Справа № 128/2631/23
УХВАЛА
10 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження по обвинувальному акту № 12023020050000224 від 20.04.2023 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, відносно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання, в зв'язку з закінченням строку тримання під вартою ОСОБА_5 11.11.2023, а також необхідністю судового розгляду кримінального провадження по суті, про продовження строку тримання обвинуваченого, яке мотивоване наступним.
22.04.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів з моменту затримання і до 19.06.2023 без права внесення застави.
15.06.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, тобто до21.07.2023 включно без права внесення застави.
19.07.2023 на підставі ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 діб, тобто до 17.09.2023 включно, з визначенням застави в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 гривень.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану.
Причетність обвинуваченого ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в зв'язку з чим наявні підстави вважати, що існує ризик, зазначений у ч.1 ст.177 КГЖ України, а саме: обвинувачений може незаконно впливати на свідків, з метою зміни їхніх показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності або з метою отримання більш м'якого покарання за вказане кримінальне діяння у даному кримінальному провадженні; переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.
Вказані ризики є достатніми для переконання, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаному ризиком, оскільки: особисте зобов'язання - є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання; особиста порука - є недостатньо суворим запобіжним заходом, оскільки у ОСОБА_5 на даний час відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу; домашній арешт - є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання.
Також, прокурор просив взяти до уваги, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ним, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження, враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечували щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, оскільки останній являється військовослужбовцем ЗСУ та не має наміру ухилятися від явки до суду; бажає виконати свій обов'язок та повернутися на захист Батьківщини.
Заслухавши заявлене клопотання та думку учасників процесу, оглянувши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 19.06.2023.
В подальшому, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області продовжено строк тримання під вартою і на даний час він закінчується 11.11.2023.
Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину,який вчинено ним у період дії воєнного стану, перебуваючи на волі може, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на свідків або переховуватися від суду.
Таким чином, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може допустити невиконання процесуальних обов'язків, покладених на нього в зв'язку зі статусом обвинуваченого.
Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України - не встановлено.
При цьому судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_5 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з того, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження лише розпочато, суд, вважає за необхідне продовжити термін тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 60 діб.
Також, враховуючи вимоги норм розділу ІІ КПК України, зокрема, ст. ст. 177,183,199, а також вищевказані обставини та час надходження обвинувального акта до суду, суд вважає, що більш м'які заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вживання дієвих заходів на відшкодування шкоди потерпілій стороні, суд знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому застави у розмірі 80-ти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214720 грн. 00 коп. та на думку суду є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 слід покаласти наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись з місця свого проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою стороною та свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Згідно ч. 7 ст. 182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно, суд роз'яснює право обвинуваченому або заставодавцю у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 376 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 - задоволити.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто, до 09.01.2024 включно, з визначенням застави в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись з місця свого проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити суддю Вінницького районного суду Вінницької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити заставодавцю, ОСОБА_5 , що у разі якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 13.11.2023.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО