Справа № 309/4224/23
Провадження № 2/309/835/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Волощук О. Я.
при секретарі Кальчевій Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 26.04.2012 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Нижньоселищенської сільської ради Хустського району Закарпатської області за актовим записом №3. У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із позивачкою, знаходяться на її утриманні та вихованні.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинено. Відповідач не надає належного матеріального утримання дітям, не приймає участі у їх вихованні. Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дітей. Позивачка не взмозі самостійно матеріально утримувати доньок. Сторони разом не проживають, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Примирення та збереження шлюбу не бажають.
Відповідач є молодим за віком, працездатний, працює за кордоном, інших утриманців не має, спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей.
Позивачка просить ухвалити рішення про розірвання шлюбу між нею та відповідачем та стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 4000 гривень щомісячно до досягнення ними повноліття.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання 11.10.2023 року, 14.11.2023 року не з'являвся, не подав відзиву на позов, не заперечив позовних вимог, не подав клопотання про розгляд справи за його участю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Статтею 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
У судовому засіданні встановлено, що 26.04.2012 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Нижньоселищенської сільської ради Хустського району Закарпатської області за актовим записом №3. У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із позивачкою, знаходяться на її утриманні та вихованні.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинено. Відповідач не надає належного матеріального утримання дітям, не приймає участі у їх вихованні. Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дітей. Позивачка не взмозі самостійно матеріально утримувати доньок. Сторони разом не проживають, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Примирення та збереження шлюбу не бажають.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають сторін на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення, враховуючи ті обставини, що позивачка надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідач є молодим за віком, працездатний, інших утриманців не має, спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей. Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання доньок.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікованої Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Обов'язок батьків щодо утримання своєї дитини, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ч. 2, 3 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
При прийнятті рішення щодо розміру аліментів суд виходить з того, що діти сторін: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2272 грн.; від 6 до 18 років - 2833 грн.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи вищевикладене, те, що позивачка перебуває у скрутному матеріальному становищі, зважаючи на стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є працездатним, молодим за віком, працює за кордоном, інших утриманців не має, суд приходить до висновку, що із ОСОБА_2 необхідно щомісячно стягувати на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 гривень на кожну дитину до досягнення ними повноліття, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Статтею 113 СК України передбачено право особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судові витрати в справі - суму судового збору в розмірі 1073, 60 грн., який підлягає покладенню на відповідача, відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави.
Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 4,12, 81, 263-265, 275 ЦПК України, ст.ст. 55, 84, 110, 112, 141, 180-184 СК України, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", Конвенцією ООН про права дітей від 20.11.1989 року суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований виконавчим комітетом Нижньоселищенської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 26.04.2012 року за актовим записом №3 (повторне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.03.2019 року) - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище ОСОБА_6 .
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП - НОМЕР_3 , мешканки АДРЕСА_2 щомісячно аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із 05.09.2023 року до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць в частині стягнення аліментів на утримання дітей.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП - НОМЕР_3 , мешканки АДРЕСА_2 сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн. та 1073,60 гривень судового збору на користь держави.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.
Суддя Хустського
районного суду: Волощук О.Я.