ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023Справа № 910/12063/23
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"
до Фізичної особи-підприємця Михайлова Віктора Петровича
про стягнення 84 966,50 грн
без повідомлення учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі - ТОВ "Баядера Логістик", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Михайлова Віктора Петровича (далі - ФОП Михайлов В.П., відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 84 996,50 грн за договором поставки № 1120-19 від 20.08.2019.
Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору поставки № 1120-19 від 20.08.2019 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару. У позові ТОВ "Баядера Логістик" просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 59 286,94 грн., пеню в сумі 15 244,19 грн., штраф у сумі 4 150,08 грн. та 20% річних в сумі 6 315,29 грн, що разом складає 84 996,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 20.08.2019 року між ТОВ "Баядера Логістік" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Михайловим В.П. (покупець) був укладений договір поставки № 1120-19, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1).
Відповідно до п. 3.3 договору постачальник поставляє товар покупцю на підставі замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі, або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку.
Ціна за товар визначена у прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар (розділ 5 договору).
Згідно п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому, узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.
Даний договір чинний протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах. ( п. 9.7 договору).
Згідно з ч. 1 статті 265 Господарського кодексу за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки ТОВ «Баядера Логістик» поставило відповідачу товар на загальну суму 72 328,32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 171122/154370 від 12.12.2022 на суму 29 041,38 грн.; № 186746/168183 від 30.12.2022 на суму 32 315,22 грн.; № 186769/168184 від 30.12.2022 на суму 10 971,72 грн., які були підписані сторонами без зауважень.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору поставки.
Проте відповідач, зі свого боку, вартість поставленого товару сплатив частково - на суму 13 041,38 грн. грн., що підтверджується випискою АТ «Укрсиббанк» від 25.07.2023.
Отже судом встановлено, що у ФОП Михайлова В.П. виникла заборгованість в сумі 59 286,94 грн. (72 328,32 - 13 041,38).
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки доказів належної оплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ФОП Михайлова В.П основного боргу у сумі 59 286,94 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
За порушення зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 15 244,19 грн. та штраф у сумі 4 150,08 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплати постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% суми боргу.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій відповідно до наведених приписів закону та умов договору, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 15 244,19 грн. та штраф у сумі 4 150,08 грн, тобто у заявлених позивачем сумах.
При цьому суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Також за прострочення зобов'язання позивач нарахував відповідачу 20% річних в сумі 6 315,29 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з договору поставки, сторони узгодили інший розмір відсотків річних, аніж 3%, а саме - відповідно до п. 9.2 договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Отже, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та здійснивши перевірку правильності нарахування 20% річних, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню річні відсотки в сумі 6 315,29 грн, як і просив позивач.
За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Фізичної особи-підприємця Михайлова Віктора Петровича про стягнення 84 966,50 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Михайлова Віктора Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, ідентифікаційний код 35871504) основний борг у сумі 59 286 (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 94 коп., пеню в сумі 15 244 (п'ятнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 19 коп., штраф у сумі 4 150 (чотири тисячі сто п'ятдесят) грн. 08 коп., 20% річних у сумі 6 315 (шість тисяч триста п'ятнадцять) грн. 29 коп. та судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Повне судове рішення складене 15 листопада 2023 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.