СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/1057/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,
розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Хуповець Наталії Миколаївни (вх. № 1866 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2023, ухвалене у складі судді Жиляєва Є.М. у справі № 922/1057/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги",
до фізичної особи - підприємця Хуповець Наталії Миколаївни,
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Хуповець Наталії Миколаївни, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15898,01грн заборгованості за спожиту електроенергію за період лютий 2022 року, 823,30грн. інфляційних втрат та 184,25грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу в частині здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії у визначені спірним Договором поставки строки.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2023 позов задоволено повністю. Ухвалено стягнути з фізичної особи-підприємця Хуповець Наталії Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" 15898,01грн заборгованості за спожиту електроенергію за лютий 2022 року; 184,25грн 3% річних; 823,30грн інфляційних втрат та 2684,00грн судового збору.
Не погодившись з рішенням, ухваленим Господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась фізична особа-підприємець Хуповець Наталія Миколаївна, яка просить:
- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2023 року у справі №922/1057/23
- прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
- судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Крім того, фізична особа - підприємець Хуповець Н.М. звернулась з клопотаннями про:
1. поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2023 року по справі №922/1057/23;
2. відстрочення сплати судового збору в розмірі 3220,80грн до ухвалення судового рішення за апеляційною скаргою Хуповець Н.М. на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2023 року по справі №922/1057/23.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023 у справі №922/1057/23 справа передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1057/23.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2023, крім іншого, відмовлено фізичній особі-підприємцю Хуповець Наталії Миколаївні у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Хуповець Наталії Миколаївни (вх. № 1866 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2023 у справі № 922/1057/23 залишено без руху.
Після усунення апелянтом виявлених апеляційним господарським судом недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2023, крім іншого, задоволено клопотання фізичної особи-підприємця Хуповець Наталії Миколаївни про поновлення пропущеного строку для звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2023 у справі №922/1057/23 та поновлено пропущений процесуальний строк; відкрито апеляційне провадження та ухвалено розгляд апеляційної скарги 1866Х фізичної особи - підприємця Хуповець Наталії Миколаївни на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2023 у справі №922/1057/23 здійснювати без повідомлення учасників справи.
Доводами апеляційної скарги є наступні:
- довідка АТ "Харківобленерго" про фактичні обсяги купівлі-продажу електричної енергії не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідач стверджує, що використав інший обсяг електричної енергії, ніж зазначено у довідці АТ "Харківобленерго".
- відповідач не заперечує наявність заборгованості за лютий 2022 року, однак, стверджує, що її розмір є іншим. Крім того, вказує про те, що 27.05.2023 відповідач сплатив заборгованість у розмірі 10550,00грн. Отже, наполягає на відсутності заборгованості. Зазначає, що позивач не надав інформацію про сплату відповідачем заборгованості у розмірі 10550грн до суду першої інстанції;
- заперечує проти нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість. Посилається на Постанову КМУ від 25.03.2023 №206.
04.10.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апелянта. Зауважує, що відповідно до галузевого законодавства та договірних умов, Позивач не впливає на визначення переліку точок комерційного обліку споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії. Позивач здійснює нарахування за обсяг електричної енергії, який йому передає оператор систем розподілу. Вважає, що позивач подав до суду першої інстанції належні та допустимі докази наявності заборгованості та її розміру. На думку позивача посилання апелянта в обґрунтування своєї позиції про відсутність підстав для нарахування інфляційних та річних на Постанову КМУ №206 є безпідставним, оскільки зазначена Постанова стосується категорії споживачів "населення", в той час як відповідачем у даній справі є суб'єкт господарювання ФОП, він же є і споживачем електричної енергії відповідно до умов договору про споживання.
05.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій апелянт зауважує на тому, що АТ "Харківобленерго" надано відповідь на адвокатський запит з інформацією щодо показників лічильника та контрольним актом перевірки показників лічильника, встановленого на точці обліку відповідача. Звертає увагу на те, що контрольний акт АТ "Харківобленерго" підтверджує, що показники лічильника, зазначені в акті, збігаються з тими, що надає відповідач. Отже, вважає, що позивач надав суду недостовірну інформацію. Додатково звертає увагу на те, що позивач не повідомив суду про сплату відповідачем заборгованості. Крім того, заявляє про те, що бажає подати докази про понесені судові витрати у даній справі після ухвалення судом рішення у даній справі.
10.10.2023 від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу. В запереченнях на відзив вважає, що доводи апелянта не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та не спростовують наявність заборгованості станом на момент звернення з позовом та на момент ухвалення оскаржуваного рішення. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заперечення, викладені у відзиві, відповіді на відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд встановив наступне.
01.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Хуповець Наталією Миколаївною (споживач) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 201Ха (далі - Договір), додатком до якого є комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" "Надійна-Харків" (далі - Комерційна пропозиція).
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
У відповідності до п.5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.
Пункт 5.5. Договору визначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 5 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не більше 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку. У разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.
Розрахункові документи можуть бути направлені Постачальником на електронну адресу Споживача, або отримані Споживачем у відповідному енергоносії Постачальника.
Позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - АТ "Харківобленерго" у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IX, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311. Відповідна інформація підтверджена Довідкою АТ "Харківобленерго" про фактичні обсяги купівлі електричної енергії.
На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електроенергії Позивачем додатково сформовано та направлено, на електронну адресу Споживача що зазначена в Заяві-приєднання, рахунок за розрахунковий період лютий 2022 на загальну суму 15899,05грн від 07.03.2022 № 201Ха за лютий 2022 на суму 15899,05грн.
В рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період лютий 2022, Позивачем проведено перенесення кредиту з січня 2022 в рахунок часткової оплати суму 1,04грн. Вказане перенесення кредиту частково зараховано для оплати боргу за спожиту електроенергію в лютому 2022 року.
Таким чином за лютий 2022 року Відповідачу нараховано 15899,05грн, а сплачено 1,04грн.
Відсутність оплати заборгованості за спожиту електричну енергію протягом встановлених у договорі строків стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність, законність та обґрунтованість позовних вимог.
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Між цим, ч. 3 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною 2 статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, сторони уклали договір постачання електричної енергії, до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього Договору.
Отже, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи відповідач як суб'єкт господарювання є споживачем послуг з постачання електричної енергії на підставі укладеного договору.
Місцевим господарським судом встановлено правомірність вимог позивача та наявність у відповідача заборгованості за лютий 2022 року у розмірі 15898,01грн, яка не сплачена протягом встановленого у договорі строку. Відповідно, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування позивачем 3% річних та втрат від інфляції та правильність їх розрахунку та обґрунтованість періоду їх нарахування.
Доводами апелянта, крім іншого, є незгода з визначеними позивачем обсягами спожитої електричної енергії.
Надаючи оцінку таким доводам, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Відповідно до п. 2.3.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, (далі - ПРРЕЕ) комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККОЕЕ) та ПРРЕЕ.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від АКО в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до п. 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР).
Згідно з п. 9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку (далі - АКО) має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
Відповідно до п. 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.
Відповідно до наданої Заяви-приєднання, Відповідач уклав договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго".
Згідно з ч. 3 п. 3.1.6 ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється лише за умови, якщо споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Отже, між АТ "Харківобенерго" (як оператором систем розподілу ОСР) та Відповідачем (як споживачем) існують окремі договірні відносин щодо розподілу (передачі) електричної енергії.
Визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснює ВИКЛЮЧНО ОСР (в даному випадку АТ "Харківобенерго").
Інформація щодо обсягів споживання електричної енергії Відповідачем у спірний період підтверджена Довідкою про фактичні обсяги купівлі електричної енергії виданою АТ "Харківобленерго" за лютий 2022 (копія в матеріалах справи).
Східний апеляційний господарський суд зазначає, що надана апелянтом відповідь АТ "Харківобленерго" на адвокатський запит щодо показників приладу обліку не спростовує дані, викладі у інформації АТ "Харківобенерго" щодо обсягів споживання відповідачем електричної енергії у лютому 2022 року. Оскільки в довідці АТ "Харківобленерго" про фактичні обсяги споживання не зазначено показники приладу обліку початкові та кінцеві. В ній зазначено код ЄДРПОУ споживача; найменування споживача, номер договору, рік та місяць споживання, дані щодо загального обсягу споживання за місяць (кількість спожитих Квт) та клас напруги.
Отже, надана апелянтом інформація не доводить недостовірність чи неправильність даних, які подані позивачем.
Крім того, укладаючи договір, споживач (ФОП Хуповець Н.М.) погодилась з його умовами та мала розуміти та знати, як саме розраховується оплата за спожиту електричну енергію та ким саме здійснюється такий облік.
Пунктом 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
Східний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апелянта про сплату ним 10550грн заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року, зазначає про наступне.
З позовом у даній справі позивач звернувся у березні 2023 року. Оскаржуване рішення ухвалене Господарським судом 09.06.2023 року. Наказ на примусове виконання рішення виданий судом 30.06.2023 року.
На підтвердження сплати заборгованості апелянтом надано витяг про здійснення платежу з карткового рахунку від 27.05.2023 о 23:13:10 в сумі 10615,50грн.
Разом з цим, з доказів, наданих апелянтом, неможливо ідентифікувати за яким саме договором та на користь якої особи здійснено платіж, яка сума зарахована на рахунок отримувача та який розмір складає комісія банку.
При цьому, апеляційний господарський суд враховує те, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу не заперечує щодо наявності часткової сплати, згідно заявлених позовних вимог, відповідно до платежу від 29.05.2023 на суму 10500,00грн (вказує, що це відображено у заяві на примусове виконання).
Однак, відповідно до даних виконавчого провадження виконання здійснюється на суму 15898,01грн основного боргу; 184,25грн - 3% річних; 823,30грн інфляційних та 2684грн судового збору. Тобто на всю суму, яка присуджена до стягнення відповідно до оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Отже, позивач підтвердив часткову сплату відповідачем боргу, який заявлений до стягнення. Така сплата відбулась ДО моменту постановлення рішення у справі, однак ПІСЛЯ звернення з позовом та відкриття провадження у даній справі, тобто під час її розглядом судом першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки позивачем заявлено до стягнення основний борг за спожиту електричну енергію у сумі 15898,01грн, при цьому, позивачем підтверджується часткова оплата боргу відповідачем під час розгляду справи у розмірі 10500грн, отже, суми боргу у розмірі 15898,01грн не існувало станом на момент прийняття оскаржуваного рішення. Сплату боргу у розмірі 10550грн апелянтом не доведено. Оскільки, з наданих ним доказів не можливо встановити розміру платежу, який зараховано отримувачу коштів.
Стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном.
При цьому, Східний апеляційний господарський суд додатково звертає увагу на те, що сплата відповідачем боргу відбулась за декілька днів до ухвалення судового рішення у даній справі, яка розглядалась судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження (без виклику представників сторін). Наведені обставини дають підстави до висновку про те, що позивач міг фактично не встигнути повідомити суд про часткову оплату боргу відповідачем до моменту прийняття рішення у справі.
Однак, наведене, є підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення основного боргу у розмірі 10500грн та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 статті 231 ГПК України.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Перевіривши доводи апелянта про відсутність правових підстав для нарахування інфляційних та річних за період після 24 лютого 2022 року, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати електричної енергії за лютий 2022 року, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.
Посилання Відповідача на Постанову КМУ від 5 березня 2022 р. № 206 не відносяться до предмету спору та є безпідставними, оскільки дія вказаної постанови поширюється на категорію "населення", до якої не відноситься Відповідач, оскільки Договір укладено з фізичною особою-підприємцем як суб'єктом господарювання.
Часткова сплата Відповідачем суми боргу не впливає на законність, обґрунтованість та правильність розрахунку 3% річних та втрат від інфляції, оскільки нарахування штрафних санкцій здійснено за періоди, що передують фактичній сплаті: 3% річних з 13.08.2022 по 31.12.2022 року, інфляційних з 01.09.2022 по 30.11.2022 року. При цьому, як встановлено апеляційним господарським судом, зазначає апелянт та підтверджує позивач часткова оплата боргу відбулась у травні 2023 року.
Отже, рішення в цій частині законне та обґрунтоване і підстави для його скасування у цій частині відсутні.
Доводи апеляційної скарги частково знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду, тому наявні правові підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення основного боргу у сумі 10500грн та закриття провадження в цій частині. В іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за результатами апеляційного провадження, Східний апеляційний господарський суд виходить з наступного.
З огляду на те, що спір у даній справі виник з вини відповідача та стосується стягнення заборгованості, сплата якої прострочена відповідачем більше ніж на рік та часткова оплата якої відбулась ПІСЛЯ звернення позивача з позовом у даній справі та майже за тиждень до прийняття рішення судом першої інстанції, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення тягара судових витрат за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції на відповідача повністю, що відповідатиме принципам розумності, справедливості та вимогам ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 129, п.2 ч. 1 ст. 231, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. ст. 275, 276, 278, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Хуповець Наталії Миколаївни задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2023 у справі №922/1057/23 скасувати в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у розмірі 10500грн та ухвалити в цій частині нове рішення про закриття провадження у справі.
В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2023 у справі №922/1057/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін