Справа № 308/10849/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , який брав участь в судовому засіданні дистанційно, захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022072030000041 від 21.04.2022 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні 3 неповнолітніх дітей, т.в.о. директора дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України», раніше не судимого,
за ч. 3 ст. 332 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, розробив злочинну схему, відповідно до якої особа призовного віку від 18 до 60 років, якому обмежено виїзд за кордон згідно до Закон України «Про правовий режим воєнного стану», використовуючи виготовлені за незаконної організації ОСОБА_6 документи, має можливість перетнути державний кордон України.
19 квітня 2022 року близько 21:15 годин в м. Берегове, на виконання вказаної схеми, ОСОБА_6 при зустрічі з ОСОБА_7 запропонував останньому підшукувати осіб, яким обмежено виїзд за кордон в умовах воєнного стану, мотивуючи отриманням доходу.
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 10 травня 2022 року на місці для паркування супермаркету «Сільверленд» в м. Берегове, вул. Мукачівська, 190\2, зустрівся з ОСОБА_7 , який вже діяв під контролем правоохоронних органів, забрав від нього флеш-носій, на якому були завантажені 8 сканованихкопій документів, що посвідчують підшукану ОСОБА_8 особу, а саме ОСОБА_9 , переправлення якого мав організувати ОСОБА_6 .. При цьому ОСОБА_6 повідомив, що розпочне процес організації виготовлення незаконних документів, що дадуть змогу ОСОБА_9 безперешкодно перетнути державний кордон України, тільки після сплати 13000 євро.
Надалі, 12 травня 2022 року ОСОБА_6 знову зустрівся із ОСОБА_7 на АЗС «Укрнафта», що знаходиться по вул. Горького в смт.Вилок Берегівського району, де ОСОБА_7 погодився на умови щодо передачі ОСОБА_6 у найближчі дні 13000 євро за організацію виготовлення незаконних документів, що дадуть змогу ОСОБА_9 безперешкодно перетнути державний кордон України.
14 травня 2022 року приблизно в 14:20 годин в м.Берегове на місці для паркування супермаркету «Сільверленд» по вул.Мукачівська, 190\2, ОСОБА_6 на виконання вищенаведеної домовленості в черговий раз зустрівся з ОСОБА_7 , в ході чого отримав від останнього заздалегідь ідентифіковані правоохоронними органами імітаційні грошові кошти в сумі 13700 доларів США, та був затриманий працівниками правоохоронних органів.
На думку суду обвинуваченого ОСОБА_6 слід визнати винним у кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів.
Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину свою в інкримінованому злочині не визнав та показав, що в кінці осені 2021 року йому зателефонував, тоді ще не знайомий Вячало, представився ОСОБА_10 та пояснив, що йому дав номер телефону якийсь ОСОБА_11 та попросив зустрітися. Він погодився та згідно домовленості, оскільки він їхав з ОСОБА_12 , він зустрівся та познайомився з ОСОБА_13 біля пекарні с.Лалово Мукачівського району. Вячало звернувся до нього з проханням допомогти отримати візи іноземним громадянам, які знаходяться в Україні та бажають виїхати в Європу. Він відповів йому, що для цього необхідно зібрати пакет документів та офіційно звернутись до консульства Угорщини для отримання візи. При цьому, ОСОБА_13 повідомив, що займається «чорними», тобто переправленням мігрантів за кордон, та запитав чи не знає хто продає ртуть. Він відповів, що такими справами не займається. Потім, ОСОБА_13 зателефонував в 2022 році після початку війни та на його прохання вони зустрілись у м. Мукачево. Вячало розказав, що заможні люди бажають перетнути кордон, та попросив перевести їм три автомобіля. Він, ОСОБА_14 , відповів, що може організувати перевозку цих автомобілів за 2000 доларів, але потрібно оформити доручення. Тобто, він міг знайти людину, яка має законне право їздити за кордон, яка за кермом перевезе ці автомобілі знайомих ОСОБА_13 . Він дійсно просив 14 тисяч євро від ОСОБА_13 , оскільки той йому вже говорив про необхідність перевозки 7 автомобілів. Після цієї зустрічі ОСОБА_13 знову дзвонив та вони зустрічались у м. Берегове. Через деякий час знову телефонував, та питав, що потрібно для оформлення доручення. Він пояснював, що потрібно копія паспортів, кодів цих осіб. Вказані дані ОСОБА_13 скинув на флешку та передав йому на зустрічі біля супермаркету Барва у м. Берегове. Потім з цього приводу зустрічались в смт. Вилок. Потім ОСОБА_13 став декілька разів телефонувати, казав по телефону, що він, ОСОБА_14 , повинен йому повернути флешку. При цьому ОСОБА_14 ствердив, що флеш-носій з даними осіб від ОСОБА_13 не просив, не знає чому ОСОБА_13 передавав йому флеш-носій, він її і не відкривав та не знав, яка інформація на ній зберігається. Взагалі про ОСОБА_15 він з ним не домовлявся. На прохання ОСОБА_13 вони знову зустрілись біля супермаркету в м. Берегове. Вячало приїхав та передав йому поліетиленовий пакет з грошима, сказав при цьому «це за ті авто, які будуть їхати». Одразу після цього його затримали працівники СБУ і прокуратури.
Обвинувачений також показав, що ініціатором телефонних дзвінків був завжди ОСОБА_13 , він міг зателефонувати йому лише тоді, якщо на його телефоні був пропущений дзвінок. Висунув версію, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_16 колись займався незаконною діяльністю - переправленням мігрантів - «чорними», тому зобов'язаний був співпрацювати з правоохоронними органами, які все це спровокували.
Не дивлячись на заперечення обвинуваченим ОСОБА_6 вини, вона повністю доведена наступним.
Так, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 19 квітня 2022 року він грав у футбол у м. Берегове, де через свого знайомого по імені ОСОБА_17 познайомився з обвинуваченим ОСОБА_14 . ОСОБА_17 запропонував йому, ОСОБА_13 , заробити гроші на переправленні «ухилянтів», тобто чоловіків, які у зв'язку з воєнним станом не можуть виїхати за кордон, та повідомив, що ОСОБА_14 робить, може допомогти по переправленню осіб через кордон. Він, ОСОБА_16 , розрахував при цьому трішки заробити, або думав, що його ОСОБА_14 віддячить. При розмові з ОСОБА_14 , він з'ясував, що той протягом 10 діб може організувати переправлення людей через офіційний пункт пропуску, коли буде необхідна зміна на роботі на кордоні, він ці питання вирішує. ОСОБА_14 повідомив, що за цю «роботу» він бере 15 тисяч доларів або євро, точно не пам'ятає, за чоловіка, а для нього може зробити за 13 тисяч. При цьому йому на цих людей потрібен пакет документів: копія паспорта, ідентифікаційного коду та фото 3х4, які необхідно скинути на флешку і передати йому. У нього, у ОСОБА_16 , був знайомий ОСОБА_15 , який бажав виїхати за кордон, необхідні дані якого він записав на флешку, та в м. Берегове передав її ОСОБА_14 . В ході цього він, ОСОБА_16 , зрозумів, що це буде незаконно, перелякався, що буде затриманий, а тому звернувся із письмовою заявою до обласної прокуратурі. Наступний день заяву про це також написав в управління СБУ, оскільки хвилювався, що в обласній прокуратурі його заяву сховають. Якщо добре пам'ятає, він зустрічався з ОСОБА_14 двічі, раз на АЗС «Укрнафта», а потім 14 травня 2002 року на місці для паркування біля супермаркету «Сільверленд» у м. Берегове, де він передав ОСОБА_14 пакет із 13700 доларами, які підготували йому працівники СБУ. На ньому обидва два рази працівниками СБУ був встановлений записуючий пристрій. Крім того, свідок ствердив, що його знайомі ОСОБА_17 та ОСОБА_15 вже знаходяться за кордоном, та як правило обвинувачений дзвонив йому з приводу вказаних домовленостей.
Свідок ОСОБА_7 спростував покази обвинуваченого, ствердив, що ніяких розмов з ОСОБА_14 про автомобілі не було. Покази в частині того, що він у співробітництві з правоохоронними органами спровокував його, також не відповідає дійсності.
На демонстрованих та прослуханих аудіо записах в судовому засіданні дійсно не було встановлено розмов між обвинуваченим та свідком ОСОБА_7 про перевозку автомобілів через кордон, що спростовує версію обвинуваченого, яка сформульована ним з метою уникнення від відповідальності.
Із змісту протоколів про результати аудіо-, відео контролю особи від 06.05.2022, 10.05.2023 та 12.05.2023 року зафіксовані телефоні розмови обвинуваченого із свідком ОСОБА_16 , де ОСОБА_18 каже, що потрібні фото особи. А коли ОСОБА_16 пропонує, що привезе флеш-носій із необхідними документами, тоді обвинувачений каже «оби то до флешки ще щось мало бо прийти», для того, «щоби запустити роботу». На запитання яка сума грошей потрібна, обвинувачений ОСОБА_14 відповів, що так як раніше домовлялись (том 2 а.с. 66-68). В іншій розмові, ОСОБА_14 стверджує, що «робить роботи за 15», але на прохання ОСОБА_16 домовляються за 13. Крім того, обвинувачений вихвалявся, що він не перший раз робить по кордону, та людина вже в Іспанії, та без грошей він не зможе розпочати організацію переправлення особи (том 2 а.с. 69-72). Також вік особи, умови її переправлення ОСОБА_18 обговорює із свідком ОСОБА_16 під час зустрічі в смт. Вилок на АЗС 12.05.2022 року (том 2 а.с. 73-74).
Так, вина обвинуваченого доведена також протоколом огляду місця події, протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 14.05.2022 року, протоколом за результатами проведення негласної (розшукової) дії (візуальне спостереження за особою) від 16.05.2022 року, протоколом огляду та вручення імітаційних грошових коштів від 14.05.2022 року, де зафіксована зустріч в м. Берегове на місці для паркування супермаркету «Сільверленд» по вул. Мукачівська, 190/2, обвинуваченого ОСОБА_6 з свідком ОСОБА_7 , в ході чого ОСОБА_6 отримав від останнього заздалегідь ідентифіковані правоохоронними органами імітаційні грошові кошти в сумі 13700 доларів США, за організацію переправлення ОСОБА_19 через державний кордон,та був затриманий працівниками правоохоронних органів (том 2 а.с. 21-25, 77-79, 83-85, 94-141).
Протоколом огляду предмету - флеш-носія чорного кольору «Transcend» 2 GB, який був вилучений в ході огляді місця події від обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що на ньому зберігаються скановані копії паспорта громадянина України ОСОБА_9 та його картка платника податків, що доводить ту обставину, що обвинувачений здійснював організацію переправлення ОСОБА_9 через кордон (том 2 а.с. 47-54).
Обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив, що на досліджених в судовому засіданні аудіо-, відеозаписах зустрічей, телефонних розмовах дійсно він говорить із свідком ОСОБА_7 ..
При цьому,в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 не зміг пояснити свою розмову із свідком ОСОБА_7 , яка записана в протоколі аудіо контролю від 06.05.2022 о 17 годині та від 30.05.2022, а саме суть наступних фраз «Фото є на флешці», «Ще має бути щось до флешки». Він відповів, що такої розмови не пригадує.
Судом встановлено, що у прослуханих в судовому засіданні аудіо розмов та записів з відео фіксацією, обвинувачений ОСОБА_6 розмов про перевозку автомобілів з Вячало не веде, всі їх розмови ведуться щодо одної людини.
У зв'язку з наведеним, оскільки інших доказів сторонами не представлено, суд критично оцінює покази допитаного в судовому засіданні за клопотанням захисту свідка ОСОБА_20 , який є другом обвинуваченого, та міг дати частково не правдиві покази або сам ОСОБА_6 повідомив йому неправдиві обставини про те, що приблизно на Пасху 2022 року, приблизно 25 квітня із розмов із ОСОБА_21 йому відомо, що той бажав заробити грошей за перевозку автомобілів за кордон. Особа на ім'я ОСОБА_22 запропонував ОСОБА_14 схему, подробиці якої він не вникав. ОСОБА_23 хотів взяти гроші від ОСОБА_24 , перевезти автомобілі за кордон і продати їх, а потім повернути позичені гроші. При цьому ОСОБА_22 пропонував гроші ОСОБА_14 за те, щоб він якісь документи «порішав». Пізніше ОСОБА_18 був затриманий по кримінальному провадженню.
Свідок ОСОБА_25 - дружина обвинуваченого, яка також була допитана за клопотанням сторони захисту, суду пояснила, що її чолові після дзвінка по телефону дійсно зупинився с. Лалово, де зустрівся та познайомився із свідком ОСОБА_26 .. Вона знаходилась в автомобілі, та чула запитання ОСОБА_13 до ОСОБА_27 чи знає він як виїхати людям за кордон. На що ОСОБА_27 йому сказав, що інформація є на відповідному сайті Інтернету. Також чоловік зустрічався із свідком в м. Мукачево. Про їх розмови їй більше нічого не відомо. Але може сказати, що ОСОБА_16 дуже часто дзвонив чоловіку, що він якось сказав, що він йому вже набрід своїми дзвінками.
Щодо вказаних захисником в ході судового розгляду та в судових дебатах процесуальних порушень суд констатує наступне.
Так, стосовно тверджень захисника ОСОБА_28 про провокацію злочину з боку працівників правоохоронних органів та свідка ОСОБА_7 суд зазначає наступне.
Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
Відповідно до усталеної судової практики для встановлення факту провокації злочину визначальним є з'ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін.
Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі "Раманаускас проти Литви" від 5 лютого 2008 року).
Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин.
Доводи сторони захисту щодо провокації злочину полягають в тому, що ОСОБА_7 і ОСОБА_9 до конфіденційного співробітництва залучені в незаконний спосіб, так як вони не повідомляли правоохоронні органи про конкретне злочинне діяння, яке ймовірне мав вчинити ОСОБА_6 .. Крім того, свідок ОСОБА_7 з жовтня 2021 року постійно провокував ОСОБА_29 до вчинення кримінального правопорушення, неодноразово телефонував йому та призначав зустрічі.
Вказані доводи захисника спростовуються встановленими в ході судового розгляду обставинами. Так, із змісті постанов про проведення контролю з вчиненням злочину від 22.04.2022 та від 09.05.2022 вказано, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 особисто звернулись до правоохоронних органів із заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_6 (том 2 а.с. 80-62, 63-65). Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 ствердив, що дійсно звернувся з письмовою заявою з приводу незаконних дій обвинуваченого ОСОБА_30 .. Після чого, на зустрічі із ним правоохоронці на нього надягали записуючий пристрій.
Суд враховує, що операція з контролю за вчиненням злочину була проведена після отримання від свідка ОСОБА_7 інформації, яка давала підстави вважати, що готується злочин. Сам по собі той факт, що в обвинуваченому дзвонив свідок, хоча ОСОБА_16 ствердив, що як правило йому ОСОБА_18 дзвонив, за обставин цієї справи, встановлених на основі сукупності доказів, не може означати, що відбувалося підбурювання обвинуваченого на вчинення злочину. Достовірних доказів того, що ОСОБА_16 з жовтня 2021 року підбурював ОСОБА_29 вчинити кримінальне правопорушення судом не встановлено.
Тому суд вважає наведені стороною захисту обставини такими, що не можуть свідчити про провокацію з боку органів правопорядку, і приходить до висновку про відсутність провокації злочину.
Щодо того, що в діях обвинуваченого немає об'єктивної сторони кримінального правопорушення організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України саме порадами, вказівками та наданням засобів. Вказане спростовується вищезгаданими доказами, зокрема, протоколами про результати аудіо-, відео контролю особи, де обвинувачений ОСОБА_31 радить, що особі, яка буде переправлена через державний кордон України, повинна знаходиться близько до прикордонного переходу «Лужанка», бути з ним на зв'язку, щоби по команді діяти по незаконному переправленню. Окрім того, обіцяє, що дана особа в майбутньому безперешкодно зможе повертатися до України та виїжджати знову за кордон.
Захисник також наголошував, що у кримінальному провадженні прокурор Ужгородської окружної прокуратури не виконав приписів ч. 7 ст. 214, ч. 5 ст. 218 КПК, а саме після внесення відомостей до ЄРДР невідкладно, але не пізніше наступного дня після початку кримінального провадження не передав наявних у нього матеріалів до належного органу досудового розслідування з дотриманням правил підслідності, натомість доручив розслідування слідчому відділенню відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП, хоча кримінальне правопорушення вчинено на території м. Берегове, тобто в межах територіальної юрисдикції СВ Берегівського РВП ГУНП, та на початковому етапі розслідування самостійно ініціював, призначив і доручив проведення НСРД, що призвело до недопустимості доказів, отриманих за результатами цих слідчих дій.
У цьому контексті суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд вважає, що в ситуаціях, які є подібними до обставин цього кримінального провадження, де прокурор, порушивши вимоги ч. 7 ст. 214 КПК, не передав з дотриманням правил підслідності наявних у нього матеріалів до органу досудового розслідування не пізніше протягом п'яти робочих днів після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оцінку допустимості доказів, отриманих правоохоронними органами в період до передачі належному органу досудового розслідування, необхідно здійснювати у світлі критеріїв, які визначають тривалість такого періоду, обсяг і характер процесуальних дій, які проводилися в цей період, інші доречні обставини цього кримінального провадження, що дозволяють зробити висновок про "вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки "зруйнували" або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання".
У цьому кримінальному провадженні 21 квітня 2022 року прокурор Ужгородської окружної прокуратури зареєстрував відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК (том 2 а.с. 7).
У цей же день було визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні N 42022072030000041 у складі прокурорів Ужгородської окружної прокуратури (том2 а. с. 10), а також постановою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_32 від 22.04.2022 року ОСОБА_7 залучено до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій (том 2 а.с. 60-62).
Крім того, 21 квітня 2022 року прокурор виніс постанову про доручення проведення досудового розслідування слідчому відділенню відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, а 22 квітня доручив проведення слідчих (розшукових) дій оперативним працівникам Управлінню СБУ в Закарпатської області (том 2 а.с. 11-12, 13).
Отже, у період з 21 по 22 квітня 2022 року в цьому кримінальному провадженні на початковому етапі досудового розслідування прокурором, який є процесуальним керівником, здійснено процесуальні дії та прийнято рішення, які належать до повноважень прокурора за законом: розпочато досудове розслідування (п. 1 ч. 2 ст. 36 КПК), визначено групу прокурорів (ч. 1 ст. 37 КПК), доручено проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідному оперативному підрозділу (п. 5 ч. 2 ст. 36 КПК), подано до слідчого судді клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК), прийнято рішення про здійснення контролю за вчиненням злочину, яке є виключним повноваженням прокурора (ч. 7 ст. 271 КПК).
Оцінюючи ці дії, суд звертає увагу на специфіку злочинів незаконного переправлення осіб через державний кордон України та особливості здійснення досудового розслідування в таких злочинах, які пов'язані з недопущенням затримки у фіксації відомостей про злочин, терміновістю реагування на збір доказів, перевірку відсутності провокації, залучення співробітників правоохоронного органу до злочину в обсязі, необхідному для прийняття рішення щодо ініціювання проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій.
При цьому фактично до 14.05.2022 року, тобто до огляду місця події та затримання ОСОБА_6 органом досудового розслідування ніяких слідчих дій не проводилось, окрім негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину у порядку ст.271 КПК України.
Постановою про визначення підслідності кримінального правопорушення та доручення проведення досудового розслідування від 01.06.2022 року прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_33 визначає підслідність даного кримінального провадження за слідчим відділом Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області (том 2 а.с. 55-56).
Однак ніяких слідчих (розшукових) дій СВ Берегівського РВП по кримінальному провадженні не зробив, та перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури постановою від 22 червня 2022 року про доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування знову доручає досудове розслідування слідчому відділенню відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, посилаючись на не проведення необхідних дій СВ Берегівського РВП (том 2 а.с. 58-59).
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. За правилами ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
При цьому кримінальний процесуальний закон не передбачає обов'язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР, а ст. 214 КПК України не містить вказівки про можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування.
На початкових етапах досудового розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, та іноді унеможливлюють одразу встановити належний орган досудового розслідування з огляду на недостатність необхідних фактичних даних.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, як зазначено у ч. 3 ст. 218 КПК України, якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.
Дійсно на час внесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України конкретно не було відомо місце вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , а місця виявлення ознак кримінального правопорушення було м. Ужгород, оскільки в УСБУ в м. Ужгорода звернувся ОСОБА_34 з повідомленням про злочин, а тому здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим відділенням поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, з урахуванням хронології конкретних обставин справи, в цілому не суперечили вимогам статей 214, 218 КПК України.
Згідно абзацу 1 ч.5 ст.36 КПК України Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Отже, постанова першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури від 22 червня 2022 року про доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування - про доручення досудового розслідування слідчому відділенню відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, з посиланням на не проведення необхідних дій СВ Берегівського РВП, прийнята відповідно до вимог КПК.
Згідно по п.5 ст.251 КПК України постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити: відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію.
При цьому, суд вважає вказане захисником порушення даної норми прокурором при прийнятті постанов про проведення контролю за вчиненням злочину від 22.04.2022 та 09.05.2022 безпідставним, оскільки в пункті 3 резолютивної частини даних постанов вказано, що проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії доручити уповноваженим оперативним працівникам УСБУ в Закарпатської області (том 2 а.с. 58-59, 60-62). Вказувати конкретні прізвища оперативних працівників не є обов'язковим.
За змістом положень частин 9 ст.290 КПК, сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
Тобто підтвердженням завершення ознайомлення сторонами з матеріалами досудового розслідування і виконання вимог ст. 290 КПК є письмовий документ про таке ознайомлення.
Так, у матеріалах провадження є протокол про надання підозрюваному та його захисникам доступу до матеріалів досудового розслідування, визначений частиною 9 ст. 290 КПК, які підтверджують ознайомлення ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_28 та ОСОБА_35 з матеріалами справи (том 2 а.с. 151-153).
Щодо посилання захисника, що жодна постанова у даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 110 КПК України та постанові виготовлені не на офіційному бланку, які не відповідають вимогам Інструкції з діловодства в системі національної поліції, затвердженої наказом №414 від 20.05.2016 року, та Державної уніфікованої системи документації - Уніфікованої системі організаційно-розпорядчої документації,вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 є також необґрунтовані, оскільки наведені нормативні документі скасовані, втратили чинність.
Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 слід визнати те, що до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, по місцю роботи характеризується позитивно (том 2 а.с.171, том 3 а.с. 7-11, 13).
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинення дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які пом'якшують та обтяжують.
При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягався (том 2 а.с. 171), має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, батьком багатодітної сім'ї, по місцю роботи характеризується позитивно (том 3 а.с. 7-11, 13), а також реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що до обвинуваченому слід застосувати ст. 69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 332 ч. 3 КК України.
Щодо додаткового покарання передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд констатує наступне.
Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.
Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов'язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 на час вчинення злочину ніде не працював, вчинення ним злочину не було пов'язане з його посадою або із заняттям ними певною діяльністю, тому додаткове покарання позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до нього не слід застосовувати.
Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Так, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14 травня 2022 року о 14:24 год. ОСОБА_6 затримано у зв'язку з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (том 2 а.с. 37-40).
У зв'язку з цим, в строк відбуття обвинуваченого ОСОБА_6 покарання слід врахувати перебування його під вартою та у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання застосованого до нього в межах даного кримінального провадження строк попереднього ув'язнення день за день з 14.05.2022 14:24 год. по 17.05.2022 року 15:15 год. Так, згідно реєстру протоколом від 17.05.2022 о 15:15год. було роз'яснено підозрюваному ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, при звільненні з ІТТ (том 1 а.с 10).
Згідно слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 17.05.2022 року обвинуваченому ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.07.2022 року. Визначено розмір застави у сумі 198 480 гривень, з покладенням наступних обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з свідками по справі ОСОБА_36 , ОСОБА_16 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право виїзд з України та в'їзд в Україну (том 2 а.с. 41-46).
Згідно копії квитанції від 17 травня 2022року ОСОБА_37 внесена заставу в розмірі 198 480 гривень по кримінальному провадженню обвинувачений ОСОБА_6 та він був звільнений під вказану заставу 17.05.2022 о 15:15год. (том 1 а.с. 10).
При цьому, законом - Кримінальним процесуальним кодексом України не вказано, що застава як запобіжний захід має відповідний строк або дату закінчення.
Так, дійсно обов'язки зазначені в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 17.05.2022 року втратили свою дію, однак застава не припинила свою дію як запобіжний захід.
В зв'язку з тим, що обвинувачений не порушував свої процесуальні обов'язки, суд вважає за можливим залишити йому запобіжній захід заставу до набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу - застави у відповідності до ч.11 ст.182 КПК України її слід повернути заставодавцю - ОСОБА_38 (том 2 а.с.).
Речові докази:
1.флеш накопичувач оранжевого кольору, марки «gooddrive», об'ємом 1 gb, який упаковано в спец. пакет «експертна служба МВС» №3706996, флеш носій, чорного кольору марки «Verbatim», об'ємом 8 GB, яку упаковано в крафтовий пакет НПУ СУ та скріплено підписами понятих та слідчого; 3 (три) мобільні телефони, а саме: марки «Nokia», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ; марки «Sony», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ; марки «Honor», ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2; НОМЕР_6 , які упаковано в спец. пакет НПУ №INP4004524; шкіряний гаманець на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт (том 2 а.с. 26-32, 160-167); чорний поліетиленовий пакет, в середині якого грошові кошти в кількості 20 купюр номіналом по 100 доларів США, з наступними серійними номерами: HB20899022Q, KG20018550A, KD78060238A, KB27157412N, AB42189044V, KL80028459C, HF06800388B, HF06800389B, HF06800390B, HF06800392B, AB18070306S, HB26903515D, НЕ62496711В, KB10729413D, FB47302659B, KG21530983A, KD25857160A, KD25857159A, KG21530978A, НВ69404331В, які упаковано до спец. пакету експертної служби МВС №3706994, ЄДРПОУ 40108913, які зберігаються у філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Мукачево (том 3 а.с. 15, 16, 17); грошові кошти: 1 купюра 1000 грн. з серійним номером АЖ4736619, 6 купюр по 500 грн. з наступними серійними номерами: ЛБ8083007, ГН2923734, ЄЗ2781065, АА9081734, ЕД1918254, ЄГ1309167, 8 купюр по 200 грн. з наступними серійними номерами: УИ2267750, К34488434, ГИ4667142, ЄГ2565218, ЄВ2770327, ДД5622257, ДЄ6602491, ЕЖ0795964, 2 купюри по 100 грн. з наступними серійними номерами: АЄ8119009, АГ1671374, 2 купюри по 50 грн. з наступними серійними номерами: УИ0812839, СТ1655960, 2 купюри по 20 грн. з наступними серійними номерами: ЮБ7867054, ЮА1348767, 4 купюри по 10 грн. з наступними серійними номерами: ЮЖ7301808, ЮЕ4566276, ПЖ8908869, ЮЕ6060618, 2 купюри по 5 грн. з наступними серійними номерами: ЮИ2596079, СЖ8449602, 1 купюра 2 грн. з серійним номером ТИ4751982, 1 купюра 1 грн. з серійним номером ГЙ9851267, 1 купюра 50 євро, з серійним номером РВ8997076213, 1 купюра 10 євро з серійним номером WA2214757828, 4 купюри по 100 доларів США з наступними серійними номерами: HF06800365B, HB43959809Q,КС27269714А, HF06800391B, 7 купюр по 50 доларів США з наступними серійними номерами: MJ41725576A,МВ53439031В, ML84381422В,MB46841099D, JL10015114A, JD07957840A, ІК08742307А, 3 купюри по 20 доларів США з наступними серійними номерами: HG04422971F, PG13660735, NG64506668A, 2 купюри по 10 доларів США з наступними серійними номерами: РВ42948920В, МК35584925А, 4 купюри по 5 доларів США з наступними серійними номерами: ІВ09236166А, IG09763264A, PF14070045B, FA15117158A, 1 купюра 2 долари США з серійним номером А13263254А, 2 купюри по 1 долар США з наступними серійними номерами: F82328766S, В08027392С, які упаковано до спец. пакету експертної служби №PSP1174560, які зберігаються у філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Мукачево (том 3 а.с. 15, 16, 17), та на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт (том 2 а.с. 26-32, 160-167); носій інформації Micro-SD 512 Мb з адаптером до нього в пластиковій коробці та носій інформації SD 4 Gb із номером 004СВ32МАS4083364ТW, які упаковано до спец. пакету Нац. поліції України №SUD 1027744, які віддані в камеру зберігання речових доказів при відділі поліції №1 Ужгородського РУП та на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 16.05.2022 року накладено арешт, відповідно до ст. 59 КК України, слід конфіскувати (том 2 а.с. 154-156,157-159).
2.заяву про звільнення від 23.12.2021 року; шкіряну книгу з різними документами, документ Угорщини на ім'я ОСОБА_23 № НОМЕР_7 , посвідчення № НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_23 , різного роду документи та чеки, картку OTP Bank4067597400129232, картку Райфайзен Банк Аваль, НОМЕР_9 , карту клієнта Райфайзен Банк Аваль, картку Приватбанку НОМЕР_10 , картку Приватбанку НОМЕР_11 , 5 дисконтних карт, картку Монобанку НОМЕР_12 , картку Монобанку НОМЕР_13 , картку НОМЕР_14 , картку А НОМЕР_15 ; квитанції та чеки, які упаковано до спец. пакету НПУ №PSP3125725, які зберігаються в камері зберігання речових доказів при відділі поліції №1 Ужгородського РУП та на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт, слід повернути ОСОБА_6 , як володільцю, скасував арешт на вказане майно в цій частині (том 2 а.с. 26-32, 160-167).
3.паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_23 , НОМЕР_16 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_23 , НОМЕР_17 , які упаковано до спец. пакету НПУ №PSP3125725, які зберігаються в камері зберігання речових доказів при відділі поліції №1 Ужгородського РУП, та на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт, слід передати територіальному органу або підрозділу, що їх видали для тимчасового зберігання (том 2 а.с. 26-32, 160-167).
4.флеш носій чорного кольору, марки «Transcend», об'ємом 2 GB, яку упаковано в крафтовий пакет НПУ СУ та скріплено підписами понятих та слідчого, та віддано в камеру зберігання речових доказів при відділі поліції №1 Ужгородського РУП, на який ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт, слід повернути ОСОБА_7 , як власнику, скасував арешт на вказане майно в цій частині (том 2 а.с. 26-32, 160-167).
5.137 імітаційних купюр номіналом по 100 доларів США з номерами KF33008773C, які було упаковано до спец. пакету Нац. поліції України №PSP3125720, які віддані в камеру зберігання речових доказів при відділі поліції №1 Ужгородського РУП, на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт, слід знищити (том 2 а.с. 26-32, 160-167).
6.свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_18 на транспортний засіб марки Фольксваген Пасат, на ім'я ОСОБА_25 , ключ від автомобіля, транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», моделі «PASSAT», д.н.з. НОМЕР_19 , які передані ОСОБА_6 , слід повернути власнику ОСОБА_25 , як власнику (том 2 а.с. 26-32, 160-167, 169,170).
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді застави продовжити до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання та його затримання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_6 застосованого до нього в межах даного кримінального провадження строк попереднього ув'язнення з розрахунку день за день з 14.05.2022 14:24 год. по 17.05.2022 року 15:15 год..
Після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу відносно обвинуваченого - заставу в розмірі 198 480 гривень у відповідності до ч.11 ст.182 КПК України - повернути заставодавцю - ОСОБА_38 (том 3 а.с. 21).
Речові докази:
1. флеш накопичувач оранжевого кольору, марки «gooddrive», об'ємом 1 gb, який упаковано в спец. пакет «експертна служба МВС» №3706996, флеш носій, чорного кольору марки «Verbatim», об'ємом 8 GB, яку упаковано в крафтовий пакет НПУ СУ та скріплено підписами понятих та слідчого; 3 (три) мобільні телефони, а саме: марки «Nokia», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ; марки «Sony», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ; марки «Honor», ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2; НОМЕР_6 , які упаковано в спец. пакет НПУ №INP4004524; шкіряний гаманець на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт (том 2 а.с. 26-32, 160-167); чорний поліетиленовий пакет, в середині якого грошові кошти в кількості 20 купюр номіналом по 100 доларів США, з наступними серійними номерами: HB20899022Q, KG20018550A, KD78060238A, KB27157412N, AB42189044V, KL80028459C, HF06800388B, HF06800389B, HF06800390B, HF06800392B, AB18070306S, HB26903515D, НЕ62496711В, KB10729413D, FB47302659B, KG21530983A, KD25857160A, KD25857159A, KG21530978A, НВ69404331В, які упаковано до спец. пакету експертної служби МВС №3706994, ЄДРПОУ 40108913, які зберігаються у філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Мукачево (том 3 а.с. 15, 16, 17); грошові кошти: 1 купюра 1000 грн. з серійним номером АЖ4736619, 6 купюр по 500 грн. з наступними серійними номерами: ЛБ8083007, ГН2923734, ЄЗ2781065, АА9081734, ЕД1918254, ЄГ1309167, 8 купюр по 200 грн. з наступними серійними номерами: УИ2267750, К34488434, ГИ4667142, ЄГ2565218, ЄВ2770327, ДД5622257, ДЄ6602491, ЕЖ0795964, 2 купюри по 100 грн. з наступними серійними номерами: АЄ8119009, АГ1671374, 2 купюри по 50 грн. з наступними серійними номерами: УИ0812839, СТ1655960, 2 купюри по 20 грн. з наступними серійними номерами: ЮБ7867054, ЮА1348767, 4 купюри по 10 грн. з наступними серійними номерами: ЮЖ7301808, ЮЕ4566276, ПЖ8908869, ЮЕ6060618, 2 купюри по 5 грн. з наступними серійними номерами: ЮИ2596079, СЖ8449602, 1 купюра 2 грн. з серійним номером ТИ4751982, 1 купюра 1 грн. з серійним номером ГЙ9851267, 1 купюра 50 євро, з серійним номером РВ8997076213, 1 купюра 10 євро з серійним номером WA2214757828, 4 купюри по 100 доларів США з наступними серійними номерами: HF06800365B, HB43959809Q,КС27269714А, HF06800391B, 7 купюр по 50 доларів США з наступними серійними номерами: MJ41725576A,МВ53439031В, ML84381422В,MB46841099D, JL10015114A, JD07957840A, ІК08742307А, 3 купюри по 20 доларів США з наступними серійними номерами: HG04422971F, PG13660735, NG64506668A, 2 купюри по 10 доларів США з наступними серійними номерами: РВ42948920В, МК35584925А, 4 купюри по 5 доларів США з наступними серійними номерами: ІВ09236166А, IG09763264A, PF14070045B, FA15117158A, 1 купюра 2 долари США з серійним номером А13263254А, 2 купюри по 1 долар США з наступними серійними номерами: F82328766S, В08027392С, які упаковано до спец. пакету експертної служби №PSP1174560, які зберігаються у філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Мукачево (том 3 а.с. 15, 16, 17), та на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт (том 2 а.с. 26-32, 160-167); носій інформації Micro-SD 512 Мb з адаптером до нього в пластиковій коробці та носій інформації SD 4 Gb із номером 004СВ32МАS4083364ТW, які упаковано до спец. пакету Нац. поліції України №SUD 1027744, які віддані в камеру зберігання речових доказів при відділі поліції №1 Ужгородського РУП та на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 16.05.2022 року накладено арешт, відповідно до ст. 59 КК України, слід конфіскувати (том 2 а.с. 154-156,157-159).
2.заяву про звільнення від 23.12.2021 року; шкіряну книгу з різними документами, документ Угорщини на ім'я ОСОБА_23 № НОМЕР_7 , посвідчення № НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_23 , різного роду документи та чеки, картку OTP Bank4067597400129232, картку Райфайзен Банк Аваль, НОМЕР_9 , карту клієнта Райфайзен Банк Аваль, картку Приватбанку НОМЕР_10 , картку Приватбанку НОМЕР_11 , 5 дисконтних карт,картку Монобанку НОМЕР_12 , картку Монобанку НОМЕР_13 , картку НОМЕР_14 , картку А НОМЕР_15 ; квитанції та чеки, які упаковано до спец. пакету НПУ №PSP3125725, які зберігаються в камері зберігання речових доказів при відділі поліції №1 Ужгородського РУП та на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт, слід повернути ОСОБА_6 , як володільцю, скасував арешт на вказане майно в цій частині (том 2 а.с. 26-32, 160-167).
3.паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_23 , НОМЕР_16 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_23 , НОМЕР_17 , які упаковано до спец. пакету НПУ №PSP3125725, які зберігаються в камері зберігання речових доказів при відділі поліції №1 Ужгородського РУП, та на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт, слід передати територіальному органу або підрозділу, що їх видали для тимчасового зберігання (том 2 а.с. 26-32, 160-167).
4.флеш носій чорного кольору, марки «Transcend», об'ємом 2 GB, яку упаковано в крафтовий пакет НПУ СУ та скріплено підписами понятих та слідчого, та віддано в камеру зберігання речових доказів при відділі поліції №1 Ужгородського РУП, на який ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт, слід повернути ОСОБА_7 , як власнику, скасував арешт на вказане майно в цій частині (том 2 а.с. 26-32, 160-167).
5.137 імітаційних купюр номіналом по 100 доларів США з номерами KF33008773C, які було упаковано до спец. пакету Нац. поліції України №PSP3125720, які віддані в камеру зберігання речових доказів при відділі поліції №1 Ужгородського РУП, на які ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2022 року накладено арешт, слід знищити (том 2 а.с. 26-32, 160-167).
6.свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_18 на транспортний засіб марки Фольксваген Пасат, на ім'я ОСОБА_25 , ключ від автомобіля, транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», моделі «PASSAT», д.н.з. НОМЕР_19 , які передані ОСОБА_6 , слід повернути власнику ОСОБА_25 , як власнику (том 2 а.с. 26-32, 160-167, 169,170).
На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Лайош ГАЛ