Кіровоградської області
"07" вересня 2006 р.
Справа № 17/103
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В.,розглянувши матеріали справи №17/103
за позовом: фермерського господарства "Кримки", с.Кримки Олександрівського району Кіровоградської області
до відповідача 1: Голиківської сільської ради, с. Голикова Олександрійського району Кіровоградської області до відповідача 2: приватного підприємства "Господарочка", с. Кримки Олександрійського району Кіровоградської області
про скасування рішення, скасування листа-інформаційного попередження та про зобов'язання вчинити певні дії
Представники сторін:
від позивача - Пантелеєв О.М., довіреність № б/н від 22.05.06 р, представник;
від відповідача 1 -Стеблина С.І., довіреність №49 від 14.06.2006 р., представник;
від відповідача 2 - Шпичак В.С., директор, на підставі протоколу 34 від 29.07.2005 р.
Фермерським господарством "Кримки" подано позов про скасування рішення чотирнадцятої сесії Голиківської селищної ради четвертого скликання №125 від 14.03.2005 р. та інформаційного попередження від 18.04.2005 р., як незаконно винесених, а також про зобов'язання приватного підприємства "Господарочка" займати орендовані позивачем земельні ділянки, проводити всі сільськогосподарські роботи на них (том 1 а.с.46-47).
Заявою б/н від 07.09.2006 р. (вх.№02-05/26672 від 07.09.2006 р.) в зв'язку із застосуванням господарським судом при вирішенні даного спору Кодексу адміністративного судочинства України позивачем уточнено позовні вимоги, він просить: скасувати рішення чотирнадцятої сесії Голиківської селищної ради четвертого скликання №125 від 14.03.2005 р. та інформаційне попередження від 18.04.2005 р., як незаконно винесені (том 2 а.с.110-111).
Відповідачі позов заперечили, посилаючись на те, що оскаржуване рішення сільської ради відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування відсутні (том 2 а.с. 42-43,108).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
14.03.2005 р. на чотирнадцятій сесії Голиківської селищної ради четвертого скликання прийнято рішення №125 "Про погодження на надання в оренду незатребуваних земельних паїв" (далі- рішення №125 від 14.03.2005 р.), згідно якого сільська рада вирішила погодити надання в оренду землі по 22 незатребуваних сертифікатах ТОВ "Господарочка", площею 71,48 га, терміном до 31.12.2005 р. з оплатою 100 грн. за 1 га ріллі.
Відповідно до статей 26,43 Закону України "Про місцеве самоврядування" до компетенції органів місцевого самоврядування належить вирішення питань регулювання земельних відносин.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст та інші.
Згідно пункту 12 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, до розмежування земель державної і комунальної власності, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Як вбачається із матеріалів справи земельні ділянки по вказаним 22 невитребуваних паях загальною площею 71,48 га ріллі, розташовані за межами населеного пункту.
Вказане свідчить про відсутність правових підстав у Голиківської сільської ради вирішувати відповідні питання стосовно земельних ділянок, які знаходяться за межами населеного пункту.
Відповідно до вимог статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Враховуючи обмеження компетенції органів місцевого самоврядування по вирішенню питань, пов'язаних з розпорядженням земельними ділянками, які знаходяться за межами населених пунктів; з огляду на відсутність в оскаржуваному рішенні посилань на норми діючого законодавства, на підставі якого воно приймалось, а також невідповідність протоколу засідання сесії від 14.03.2005 р. (том 2 а.с.113-115) мотивувальній частині рішення №125 від 14.03.2005 р., зокрема стосовно доповідача по питанню надання погодження в оренду незатребуваних земельних сертифікатів, позовні вимоги в частині скасування рішення Голиківської селищної ради четвертого скликання №125 від 14.03.2005 р. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Стосовно заявленої позивачем вимоги про скасування листа-інформаційного попередження від 18.04.2005 р. слід зазначити наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України 1991 року господарським судам підвідомчі: 1)справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Зазначена стаття не передбачає повноважень господарських судів щодо скасування листів - інформаційних попереджень, тобто господарським судам не підвідомчі справи про скасування листів органу владних повноважень чи будь - якого іншого підприємства, установи, організації.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що дану справу в частині скасування листа від 18.04.2005 р. не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно підпункту 1 пункту 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 94, 157, 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Рішення чотирнадцятої сесії Голиківської селищної ради четвертого скликання №125 від 14.03.2005 р. скасувати, як незаконно винесене.
Провадження у справі в частині скасування листа-інформаційного попередження від 18.04.2005 р. закрити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
С.В. Таран