03.11.2023 провадження №3/389/1464/23
ЄУН 389/3278/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року Суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Ябчик Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли із відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався-
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 239131 від 22 вересня 2023 року ОСОБА_1 , 22 вересня 2023 року о 22:00 год., вчинив відносно своєї дружини - ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного характеру, а саме прибивав дверима руки, але тілесних ушкоджень завдано не було, тим самим вчинивши правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставлення йому СМС повідомлення у мобільний додаток «Viber» на вказаний у його заяві номер телефону, причина його неявки не відома.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.ст.280,283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, ч. 1 ст. 7 КУпАП.
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 поліцейським в порушення вимог ст.255 КУпАП не зібрано доказів, які б підтверджували вину останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Так, на обгрунтування винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення додано: рапорт; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; письмові пояснення ОСОБА_2 , яка показала, що її чоловік - ОСОБА_1 , після спільного вживання алкогольних напоїв почав прибивати даерима їй руки в результаті чого виникла бійка в ході якої вона била чоловіка долонями по голові; письмові пояснення ОСОБА_1 , який показав, що 22 вересня 2023 року близько 22 год. після спільного вживання алкогольних напоїв, він виходячи надвір ненавмисно притиснув дверима руку дружині. Згодом вона вийшла за ним на подвір'я та вчинила сварку в ході якої ображала його нецензурною лайкою, провокувала на бійку, завдала йому разів 5-6 ляпаса. Зазначив, що він на її провокації не реагував.
Із зазначеного вище встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин виник конфлікт в ході якого вони наносили один одному удари та виражались грубою нецензурною лайкою в бік один одного.
Статтею 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дає наступне визначення домашнього насильства - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство - це один з різновидів насильства. Воно відрізняється від інших проявів (на вулиці, під час військових дій, під час конфлікту, в колективах тощо) тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки - кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські та які пов'язані між собою. Таким чином, попередження та протидія домашньому насильству, а також надання допомоги постраждалим ускладняються саме тим, що це правопорушення стосується близьких людей.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Домашнє насильство вчиняється шляхом порушення основних прав та свобод іншого члена сім'ї та призводить або може призвести до заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Так, до матеріалів справи не долучено будь-яких допустимих та належних доказів того, що ОСОБА_1 дійсно вчинив будь-які дії фізичного характеру, пов'язані з домашнім насильством відносно ОСОБА_2 ..
При цьому із вказаних пояснень неможливо дійти висновку, про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 негативної поведінки, яка має ознаки домашнього насильства.
Аналіз наданих суду вказаних письмових пояснень дозволяє дійти висновку про те, що фактично їх відібрання відбулося формально, без з'ясування дійсних обставин справи, а тому у суду виникає розумний сумнів у їх достовірності та достовірності вказаних у них відомостей.
Наявний в матеріалах справи протокол не є підтверджуючим доказом скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, які були встановлені судом при дослідженні матеріалів справи.
Сукупність вказаних обставин свідчить про відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, так як обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення в частині встановлення вини останнього не підтверджені в повній мірі належними і допустимими доказами.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповдіно до приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини, і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Враховуючи зазначені обставини, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимим доказами, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України.
Керуючись ст.ст.1,9,221, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.М.Ябчик