Справа №: 343/2655/23
Провадження №: 3/0343/1078/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м.Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Лицур І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, яка має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.
Правопорушення вчинено за таких обставин.
В період часу з 01 вересня по 18 вересня 2023 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у вказаний період часу, будучи учнем Шевченківського ліцею, не відвідував навчання протягом десяти навчальних днів без поважної причини.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася та про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча була належно повідомлена про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки) з датою вручення 01.11.2023 року.
Статтею 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов'язковою, однак ст. 184 КУпАП до цього переліку не включена.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 була належно повідомлена про час та місце розгляду даної справи у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, однак в судове засідання не з'явилася, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи в її відсутності. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 994294 від 05.10.2023 року (а.с. 1), з якого вбачається, що в період часу з 01 вересня по 18 вересня 2023 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у вказаний період часу, будучи учнем Шевченківського ліцею, не відвідував навчання протягом десяти навчальних днів без поважної причини. В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вказала: «З протоколом згідна, він мене не слухає, до школи ходити не хоче», тобто визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення;
- даними листа-повідомлення за № 169 від 18.09.2023 директора Шевченківського ліцею Р.Мацалак, скерованого інспектору сектору ювенальної превенції відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВМП ГУМП в Івано-Франківській області О.Ліцману, відповідно до якого дирекція ліцею інформує про те, що учень 10-Б класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відвідує уроки з 01.09.2023 по 18.09.2023 в дні очного навчання та не виходить на онлайн-уроки в дні навчання з використанням технологій дистанційного навчання (заклад працює в змішаній формі). Ними проводилась робота із залученням батьків до співпраці, проте на спроби вирішення даного питання батьки не реагують (а.с. 2);
- даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.03.2008 року (а.с. 4), яке підтверджує, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частина 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 184 КУпАП спрямована на забезпечення належного виховання дітей в сім'ї, здійснення постійного нагляду за ними з боку батьків та осіб, що їх заміняють, припинення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов'язків.
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини.
У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_2 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_2 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею правопорушення та її особу, оскільки обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_2 судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_2 слід накласти стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому нею правопорушенню та її особi, в межах санкції ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення, за якою її визнано винною, обравши його у вигляді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2023 року складає 536,80 грн.
На підставі викладеного, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї у вигляді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень та 80 копійок) судового збору.
Штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляцiйного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: