Дата документу 02.11.2023Справа № 554/10338/23
Провадження № 1-кс/554/13763/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170010000341 від 31.08.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170010000341 від 31.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2023 № 176, солдата ОСОБА_4 , на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», з 19.06.2023 прийнято на військову службу до Збройних Сил України, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та призначено солдатом резерву 2 взводу резерву солдатського складу 1 роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2023 № 219, солдат ОСОБА_4 , солдат резерву 2 взводу резерву солдатського складу 1 роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , призначений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 26.07.2023 № 114-РС у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 , вважається таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_3 . З 31.07.2023 солдата ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 01.08.2023 № 200, солдат ОСОБА_4 , призначений командиром військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 26.07.2023 № 114-РС в розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 та переведений на посаду згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 01.08.2023 № 34-РС, який прибув з військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , з 01.08.2023 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , на всі види забезпечення і вважається таким, що з 01.08.2023 справи і посаду навідника 3 танкового взводу 3 танкової роти 2 танкового батальйону прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-IX від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
21.04.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 №259/2022 до 25.05.2022.
22.05.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/22 на 90 діб.
15.08.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб до 21.11.2022.
18.11.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.11.2022 № 757/2022, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб.
07.02.2023 Верховна Рада прийняла Закон України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
02.05.2023 Верховна Рада прийняла Закон України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
27.07.2023 Верховна Рада прийняла Закон України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Так, солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді солдата резерву 2 взводу резерву солдатського складу 1 роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, не маючи об'єктивних та поважних підстав для залишення розташування військової частини, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 24.07.2023, приблизно о 08 год. 00 хв., самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вибув у невідомому напрямку.
30.07.2023, приблизно о 13 год. 30 хв., солдат ОСОБА_4 самостійно повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заявив про себе.
У період своєї відсутності, а саме з 24.07.2023 по 30.07.2023, солдат ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів до повернення до військової частини НОМЕР_1 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
Таким чином, 24.07.2023 солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді солдата резерву 2 взводу резерву солдатського складу 1 роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , умисно, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану та незаконно перебував за її межами до 30.07.2023.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 01.08.2023 № 200, солдат ОСОБА_4 , призначений командиром військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 26.07.2023 № 114-РС в розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 та переведений на посаду згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 01.08.2023 № 34-РС, який прибув з військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , з 01.08.2023 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , на всі види забезпечення і вважається таким, що з 01.08.2023 справи і посаду навідника 3 танкового взводу 3 танкової роти 2 танкового батальйону прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 07.08.2023 № 206 солдата ОСОБА_4 , навідника 3 взводу 3 роти 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 , відсутність якого виявлено під час перевірки особового складу 07.08.2023 та який вважається таким, що самовільно залишив військову частину з 07.08.2023 знято зі всіх видів забезпечення при військовій частині НОМЕР_3 .
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-IX від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
21.04.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 №259/2022 до 25.05.2022.
22.05.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/22 на 90 діб.
15.08.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб до 21.11.2022.
18.11.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.11.2022 № 757/2022, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб.
07.02.2023 Верховна Рада прийняла Закон України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
02.05.2023 Верховна Рада прийняла Закон України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
27.07.2023 Верховна Рада прийняла Закон України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Так, солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді навідника 3 танкового взводу 3 танкової роти 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, не маючи об'єктивних та поважних підстав для залишення розташування військової частини, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 07.08.2023, приблизно о 08 год. 00 хв., самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та вибув у невідомому напрямку.
08.08.2023 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 було виявлено солдата ОСОБА_7 поблизу АДРЕСА_3 та доставлено до розташування медичної роти військової частини НОМЕР_3 , яка знаходиться на території Комунального підприємства «Гадяцький обласний туберкульозний санаторій» Полтавської обласної ради, за адресою: АДРЕСА_4 , для з'ясування обставин правопорушення та медичного огляду.
Того ж дня, солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді навідника 3 танкового взводу 3 танкової роти 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , перебуваючи в розташуванні медичної роти військової частини НОМЕР_3 , з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, не маючи об'єктивних та поважних підстав для залишення розташування військової частини, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, приблизно о 10 год. 00 хв., самовільно залишив розташування медичної роти військової частини НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та перебував поза її межами, при цьому час проводив на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину НОМЕР_3 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
Таким чином, 08.08.2023 навідник 3 танкового взводу 3 танкової роти 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_7 , умисно, самовільно залишив розташування медичної роти військової частини НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та незаконно перебував за її межами до 01.11.2023.
У період своєї відсутності, а саме з 08.08.2023 по 01.11.2023, солдат ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів до повернення до військової частини НОМЕР_3 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
Таким чином, 08.08.2023 солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді навідника 3 танкового взводу 3 танкової роти 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , умисно, самовільно залишив розташування медичної роти військової частини НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , в умовах воєнного стану та незаконно перебував за її межами до 01.11.2023.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
Актом службового розслідування та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності)від 07.08.2023№ 199 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення частини військовослужбовцем частини».
Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.09.2023.
Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.09.2023.
Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.09.2023.
Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07.09.2023.
Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07.09.2023.
Інформацією отриманою за запит слідчого, у порядку ст. 93 КПК України, з ВП № 5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 22.09.2023
Актом службового розслідування та наказом командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 01.09.2023 № 109 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 ».
Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 12.10.2023.
Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 12.10.2023.
Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 12.10.2023.
Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 12.10.2023.
Протоколом затримання від 01.11.2023.
Іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення всіх обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , у тому числі допити свідків, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.
Аналізуючи поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження, сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:
1. Так, ОСОБА_4 через тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень може переховуватись від органів досудового розслідування, у зв'язку чим, у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.
2. Підозрюваний ОСОБА_4 може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, у цьому ж кримінальному провадженні.
Підґрунтям такого ризику є те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих військовослужбовців, на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків та інших свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, існує ризик здійснення тиску на вказаних осіб з боку підозрюваного.
Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1
ст. 177 КПК України, - незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
3. Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Вказане також свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід з мінімальною заставою або ж відмовити.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
01.11.2023 солдата ОСОБА_7 було затримано, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
02.11.2023 о 03 год. 32 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарубинці Андрушівського району Житомирської області, українця, громадянина України, одруженого,перебуваючого у військовому званні «солдат», навідника 3 танкового взводу 3 танкової роти 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого: 26.05.2010, Андрушівським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці; 08.12.2010, Андрушівським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; 04.06.2013, Андрушівським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки; 03.11.2016, Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці; 19.09.2019, Андрушівським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; 05.03.2020, Андрушівським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні військової частини вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який є тяжким злочином, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'яти до десяти років. Статтею 183 КПК України визначено, що Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу. При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного. У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_7 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним злочину підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того слідчий суддя бере до уваги те, що останній, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти позбавленням волі, з конфіскацію майна. Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід. Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170010000341 від 31.08.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарубинці Андрушівського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб з утриманням у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Строк тримання під вартою рахувати з 01 листопада 2023 року з 13 год. 43 хв.
Строк дії ухвали - до 13 год. 43 хв. 31 грудня 2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя : ОСОБА_1