ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9087/23 Справа № 214/5038/21 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І.Б. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м.Кривий Ріг
Справа № 214/5038/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
сторони:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 липня 2023 року, яке ухвалено суддею Малаховською І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 04 серпня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
23 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з березня 2012 року по 2021 рік вона з відповідачем проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. У період спільного сумісного життя у них народилося двоє дітей - ОСОБА_4 , 2012 року народження, та ОСОБА_5 , 2015 року народження.
З 23 березня 2021 року позивачка разом з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка працює у ТОВ «Прософт» фахівцем з інформаційних технологій з окладом 6400,00 грн., з якого утримуються ЄСВ. Її заробітної плати не вистачає на повноцінне утримання синів, тому вона вимушена звернутися до суду з вищезазначеним позовом.
Позивачка стверджує, що відповідач є директором, єдиним засновником та єдиним бенефіціаром ПП «Тех-Маш». Згідно довідки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статутний капітал ПП «Тех-МАШ» складає 7 000 000,00 грн.
На сьогодні відповідач володіє на праві приватної власності нерухомим майном: квартирою за адресою: АДРЕСА_2 та будинком за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач користується двома дорогими машинами Toyota Land Cruiser 200 та Toyota Land Cruiser Prado.
Окрім цього, відповідач має матеріальну можливість часто перебувати за кордоном на відпочинку, що підтверджується випискою по його картковому рахунку.
Відповідач має стабільний доход у великих розмірах, аліменти не платить, на утриманні інших непрацездатних осіб не має.
В свою чергу, їх діти активні, грають у футбол, але у зв'язку з нестачею коштів на секції з футболу вона тимчасово не має можливості оплачувати їх заняття. Також, дітям необхідно пройти лікування у стоматолога. Син ОСОБА_6 має діагноз ОСОБА_7 високого ступеню з астигматизмом, проходить медикаментозне та апаратне лікування, потребує постійної уваги та витрат.
Посилаючись на викладене, просила суд: стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на кожного окремо, в розмірі 10 000,00 грн., щомісяця з урахуванням індексу інфляції, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 21.06.2021 року.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 липня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 6 000,00 грн, щомісячно починаючи з 21.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття з подальшою індексацією цього розміру аліментів відповідно до Закону.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 6 000,00 грн, щомісячно починаючи з 21.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття з подальшою індексацією цього розміру аліментів відповідно до Закону.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3 , просить змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру аліментів та присудити до сплати аліменти на утримання дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, що станом на день винесення судового рішення становить 2 833,00 грн. на кожну дитину, також змінити розмір судових витрат пропорційно до розміру задоволених судом вимог позивачки.
Апеляційна скаргам мотивована тим, що стаття 183 СК України містить положення, яким встановлено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Позивачка просить стягути аліменти у значно більому розмірі, аніж прожитковий мінімум, однак матеріали справи не містять, ані доказів спроможностів відповідача сплачувати аліменти у такому розмірі, ані наявнсть у дітей потреби саме в такому розмірі аліметів, аніж той, що рекомендований законодавством.
Вважає, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину забезпечить необхідним набором продуктів харчування, набором непродовольчих товарів та послуг.
При цьому, зазначає, що мати також зобов?язана утримувати свої дітей, атому покладення лише на батька обов?язку зі сплати аліметв на утримання дітей у розмірі, що вдвічі перевищує прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, є безпідставним.
Зауважує й на тому, що з аналізу наданих позивачкою суду чеків та структури їх витрат, який було наведено у відзиві на позовну заяву, вбачається, що у більшій частині витрати складають на елітні сири, хамон, косметику, розваги, й суд першої інстанції не врахував цих обставин.
Також, вважає, що суд невірно визначив розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь держави, та взагалі не навів рорахунків, з яких виходив при визначені цього розміру.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1, а.с. 29).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1, а.с. 28).
Згідно довідки ТОВ «Просфор» від 16.06.2021, ОСОБА_1 працює з 19.022021 фахівцем з ІТ з посадовим окладом 6400 грн. по теперішній час (т.1, а.с. 10).
Згідно з копію акту про спільне проживання від 14 квітня 2021 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проживають з 27 березня 2021 року однією сім'єю зі своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 31).
Згідно Витягу з реєстру права власності, ОСОБА_2 на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2021, належить квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 87-88).
Згідно Витягу з реєстру права власності, ОСОБА_2 на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину належить частина квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 (т.1, а.с. 32).
Згідно Витягу з реєстру права власності, ОСОБА_2 на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину, належить житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_5 (т.1, а.с. 134).
Згідно Витягу з реєстру права власності, ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно якого, відповідно до свідоцтва про право на спадщину, належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_5 (т.1, а.с. 135-136).
Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 , вбачається, що він займає посаду директора підприємства ПП «Тех -Маш». Загальна сума доходу за період з 01.02.2020 року по 2021 рік, без урахування аліментів, становить 72 352,44 грн (т.1,а.с. 173).
Згідно з Договором купівлі продажу від 09.04.2021 року, відповідачем набута у власність квартира за адресою: АДРЕСА_2 , площею 51,4 м.кв., за ціною 436 847 грн. (т.1, а.с. 174-177).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.09.2021 року відповідачем набуто право власності на житловий будинок, загальною площею 285,5 м.кв., за адресою АДРЕСА_5 (т.1, а.с. 178).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Land Cruiser 200, 2019 р.в., власником вищезазначеного транспортного є ОСОБА_2 (т.1 а.с.179).
Згідно з довідкою директора ПП «Тех-Маш» ОСОБА_12 від 26.10.2021, засновнику дивіденди жодного разу не виплачувалися (т.1, а.с. 180).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 27.10.2021 року на ім'я ОСОБА_2 його дохід складає: заробітна плата на рівні від 7 200 до 10200 грн. з січня по травень 2021 року (т.1, а.с. 181).
Згідно свідоцтва про народження в перекладі з португальської мови, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.3, а.с. 58).
Згідно свідоцтва про шлюб, відповідач ОСОБА_2 26 березня 2022 року уклав шлюб з ОСОБА_14 (т.3., а.с.66).
Згідно платіжних дорученнь, відповідачем здійснено перерахування коштів на аліменти на утримання синів ОСОБА_9 та ОСОБА_5 за липень 2021 на суму 4000,00 грн (т.1, а.с. 182), за серпень 2021 рік на суму 4000,00 грн (т.1, а.с. 183), за вересень 2021 рік на суму 4000,00 грн (т.1,а.с. 184) за жовтень на суму 4000,00 грн (т.1, а.с. 185).
Згідно листа ПП «Тех Маш» підприємство виплачувало ОСОБА_2 за період з 2020 року по 2021 рік виключно заробітну плату. Підприємство за період 2020 рік по 2021 рік не здійснювало ОСОБА_2 будь-яких інших виплат, в тому числі надання фінансової допомоги (т.1, а.с. 225).
Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 за період 01.01.2020 року по 31.12.2020 року загальна сума доходу, за винятком утримань, становить 57 132,81 грн (т.1, а.с. 226), за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року загальна сума доходу, за винятком утримань, становить 89 129,17 грн (т.1, а.с. 227).
З детальної виписка по картковому рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_2 , за період з 01.01.2020 рік по 10.02.2022 року, вбачається, що відповідач користувався платіжною карткою та виконував різного роду платіжні операції (т. 2, а.с. 1-250; т.3 а.с. 1-45).
Довідкою про доходи, встановлено, що загальна сума доходу ОСОБА_2 за період 01 січня 2021 року по 30 вересня 2021 року становить 64 013,17 грн. (т. 1, а.с. 111).
Відповідно до виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_2 , за період з 01.01.2020 року по 10.02.2022 року, баланс даної карти на кінець періоду становить - 196 423,37 грн, всього витрати 1 603 870,93 грн, всього надходжень 1 407 447,56 грн.
Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 , на утримання малолітніх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , в розмірі по 6 000,00 гривень щомісячно, суд керувався ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, та виходив з того, що діти мешкають разом із матір'ю та перебувають на її утриманні, а батько зобов'язаний надавати допомогу на утримання синів. При вирішенні питання про визначення розміру аліментам, суд керувався приписам ч. 3 ст. 183 СК України, якою визначено, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати, та виходив з того, що аліменти в розмірі 6000,00 грн. на кожну дитину є достатнім розміром для забезпечення їх належного утримання, гармонічного фізичного та духовного розвитку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом першої інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини ООН від 20 листопада 1989 року, яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В статті 51 Конституції України задекларовано, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення дітей.
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Оскільки сторони по справі добровільно не домовились про матеріальне утримання дітей, кошти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , присуджує суд.
Як встановлено судом, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проживають з 27 березня 2021 року однією сім'єю зі своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Отже, право вибору способу стягнення аліментів належить виключно позивачеві у справі про стягнення аліментів, тобто ОСОБА_1 , яка визначила спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1,2 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
У відповідності до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Судом встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що, згідно довідки про доходи ОСОБА_2 за період 01.01.2020 року по 31.12.2020 року загальна сума доходу, за винятком утримань, становить 57 132,81 грн (т.1, а.с. 226), за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року загальна сума доходу, за винятком утримань, становить 89 129,17 грн (т.1, а.с. 227).
Відповідно до виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_2 , за період з 01.01.2020 року по 10.02.2022 року, баланс даної карти на кінець періоду становить - 196 423,37 грн, всього витрати 1 603 870,93 грн, всього надходжень 1 407 447,56 грн.
Також, у відповідача ОСОБА_2 на праві власності перебуває нерухоме та рухоме майно, зокрема, й набуте у 2021 році.
Таким чином, врахувавши наведене, а також, наявність на утриманні у відповідача малолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що він мА можливість сплачувати аліменти на утримання малолітніх синів ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у розмірі по 6 000,00 грн щомісячно, що є достатнім розміром для забезпечення їх належного утримання, гармонічного фізичного та духовного розвитку.
Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги про те, що стаття 183 СК України містить положення, яким встановлено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Позивачка просить стягути аліменти у значно більому розмірі, ані прожитковий мінімум, однак матеріали справи не містять, ані доказів спроможностів відповідача сплачувати аліменти у такому розмірі, ані наявнсть у дітей потреби саме в такому розмірі аліметів, аніж той, що рекомендований законодавством.
Так, дійсно, згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, станом на день ухвалення рішення судом першої інстанції, становив 2 833,00 грн., отже рекомендований щомісячний розмір аліментів на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 2 833,00 грн., та аліменти, присуджені судом до стягнення, перевищують цю суму.
Разом з тим, пленум Верховного Суду України у п. 17 Постанови від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснив, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання малолітніх дітей у визначеному судом розмірі, який забезпечить їх гармонійний розвиток, та доказів протилежного суду не надано.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що, вирішуючи питання щодо розподілу судовий витрат, судом першої інстанції не враховано положення Закону України «Про судовий збір» та не наведено розрахунків, з яких виходив суд, визначаючи розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_15 в дохід держави.
Так, згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
Відповідно до ч.1, п.п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною-особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн., тобто за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір не може бути меншим 908,00 грн. та не може перевищувати 11 350,00 грн.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Таким чином, оскільки позов до суду подано 23 червня 2021 року та позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, судовий збір у розмірі 908,00 грн., тобто у мінімальному розмірі, на користь держави має бути стягнуто з відповідача ОСОБА_2 .
За наведених обставин, колегія суддів змінює рішення суду в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави, з 1073,60 грн до 908,00 грн.
В іншій частині рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим зміні чи скасуванню не підлягає.
При цьому, колегією суддів враховано, що, згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, однак, з огляду на те, що судове рішення щодо вирішення заявлених позовних вимог залишено без змін, розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, не здійснюється
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3 , - залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 липня 2023 року змінити в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави, зменшивши цей розмір 1073 гривень 60 гривень до 908 (дев?ятсот восьми гривень) 00(нуль) копійок.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 15 листопада 2023 року.
Головуючий:
Судді: