Справа №345/1351/23
Провадження № 2/345/485/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2023 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Якиміва Р.В.
секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров'я, -
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Кобзана Р.М.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача адвоката Бурака Б.В.,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 14.10.2017 року біля 11.00 год. по вул.Смольського в м.Калуш , неподалік церкви відповідач вступив з ним в словесний конфлікт, в ході якого наніс йому тілесні ушкодження, а саме схопив його за палець, який сильно стиснув, після чого наніс йому лівою рукою два удари в область голови, які відповідно до висновку експерта №44/275-17 р.-Д від 05.02.2018 відносяться до легких тілесних ушкоджень та тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Внаслідок заподіяння відповідачем вищевказаних тілесних ушкоджень, він змущений був пройти лікування, на яке витратив - 1 324, 25 грн.. Крім того, внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 йому було завдано моральних збитків. Зокрема, з часу отримання травм він перебував у пригніченому стані та в розпачі. Під час лікуванні він переніс фізичну біль та нервові потрясіння. Дані події негативно вплинули на його побут, тривалий час він не міг виконувати домашню роботу, оскільки болі в пальці тривалий час не проходили, а через травми ока та носа він міг стати інвалідом. На підставі наведеного моральну шкоду оцінює в 20 000,00 грн..
По вказаному факту нанесення тілесних ушкоджень, відносно ОСОБА_2 було порушене кримінальне провадження за ч.1 ст.122 КК України. Проте кримінальне провадження розглядалось тривалий час та ухвалою суду від 07.03.2023 року, яка набрала законної сили 14.03.2023 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст..49 КК України, кримінальне провадження відносно нього - закрито, а цивільний позов залишено без розгляду.
Оскільки відповідач в добровільному порядку завдану ним шкоду йому не відшкодував - змушений звернутись до суду з даним позовом, який просить задоволити повністю та стягнути відповідача на його користь - 1 324, 25 грн. матеріальної шкоди, 20 000,00 грн. моральної шкоди та 4 570,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити в повному обсязі.
Представник позивача адвокат Кобзан Р.М. в судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що від спричинених відповідачем позивачу тілесних ушкоджень, перебуваючи на лікуванні, він витратив на придбання медичних препаратів та проходження медичних процедур грошові кошти в сумі 1 324, 25 грн. Також, злочинними діями відповідача позивачу було нанесено моральну шкоду, яку він оцінює в 20000,00 грн.. Ухвалою суду від 07.03.2023 року, яка набрала законної сили 14.03.2023 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст..49 КК України, кримінальне провадження відносно нього - закрито, а цивільний позов залишено без розгляду. Судом було встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 та у відповідності до ст.ст.22, 1166 ЦПК України відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану його діями шкоду в повному обсязі. Просить позов задоволити у повному обсязі.
Відповіджач в судовому засіданні позову не визнав та пояснив, що жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_1 він не завдавав. Позивач повністю працездатний та належним чином наявність тілесних ушкоджень не довів, а в нанесенні побоїв його оговорює. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача адвокат Бурак Б.В. в судовому засіданні позову не визнав та вказав, що обвинувальний вирок суду відносно ОСОБА_2 не постановлявся, а тому обставини, які зазначені позивачем та його представником не мають для суду цивільної юрисдикції наперед встановленої сили, оскільки не були встановлені судом. Із долучених до позову медичних документів неможливо встановити ні механізм нанесення тілесних ушкоджень, ні їх утворення, ні ким вони були завдані. Із зазначених підстав, будь-які вимоги щодо відшкодування його довірителем позивачу матеріальної та моральної шкоди є необгрунтованими. Щодо відшкодування моральної шкоди, то позивачем не додано жодних доказів, які б підтверджували ступінь моральних страждань. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши інші докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 07.03.2023 року, яка набрала законної сили 14.03.2023 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст..49 КК України, кримінальне провадження відносно нього - закрито, а цивільний позов залишено без розгляду (а.с.16-17).
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що ОСОБА_2 14.10.2017 року біля 11.00 год., перебуваючи в АДРЕСА_1 поблизу території церкви «Стрітення Господнього», вступив в словесний конфлікт з ОСОБА_1 .. В ході даного конфлікту ОСОБА_2 на грунті виниклих раніше неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , схопив за другий палець правої руки, при цьому застосувавши грубу фізичну силу здійснив його стиснення. Не припиняючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 умисно лівою рукою наніс два удари в область голови, а саме в ділянку правого ока та носа. Описаними умисними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді через суглобового краєвого перелому головки середньої фаланги другого пальця правої китиці без зміщення кісткових уламків, які згідно висновку експерта № 44/275-17р.-Д від 05.02.2018 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечним для життя в момент спричинення, а також синець в ділянці правого ока та садно в ділянці спинки носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
За змістом положень ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності це врегульована кримінальним і кримінальним процесуальним законодавством відмова держави від засудження особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і від застосування щодо неї примусу у формі покарання. Звільнення особи від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинуватою у вчиненні кримінальне правопорушення. У цьому випадку КК виходить зі встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння, а тому передбачені КК підстави для звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до положень ст.49 КК України не є реабілітуючими.
Зважаючи на те, що відповідач на продовженні кримінального провадження та ухваленні виправдувального вироку не наполягав, кримінальне провадження в справі закрито саме за його клопотанням, підстава закриття кримінального провадження не є реабілітуючою, тому суд вважає, що між протиправними діями відповідача, виною відповідача у вчиненні кримінального правопорушення та наслідками у виді заподіяння позивачу, як потерпілому у даному кримінальному правопорушенні моральної шкоди є причинно-наслідковий зв'язок.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В силу ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Однак, як вбачається із ухвали суду від 07.03.2023, обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, не наполягав на продовженні судового розгляду в загальному порядку.
Отже, підлягає до задоволення вимога про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди (витрати на лікування) в розмірі 1 324, 25 гривні, яка підтверджена документально наявністю куплених на лікування препаратів та призначених лікарем медичних процедур (а.с.8, 9) .
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.
Частина друга вказаної статті передбачає, що моральна шкода, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Зокрема моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивач зазначає, що у зв'язку з неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає у перебуванні у стресовому та пригніченому стані, внаслідок чого, він зазнає душевних хвилювань.
Суд вважає, що внаслідок дій, які сталися внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу завдано моральних страждань. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності та справедливості.
Суд звертає увагу на те, що розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Позивач оцінює компенсацію за нанесену йому моральну шкоду відповідачем у розмірі 20000,00 грн.
Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства з огляду на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, враховуючи тривалість періоду з часу вчинення неправомірних дій відповідачем, відсутності матеріального відшкодування збитків, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та вважає, що грошова сума у розмірі 8000,00 грн. є достатньою грошовою компенсацією за завдану відповідачем позивачу моральну шкоду.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача в користь позивача, зокрема: 3 015,00 грн. згідно квитанції №0529184 від 21.03.2023 та 4 570,00 грн. згідно квитанції № 0529192 від 14.11.2023.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, а відповідач є учасником бойових дій та має інвалідність ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення, звільнений від сплати судового збору то відповідно судовий збір слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354, 1167 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 - 1 324, 25 грн. матеріальної шкоди, 8 000,00 грн. моральної шкоди та 7 585,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ