ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2256/23 Справа № 175/3513/23 Суддя у 1-й інстанції - Ребров С. О. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2023 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, 10 липня 2023 року о 20.40 год. на ад Т-04-44 (між с. Новомиколаївка с. Зелений Гай) водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 110247 нз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. В присутності двох свідків у встановленому законом порядку відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі, а також на місці за допомогою алкотестера Драгер, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю доказів його вини.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що судове рішення винесене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки.
Вказує, що відеозапис з бодікамери не може бути належним доказом у даній справі та не може братися судом до уваги, оскільки протокол не містить даних про фіксацію перебігу події на бодікамеру, усних пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що при складанні протоколу не був дотриманий порядок фіксації відмови апелянта від проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями, та особа не була належним чином повідомлена про дату та час слухання адміністративної справи, чим порушене права ОСОБА_1 ..
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови судді в межах її доводів, вважаю їх неприйнятними з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суддею суду першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови вказані вимоги дотримані.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 297008 від 10.07.2023 року, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, де викладені обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких свідки кожен окремо зазначили, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, які містять особистий підпис вказаних свідків; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомив про відмову у проходженні будь-якого обстеження на місці та у спеціальному медичному закладі, скріпленими його особистим підпис; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.07.2023 року, складеного о 20 год. 40 хв., де зазначено про те, що в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду; DVD-диском із відеозаписом, на якому зафіксований факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора та в медичній установі.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а їх сукупність засвідчують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, письмові докази узгоджуються з відеозаписом, долученим до сформованого уповноваженою особою відділення поліції № 9 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 , а тому сумнівів в їх достовірності не виникає.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи ОСОБА_1 про те, що відеозапис не може бути належним доказом у даній справі та не може братися судом до уваги, є безпідставними, оскільки вказаний запис у розумінні ст. 251 КУпАП є доказом, на підставі якого, в тому числі, судом першої інстанції встановлена винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що інкримінований, який був оцінений з точки зору належності, достатності, допустимості та у взаємозв'язку з іншими доказами, та підтверджує факт відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження медичного огляду в медичному закладі та на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, що й утворює склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, він є належним і допустимим, а підстави для зворотного висновку відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції станом на 14.02.2022 року) передбачає можливість проведення огляду з використанням технічних засобів відеозапису. В разі неможливості застосування таких засобів закон зобов'язує проведення такого огляду в присутності 2-х свідків. Матеріали справи містить також диск, який підтверджує наявність відеозапису, у зв'язку з чим дії поліцейських з приводу складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 повністю узгоджується з вимогами ст. 266 КУпАП.
Ствердження ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі не є достатньо обґрунтованими, оскільки та обставина, що останній не приймав особистої участі в суді першої інстанції, не є підставою для скасування судового рішення, так як відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в цій категорії справ не є обов'язковою. Крім того, під час апеляційного перегляду оскарженої постанови забезпечена можливість їх реалізації шляхом відстоювання своєї позиції в апеляційному суді.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови судді і закриття провадження по справі з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачаю, а тому вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Кононенко