Справа № 152/887/23
2/152/254/23
УХВАЛА
15 листопада 2023 року м. Шаргород
Справа №152/887/23
Провадження №2/152/254/23
Шаргородський районний суд
Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Славінської Н.Л.,
з участю:
секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,
представника відповідача - адвоката Калачик Н.М.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів та відсотків за користування ними клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бєліка Андрія Сергійовича про витребування оригіналів електронних доказів та заяву про розгляд справи у письмовому провадженні,
встановив:
27.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів та відсотків за користування ними.
У позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь помилково перераховані ним 08.12.2022 року на особисту карту відповідача грошові кошти у сумі 138999 грн., інфляційні нарахування у сумі 5500,02 грн. та 3% річних у сумі 2239,22 грн., а також понесені ним судові витрати.
05.07.2023 року ухвалою Шаргородського районного суду відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів та відсотків за користування ними; розгляд цивільної справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; перше судове засідання призначено на 01.08.2023 року, дату другого судового засідання для розгляду справи по суті визначено на 12.09.2023 року; запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати заяви по суті - відзив, відповідь на відзив, заперечення; виклик відповідача у перше та друге судові засідання визначено здійснювати у відповідності до вимог ч.ч.6, 7, 11 ст.128 ЦПК України (а.с.19-20).
Перше судове засідання для розгляду по суті відкладено на завчасно визначену дату другого судового засідання - 12.09.2023 року, у зв'язку із неприбуттям відповідача (а.с.46).
На підставі ухвали суду від 12.09.2023 року відкладено друге судове засідання у справі на 11.10.2023 року у зв'язку із поновленням відповідачеві строку на подання відзиву на позов (а.с.56-58).
11.10.2023 року відкладено судове засідання на 15.11.2023 року у зв'язку із виникненням технічних проблем, що унеможливили участь адвоката Бєліка А.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.223 ЦПК України (а.с.166).
У судове засідання 15.11.2023 року не прибув позивач ОСОБА_1 та не прийняв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції його представник - адвокат Бєлік А.С., участь якого у режимі відеоконференції визначена на підставі ухвали суду від 02.10.2023 року (а.с.154-155).
14.11.2023 року представник позивача адвокат Бєлік А.С. надіслав до суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с.187-188).
Заяву мотивує тим, що позивач перебуває у скрутному фінансовому становищі внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України, оскільки продовжує проживати в Донецькій області, у зв'язку із чим не може нести великі витрати на правничу допомогу у представленні його інтересів у судовому засіданні адвокатом. Повідомляє суд, що позивач має можливість і буде вести справу у письмовому провадженні (а.с.187-188).
Розглянувши вказану заяву представника позивача, вислухавши думку представника відповідача - адвоката Калачик Н.М., суд виходить з такого.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 1 ст.8 ЦПК України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.3 ст.13 ЦПК України).
Частинами 4-9 ст.14 ЦПК України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей. Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч.1 ст.247 ЦПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
В ухвалі про відкриття провадження від 05.07.2023 року суд прийняв рішення про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, у зв'язку із чим заява про розгляд справи у письмовому провадженні, яку подав представник позивача - адвокат Бєлік А.С. задоволенню не підлягає, оскільки суд не вбачає підстав для зміни встановленого порядку розгляду справи і переходу до розгляду справи у порядку письмового провадження, враховуючи при цьому, що таким чином обмежуються права відповідача, представники якої приймають участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції на підставі відповідних ухвал суду.
Разом з тим, суд бере до уваги клопотання позивача від 19.07.2023 року, від 07.08.2023 року про розгляд справи у його відсутності (а.с.30, 50).
Крім того, суд бере до уваги, що представник позивача - адвокат Бєлік А.С. зареєстрований в системі «Електронний суд», через яку здійснює листування з судом та отримує кореспонденцію суду у зворотному напрямку.
Якщо учасник справи надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у позовній заяві, заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Вказаний висновок релевантний з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 06.03.2023 року в справі №753/19393/20 (провадження №61-6136св22).
Як вказує Верховний Суд у постановах від 06.08.2019 року у справі №2340/4648/18, від 22.08.2019 року у справі №520/20958/18, від 29.07.2020 року у справі №629/740/19, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронній формі передбачає використання сервісу «Електронний суд», за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
У постанові від 10.02.2021 року у справі №9901/335/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими, визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через «Електронний кабінет».
Оскільки позивачем та представником позивача - адвокатом Бєліком А.С. отримуються документи суду в електронній формі, що вбачається із довідок про доставку електронних листів (а.с.168, 169), то суд вважає, що вони повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Також, суд враховує, що позивач скористався своїми правами на подання до суду всіх заяв по суті (позов, відповідь на відзив).
З приводу чергової неявки в судове засідання позивача ОСОБА_1 та можливості продовження розгляду справи в його відсутності, суд вислухав думку представника відповідача і постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, про продовження розгляду справи у відсутності позивача та його представника, які належним чином повідомлені про дату судового засідання, при цьому позивачем подавалися клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Оскільки нез'явлення позивача та його представника не перешкоджає розгляду справи з огляду на те, що ними подані всі заяви по суті, заява про розгляд справи у письмовому провадженні задоволенню не підлягає.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №918/539/16.
Таким чином, неприбуття позивача та його представника до суду, а також неприйняття адвокатом Бєліком А.С. участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку не перешкоджає розгляду справи.
14.11.2023 року у системі «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Бєліком А.С. подано клопотання про витребування електронних доказів, у якому представник позивача просить витребувати у ОСОБА_2 оригінали поданих нею листування із позивачем у за стосунку «Вайбер», сторінки інформації з сервісу «Нова пошта», скріншоти якої надані відповідачем у якості доказів до відзиву на позов (а.с.184-185).
Клопотання адвокат Бєлік А.С. мотивує тим, що оскільки відповідач обґрунтовує свої заперечення саме вказаним листуванням, але додає докази у вигляді скріншоту, що не є оригіналом документу, то виникла необхідність у витребуванні оригіналу електронного доказу.
При обґрунтуванні клопотання адвокат Бєлік А.С. покликається на вимоги ст.100 ЦПК України.
Представник позивача - адвокат Калачик Н.М. у судовому засіданні під час розгляду клопотання про витребування оригіналів електронних доказів заперечує щодо його задоволення з огляду на те, що позивачем та його представником не додано доказів на підтвердження того, що у них є перешкоди самостійно отримати вказані докази, враховуючи, що позивач є не тільки учасником правовідносин, що склалися між сторонами, а й стороною листування.
Розглянувши вказане клопотання та вислухавши думку представника відповідача, суд прийшов до наступного висновку.
Частинами 1, 2 ст.182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Частиною 5 ст.81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 2 ст.83 ЦПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звернутися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі належні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.83 ЦПК України).
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.5 ст.83 ЦПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.83 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч.1 ст.84 ЦПК України).
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч.2 ст.84 ЦПК України).
У клопотанні представником позивача не зазначено, з яких причин при подачі вказаного клопотання ним пропущено строк, встановлений у ст.83 ЦПК України, а також, вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
При цьому, суд враховує, що позивач є стороною листування у застосунку «Вайбер», скріншоти якого надано до відзиву відповідачем, а також є стороною: відправником або одержувачем пересилання посилок «Новою поштою», у зв'язку із чим не позбавлений можливості отримати електронні докази особисто.
Доказів відповідних звернень до «Нової пошти» та відмови в отриманні електронного доказу представник позивача до клопотання не додав.
З наведених підстав суд вважає, що клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.13, 43, 49, 83, 84, 182, 258, 260, 274 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бєліка Андрія Сергійовича про розгляд справи у письмовому провадженні - відмовити.
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бєліка Андрія Сергійовича про витребування оригіналів електронних доказів - відмовити.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Суддя: