Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 на суму 24578 грн. Відповідно до матеріалів цивільного позову ОСОБА_4 , шкода полягає у понесені витрат на медичні препарати та лікування у зв'язку з отриманими травмами, і підтверджується наданими чеками, рахунками, випискою з медичної карти.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовується норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За положеннями ст. 1195 ЦК України, фізична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Згідно зі ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З огляду на те, що розмір матеріальної шкоди, зазначений в цивільному позові потерпілим ОСОБА_4 , підтверджений відповідними документами, а також визнані його у повному обсязі самим обвинуваченим ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про задоволення позову і стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого суми матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 24578 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого, на користь держави, документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно обвинувального акту, витрати по кримінальному провадженню, на залучення експерта, склали: висновок експерта №СЕ/19/108-23/794-Д від 23.01.2023 року, вартістю 1321,46 грн.; висновок експерта №СЕ/19/108-23/798-Д від 23.01.2023 року, вартістю 943,90 грн.; висновок експерта №СЕ/19/108-23/2090-Д від 17.02.2023 року, вартістю 1132,68 грн.
Прокурором надано суду, в якості доказу, висновок експерта №СЕ/19/108-23/794-Д від 23.01.2023 року, з довідкою про вартість в розмірі 1321,46 грн.
Інші висновки експертів з довідкою про їх вартість, суду не надано.
Таким чином, враховуючи, що суду надано документально підтверджені витрати на залучення експерта тільки за висновком №СЕ/19/108-23/794-Д від 23.01.2023 року, на суму 1321,46 грн., і даний висновок покладений, у тому числі, в основу обвинувачення, то дані процесуальні витрати в сумі 1321,46 грн., на залучення експерта, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 .
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2023 року, підлягає скасуванню в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України.
Оскільки ОСОБА_5 призначається покарання у вигляді позбавлення волі, а також враховуючи, що ризики, які стали підставою для застосування і продовження запобіжного заходу, продовжують існувати, тому запобіжний захід, застосований до обвинуваченого у виді тримання під вартою, слід залишити до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Визнати винуватим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2020 року, у вигляді 1 року позбавлення волі, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді 6(шість) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без зміни.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його затримання, з 23.01.2023 року, зарахувавши період попереднього ув'язнення обвинуваченого з 23.01.2023 року по дату набрання вироком законної сили, у строк призначеного судом покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) грошову суму у розмірі 24578(двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. в якості відшкодування шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави витрати на проведення судової експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 1321(одна тисяча триста двадцять одна) грн. 46 коп.
Скасувати арешт з майна, накладений за кримінальним провадженням ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2023 року.
Речовий доказ: молоток з дерев'яною ручкою(постанова від 15.01.2023 року) - повернути ОСОБА_5 .
Речові докази: змиви, які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері схову ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 10.02.2023 року, квитанція 2780) - знищити.
Речовий доказ: спортивні штани, які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері схову ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 10.02.2023 року, квитанція 2780) - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Речові докази: чоловіча куртка чорного кольору, пару кросівок чорного кольору, спортивні штани чорного кольору, спортивна кофта з капюшоном, які знаходяться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області( постанова від 15.01.2023 року, постанова від 16.02.2023 року, квитанція 2794) - повернути ОСОБА_5 .
Речові докази: матеріал для ДНК-дослідження, який знаходиться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 16.02.2023 року, квитанція 2794) - знищити.
Речові докази: медичний бинт білого кольору, матеріал для ДНК-дослідження, які знаходяться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області( постанова від 16.02.2023 року, квитанція 2789) - знищити.
Речові докази: канцелярські ножиці, рушник червоного кольору, рушник білого кольору, які знаходяться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 16.02.2023 року, квитанція 2789) - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Речові докази: чашку білого кольору, прозору чашку, які знаходяться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 24.02.2023 року, квитанція 2813) - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Речові докази: зразки крові та слини ОСОБА_4 , зразки крові та слини ОСОБА_5 , матеріал для ДНК дослідження, які знаходяться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 24.02.2023 року, квитанція 2813) - знищити.
Речові докази: 16 слідів папілярних узорів, які знаходяться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 16.02.2023 року, квитанція 2788) - знищити.
Речові докази: чоловічі спортивні штани сірого кольору, шкарпетки сірого кольору, труси, темно-синя майка, чорна кофта, темно-зелена футболка, кросівки чорного кольору, куртка сірого кольору, шапка сірого кольору, светр сірого кольору, які знаходились на зберіганні у камері схову ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 23.02.2023 року, квитанція 2808), та передані на зберігання ОСОБА_9 (розписка від 04.03.2023 року) - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Речові докази: п'ять марлевих тампонів зі змивами, які знаходяться на зберіганні у камері схову ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 23.02.2023 року, квитанція 2809) - знищити.
Речові докази: сокира з дерев'яною ручкою бежево-червоного кольору, молоток з дерев'яною рукояткою, які знаходяться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 01.03.2023 року, квитанція 2821) - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Речовий доказ: матеріал для ДНК дослідження, який знаходиться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 01.03.2023 року, квитанція 2821) - знищити.
Речовий доказ: молоток, який знаходиться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 01.03.2023 року, квитанція 2820) - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Речовий доказ: матеріал для ДНК дослідження, який знаходиться на зберіганні у камері збереження речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 01.03.2023 року, квитанція 2820) - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз'яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз'яснити право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини, з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя: