ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Справа № 906/1155/20 (906/254/22)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник Бондаренко Д.М. - адвокат
третьої особи представник Стеценко А.І. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 01.08.23р. суддею Макаревичем В.А. у м.Житомирі, повний текст складено 04.08.23р. у справі № 906/1155/20 (906/254/22)
за позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна"
про стягнення 1 152 000,00 грн.
в межах справи №906/1155/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2023 у справі № 906/1155/20 (906/254/22).
2.2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.08.2023 у справі № 906/1155/20 (906/254/22) відмовлено задоволенні позову Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про стягнення 1 152 000,00 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. Договори на підставі яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок відповідача були перераховані кошти із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги, та заявляються позовні вимоги у нього відсутні. Також у позивача відсутні докази надання відповідачем безвідсоткової фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" готівковими коштами.
2.2. Відтак для належного підтвердження або спростування перерахування відповідних коштів у загальній сумі 1 152 000,00 грн. Позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів, які в сукупності можуть свідчити про реальність проведених операцій з коштами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1". З наявних у матеріалах справи платіжних доручень та банківських виписок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" неможливо встановити обставини отримання поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_2 та її повернення.
2.3. Жодних доказів, які б підтверджували ті обставини, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" повернуло безвідсоткову фінансову допомогу відповідачу більше, ніж отримало, матеріали справи не містять, оскільки позивачем не надано до матеріалів справи належним чином оформлені докази - договори №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, які укладені між ТОВ "Агроуспіх-1" та ОСОБА_2 , на які позивач посилається як на підставу заявлених вимог, та на підставі яких можливо було б встановити суму безповоротної фінансової допомоги, надання якої обумовили сторони договорів, та інші можливі докази - документи первинного обліку готівкових коштів: витяги з журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги підприємства тощо, які в сукупності безпосередньо підтверджують надання фінансової допомоги у меншому розмірі, ніж сума поверненої фінансової допомоги.
2.4. Відсутність у позивача документів на підтвердження заявлених позовних вимог, неотримання вказаних документів від посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" не скасовує обов'язок позивача зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права та доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Позовні вимоги документально та нормативно необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.
2.5. Враховуючи не встановлення судом порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідно відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування до вимог позивача строків позовної давності.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2023 у справі №906/1155/20 (906/254/22) скасувати; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 1 152 000, 00 грн. У зв'язку із скасуванням судового рішення - здійснити відповідний перерозподіл судових витрат. Судові витрати із розгляду даної апеляційної скарги покласти на відповідача.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, відмовляючи в позові суд першої інстанції: - не застосував закон, який підлягає застосуванню, зокрема положення ст. 1212 ЦК України, щодо зобов'язання особи, яка набула майно без достатньої правової підстави повернути його. Прийшов до помилкових висновків, про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог. Порушив норми процесуального права, зокрема, не правильно співвіднісши положення чинного законодавства щодо вірогідності доказів з висновками ВС, зробленими на підставі норм права, що вже втратили чинність. Не врахував факт того, що відповідач не змогла навіть бездокументарно підтвердити, що нею укладались договори, на підставі яких їй було перераховано кошти.
3.3. Скаржник, щодо обставин справи, зазначив, ліквідатором в межах ліквідаційної процедури щодо боржника вчинялись заходи для виявлення майна банкрута, зокрема, направлено на адресу керівника ТОВ «Агроуспіх-1» листи, в яких було зазначено про необхідність передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Проте, вказану документацію та матеріальні цінності так і не було передано ліквідатору. Крім того, ліквідатором було отримано інформацію про рух коштів на розрахункових рахунках боржника в банківських установах. При дослідженні фінансових документів банкрута (ТОВ «Агроуспіх-1») були виявлені транзакції з перерахування коштів із призначенням платежу - «повернення безвідсоткової фінансової допомоги» на рахунок відповідача в сумі 1 371 000,00грн. При цьому, з виписок по рахункам боржника вбачається, що Відповідачем було надано позики для ТОВ "Агроуспіх-1" лише на 219 000,00грн. з призначенням платежу «фінансова допомога безвідсоткова зворотня». Відсутність будь-яких документів, що документально підтверджують наявність підстав для проведення транзакцій ТОВ "Агроуспіх-1" на користь ОСОБА_2 вказує, на безпідставне перерахування ТОВ "Агроуспіх-1" на рахунок ОСОБА_2 суми в 1 152 000,00 грн. Відповідно ТОВ '"Агроусміх-3" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого звернулось із вимогою до ОСОБА_2 вих. №07/12/21-4 від 07.12.2021 р., згідно якої вимагало: надіслати докази надання безвідсоткової фінансової допомоги; сплатити 1 152 000,00 грн. на банківський рахунок ТОВ "Агроуспіх-1", вказаний у вимозі. Однак, жодної відповіді від ОСОБА_2 так і не було надано, а вимоги ліквідатора СТОВ “Агроуспіх-1” залишилися не задоволеними.
3.4. В силу статті 1212 ЦК України, апелянт зазначає, що за умови відсутності хоча б копій договорів, які вказані як підстава для проведення оплат, відсутності будь-яких доказів надання фінансової допомоги саме за договорами, вказаними в призначеннях платежів на користь ОСОБА_2 , у ТОВ "Агроуспіх-1" були відсутні підстави для перерахування коштів на користь відповідача щонайменше у сумі 1 152 000,00 грн., а отже вбачається наявність дебіторської заборгованості, яка має бути повернена до ліквідаційної маси СТОВ "Агроуспіх-1". А тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь боржника дебіторської заборгованості у розмірі 1 152 000,00 грн.
3.5. Скаржник зазначає, що під час розгляду даної справи судом першої інстанції відповідач протягом 11 місяців з моменту відкриття провадження в справі про банкрутство не цікавилась даною справою, не подавала відзиву, доказів тощо. Так, відповідачем було надано до матеріалів справи виписки з рахунку відповідача, в яких всі оплати на користь ТОВ "Агроуспіх-1" мають призначення платежу не «надання безвідсоткової фінансової допомоги» тощо, а «оплата послуг». Крім того, відповідачем було надано копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, які мають чітку вказівку про їх видачу на підставі договору № 4 від 20.02.2018 року, а не договорів № 2 від 24.06.2018 та № 4 від 20.09.2018 Так, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні погодився з тим, що надані документи не доводять надання фінансової допомоги відповідачем на користь ТОВ "Агроуспіх-1" однак, посилаючись на «концепцію негативного доказу» в задоволенні позову відмовив повністю. Судом вказано, що «Жодних доказів, які б підтверджували те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" повернуло безвідсоткової фінансової допомоги відповідачу більше, ніж отримало, матеріали справи не містять. Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи.
3.6 Скаржник зауважує, що навіть якби договори. № 2 від 24.06.2018 та № 4 від 20.09.2018 дійсно укладалися між сторонами та були надані до суду, то такі договори взагалі б нічого не доводили, оскільки договір надання фінансової допомоги є реальним, тобто для виникнення прав і обов'язків по ньому не достатньо мати угоду, а необхідне реальне надання фінансової допомоги. Звісно договори (якби вони існували) могли б вказати на загальні домовленості сторін, щодо суми фінансової допомоги, яка планувалася до надання, щодо строків її надання та повернення. Однак, єдиними доказами надання такої допомоги могли бути лише виписки з 4 рахунку/платіжні доручення (у разі оплати коштів на рахунок підприємства) або квитанції з прибуткових касових ордерів (у разі внесення готівки в касу підприємства). Позивачем було надано до суду повний витяг по рахунку боржника з якого вбачається, що відповідачем надавалась фінансова допомога (без вказання номерів та дат укладення договору) лише на суму 219 000,00 грн., при цьому, підтверджується факт наявності здійснених оплат на користь ОСОБА_2 на суму 1 371 000,00 грн., що вже спростовує даний висновок суду, про повну відсутність доказів.
3.7. Апелянт, також зазначає, що судом не взято до уваги доводи позивача про те, що ним вчинялися всі належні і можливі дії для отримання хоча б якоїсь інформації та доказів про наявність та виконання таких договорів, на оплату яких СТОВ "Агроуспіх-1" нібито й перерахувало кошти відповідачу. Судом було прийнято хибний висновок про недоведеність позивачем належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами отримання ОСОБА_2 від ТОВ "Агроуспіх-1" коштів у розмірі 1 152 000,00 грн. без достатніх правових підстав.
3.8. Разом судом порушено норми процесуального права, та останній зробивши, з одного боку, правильні послання на ст. 79 ГПК України, яка після внесених змін в вересні 2019 року, замінила стандарт достатності доказів на стандарт вірогідності доказів і вказує на сьогодні, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Однак, з іншого боку, суд посилається на висновки ВС, щодо так званої «концепції негативного доказу», ігноруючи факт того, що такі висновки ВС було прийнято з врахуванням норм права, діючих на момент спірних правовідносин (ще за дійсності стандарту саме достатності доказів), і що, враховуючи нову редакцію ст. 79 ГПК України та її зміст, такі висновки ВС просто суперечать чинному законодавству.
3.9. Апелянт просить також, звернути увагу на те, що в дану справу позивачем було надано всі докази, які він зміг отримати, і не існувало жодних обставин, які б доводили факт укладення договорів про надання фінансової допомоги, на підставі яких нібито і повертались кошти відповідачу. Таким чином, позивачем було надано докази безпідставних оплат на рахунок Відповідача, а Відповідач не зміг довести чи навіть підтвердити підставність таких здійснених платежів. При цьому, суд міг зобов'язати відповідача, відповідно до ст. 74 ГПК України, надати відповідні докази укладення вказаних договорів, однак не зробив цього.
3.10. Щодо неправильного застосування норм матеріального права, апелянт зазначив, системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Однак, в даному випадку не можна стверджувати про чинність правочину чи презумпцію правомірності правочину, оскільки існування такого правочину не було встановлено. Ненадання відповідачем доказів чи навіть просто письмового підтвердження, як реальності укладання самих спірних договорів, так і реальності їх виконання, то очевидно, що оплати здійснені Боржником безперечно потрапляють під категорію «безпідставно набутого майна», до якого мають, бути застосовані наслідки, передбачені ст. 1212 ЦК України.
3.11. Таким чином, безпідставне перерахування коштів боржника на користь Відповідача призвело до зменшення активів боржника та неможливості погасити заборгованість перед кредиторами, в тому числі із заробітної плати. Повернення таких коштів має значення для здійснення ліквідаційної процедури, а саме формування ліквідаційної маси з метою погашення кредиторської заборгованості. Таким чином, враховуючи відсутність будь-яких підстав для перерахування ТОВ «Агроуспіх-1» коштів на користь ОСОБА_2 , суд мав застосувати положення ст. 1212 ЦК України, та зобов'язати відповідача повернути Боржнику безпідставно отримані кошти, натомість суд першої інстанції виніс протиправне рішення, яким відмовив у задоволенні позову, фактично обмеживши ліквідатора у виконанні ним своїх обов'язків зі стягнення дебіторської заборгованості.
4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Відповідач - ОСОБА_2 у відзиві просить апеляційну скаргу ТОВ "Суффле Агро Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2023 у справі №906/1155/20 (906/254/22) - без змін.
4.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2023 у справі №906/1155/20 (906/254/22). Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.11.2023 об 14:30 год.
4.3. Згідно ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 судове засіданні 01.11.2023 о 14:30 у справі №906/1155/20 (906/254/22) здійснювалося у режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Бондаренка Д.М. та представника третьої особи - адвоката Стеценко А.І., поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
4.4. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
4.5. В судовому засіданні 01.11.2023 представник третьої особи-апелянта (в режимі відеоконференції) підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задоволити. Надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просила скасувати рішення суду першої інстанції від 01.08.2023 у даній справі. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача 1 152 000,00 грн безпідставно перерахованих коштів.
4.6. В судовому засіданні 01.11.2023 представник відповідача (в режимі відеоконференції) по суті розгляду апеляційної скарги, заперечив доводи апеляційної скарги; надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції від 01.08.2023 залишити без змін, а апеляційну скаргу третьої особи - без задоволення.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2023 у справі №906/1155/20(906/254/22) Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.1.1. Норми матеріального права:
Конституція України;
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);
Закон України "Про судовий збір".
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників апелянта та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.11.2020, зокрема, відкрито провадження у справі №906/1155/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин, вул.Житомирська (колишня Леніна), буд.55, ідентифікаційний код 39320297); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів.
7.3. Постановою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2021 у справі №906/1155/20, визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)) від 19.07.2013 №1335, адреса: 76009, м.Івано-Франківськ, вул.Максимовича, 15, оф.59) за згодою та зокрема, зобов'язано посадових осіб (керівника боржника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора банкрута передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору Микитюку А.І.
7.4. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.07.2021 у справі №906/1155/20 задоволено клопотання №б/н від 02.07.2021 ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка А.І. про зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" Михайленка Петра Васильовича (РНОКПП НОМЕР_1 . АДРЕСА_1 ) передати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" Микитюку Анатолію Івановичу: печатку та штамп Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1;засновницькі та установчі документи юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"; матеріальні та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"; бухгалтерську документацію (накладні, касові книги, прибуткові та видаткові касові ордери, податкові звіти, податкові декларації за 2016-2020 роки) та іншу документацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"; господарські договори та додатки до них, у яких стороною є ТОВ "Агроуспіх-1" (в тому числі на реалізацію та придбання рухомого та нерухомого майна) із накладними на реалізацію та набуття товарів або послуг за 2016-2020 роки.
7.5. За повідомленням ОСОБА_1 станом на даний час ОСОБА_3 добровільно не виконав ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.07.2021 у справі № 906/1155/20 та не передав документацію та майнові активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" ліквідатору.
7.6. 26.04.2022 до господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю"Агроуспіх-1" Микитюка А.І. в межах справи про банкрутство надійшла заява від 18.02.2022 про стягнення з ОСОБА_2 (м. Київ) коштів в розмірі 1 152 000,00 грн у межах справи №906/1155/20.
7.7. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.05.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/1155/20(906/254/22) в межах справи №906/1155/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
7.8. Позовна заява мотивована тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" та ОСОБА_2 існували договірні відносини на підставі договорів №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018 про надання останньою Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" безвідсоткової фінансової допомоги, що підтверджується відповідними банківськими виписками.
7.9. Позивач повідомляє, що договори №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, на підставі яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок відповідача були перераховані кошти із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги, у нього відсутні. Також у позивача відсутні докази надання відповідачем безвідсоткової фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" готівковими коштами.
7.10. Таким чином, ліквідатором, ТОВ "Агроуспіх-1" звернувся з вказаним позовом до господарського суду, оскільки вважає, що ОСОБА_2 не надавалася безвідсоткова фінансова допомога згідно договорів №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018 на суму 1 152 000,00 грн, тому Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок відповідача безпідставно були перераховані кошти із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно вказаних договорів.
7.11. Так, з наявних у матеріалам справи банківських виписок вбачається, що за період з 01.01.2018 по 08.11.2021 ОСОБА_2 перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" 219 000,00 грн безвідсоткової фінансової допомоги, а саме: 1000,00 грн - 04.01.2018, 11000,00 грн - 19.02.2018, 9500,00 грн - 19.03.2018р, 16000,00 грн - 02.04.2018, 7500,00 грн - 18.04.2018, 1500,00 грн -25.04.2018, 15000,00 грн - 19.07.2018, 39000,00 грн - 15.08.2018, 13000,00 грн - 20.08.2018, 27500,00 грн - 11.09.2018, 25000,00 грн - 20.09.2018, 45000,00 грн - 11.10.2018, 8000,00 грн - 12.10.2018 (т.1 а.с.46-57).
7.12. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок ОСОБА_2 були перераховані кошти із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №2 від 24.06.2018 та договору №4 від 20.09.2018 в сумі 1 371 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.01.2018 по 08.11.2021, з 01.01.2019 по 31.12.2019 (т.1 а.с.46-70) та платіжними дорученнями №665 від 17.10.2018 на суму 40000,00 грн, №673 від 24.10.2018 на суму 49000,00 грн, №681 від 25.10.2018 на суму 49000,00 грн, №689 від 26.10.2018 на суму 49000,00 грн, №695 від 29.10.2018 на суму 10000,00 грн, №716 від 08.11.2018 на суму 49000,00 грн, №724 від 09.11.2018 на суму 49000,00 грн, №738 від 14.11.2018 на суму 49000,00 грн, №742 від 15.11.2018 на суму 49000,00 грн, №749 від 16.11.2018 на суму 49000,00 грн, №755 від 19.11.2018 на суму 49000,00 грн, №760 від 20.11.2018 на суму 49000,00 грн, №763 від 21.11.2018 на суму 49000,00 грн, №765 від 22.11.2018 на суму 49000,00 грн, №801 від 17.12.2018 на суму 49000,00 грн, №821 від 25.01.2019 на суму 49000,00 грн, №829 від 28.01.2019 на суму 49000,00 грн, №831 від 29.01.2019 на суму 40000,00 грн, №837 від 01.02.2019 на суму 25000,00 грн, №849 від 25.02.2019 на суму 49000,00 грн, №853 від 26.02.2019 на суму 49000,00 грн, №860 від 01.03.2019 на суму 49000,00 грн, №866 від 49000,00 грн, №981 від 18.03.2019 на суму 20000,00 грн, №989 від 21.03.2019 на суму 49000,00 грн, №992 від 25.03.2019 на суму 49000,00 грн, №996 від 28.03.2019 на суму 49000,00 грн, №998 від 27.03.2019 на суму 49000,00 грн, №1008 від 02.04.2019 на суму 40000,00 грн, №1008 від 08.04.2019 на суму 20000,00 грн, №1012 від 18.04.2019 на суму 49000,00 грн (т.1 а.с.12-42).
7.13. При цьому, позивач - ліквідатор "Агроуспіх-1", вказує, що вищевказані договори, на підставі яких були перераховані кошти, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" відсутні.
7.14. Матеріалами справи, що позивач направляв відповідачу вимогу про погашення боргу від 07.12.2021 вих. №07/12/21-4, в якій просив надіслати на адресу ОСОБА_1 (ліквідатора ТОВ “Агроуспіх - 1”) наступні документи: договір № 2 від 24.06.2018, докази надання безвідсоткової фінансової допомоги за договором № 2 від 24.06.2018, сплатити 1 152 000,00 грн на банківський рахунок ТОВ “Агроуспіх-1” (т.1 а.с. 43-45).
7.15. В матеріалах справи відсутня відповідь відповідача на вказану вимогу.
7.16. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.11.2022 у справі №906/1155/20(906/254/22), зокрема, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро Україна” у якості особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
7.17. Третя особа (кредитор) у поясненнях щодо позовної заяви ліквідатора просила суд задоволити позовну заяву ліквідатора в повному обсязі (а.с. 104-105, т. 1).
7.18 Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.01.2023 у справі №906/1155/20(906/254/22) закрито підготовче засідання з розгляду позовної заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю"Агроуспіх-1" Микитюка Анатолія Івановича №б/н від 18.02.2022 до ОСОБА_2 про стягнення 1 152 000,00 грн за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" в межах справи №906/1155/20. Призначено розгляд справи по суті.
7.19. 11.04.2023 представником відповідача подано клопотання - пояснення по справі щодо обставин даного спору, а також з урахуванням викладених обґрунтувань, просив суд застосувати позовну давність до вимог, заявлених у даному спорі (а.с. 96-99, т. 2).
7.20. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.06.2023 закрито підготовче провадження з розгляду даної позовної заяви та призначено справу до розгляду по суті на 01.08.2023.
7.21. За результатами розгляду даного спору 01.08.2023 Господарським судом Рівненської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.-1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1. - 2.5. даної постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 01.08.2023 - без змін, виходячи з наступного.
8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
8.3. Згідно частин 1, 3 статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8.4. Частиною 6 статті 12 ГПК України, визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
8.5. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
8.6. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
8.7. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
8.8. Згідно статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує: всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
8.9. Ліквідатор боржника звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів.
8.10. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов'язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.
8.11. Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
8.12. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
8.13. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
8.14. Разом з тим, частиною 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
8.15. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
8.16. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
8.17. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
8.18. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
8.19. Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
8.20. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
8.21. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
8.22. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
8.23. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином (таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 28.12.2021 у справі № 911/1101/21).
8.24. Господарськими судами встановлено, що за позицією ліквідатора боржника - позивача у даному спорі між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" та ОСОБА_2 існували договірні відносини на підставі договорів №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018 про надання боржнику безвідсоткової фінансової допомоги.
8.24.1. Так, як вбачається з банківських виписок, про які зазначалося вище ОСОБА_2 у період з 01.01.2018 по 08.11.2021 перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" 219 000,00 грн безвідсоткової фінансової допомоги, а саме: 1000,00 грн - 04.01.2018, 11000,00 грн - 19.02.2018, 9500,00 грн - 19.03.2018р, 16000,00 грн - 02.04.2018, 7500,00 грн - 18.04.2018, 1500,00 грн -25.04.2018, 1500,00 грн - 19.07.2018, 39000,00 грн - 15.08.2018, 13000,00 грн - 20.08.2018, 27500,00 грн - 11.09.2018, 25000,00 грн - 20.09.2018, 45000,00 грн - 11.10.2018, 8000,00 грн - 12.10.2018 (т.1 а.с.46-57).
8.24.2. Разом з тим, у банківській виписці відсутні посилання на будь-які договори, на підставі яких, за твердженням позивача, відповідач - ОСОБА_2 надавала безвідсоткову фінансову допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1".
8.24.3. При цьому, у матеріалах справи містяться банківські виписки за період з 01.01.2018 по 08.11.2021, з 01.01.2019 по 31.12.2019 (т.1 а.с.46-70) та платіжні доручення про сплату коштів у період з жовтня 2018 по квітень 2019 (т.1 а.с.12-42), з яких вбачається, що боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" перераховано на рахунок ОСОБА_2 кошти із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №2 від 24.06.2018 та договору №4 від 20.09.2018 в сумі 1 371 000,00 грн.
8.24.4. Під час розгляду даного спору, позивачем вказувалося що вищевказані договори, на підставі яких були перераховані кошти, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" відсутні.
8.24.5. За результатами дослідження зазначених вище платіжних доручень та банківських виписок, господарськими судами встановлено, що надані позивачем платіжні доручення та банківські виписки свідчать лише про те, що ОСОБА_2 була надана безвідсоткова фінансова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" здійснювало платежі, що вказують на повернення безвідсоткової фінансової допомоги відповідачу.
8.25. З наявних у матеріалах справи зазначених документів неможливо встановити обставини отримання поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_2 та її повернення.
8.26. Матеріали справ не містять, жодних доказів, які б підтверджували те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" повернуло безвідсоткової фінансової допомоги відповідачу більше, ніж отримало.
8.27. Позивачем під час розгляду даного спору у судах першої та апеляційної інстанцій не надано до суду належних та допустимих доказів, на підтвердження заявлених позовних вимог а саме: договорів №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" та ОСОБА_2 , на які він посилається, та на підставі яких можливо було б встановити суму безповоротної фінансової допомоги, надання якої обумовили сторони договору, та інші докази, що безпосередньо підтверджують надання фінансової допомоги у меншому розмірі, ніж сума повернутої фінансової допомоги.
8.28. Відсутність у позивача доказів надання ОСОБА_2 фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" у розмірі 1 152 000,00 грн та неподання таких доказів відповідачем не підтверджує і не спростовує те, що фінансова допомога у вказаній сумі не надавалася.
8.29. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що перерахування відповідачем безвідсоткової фінансової допомоги, а саме: 1000,00 грн - 04.01.2018, 11000,00 грн - 19.02.2018, 9500,00 грн - 19.03.2018р, 16000,00 грн - 02.04.2018, 7500,00 грн - 18.04.2018, 1500,00 грн - 25.04.2018 не може бути беззаперечним доказом надання безвідсоткової фінансової допомоги на виконання договорів №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, оскільки вказані кошти надійшли на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" до укладення цих договорів.
8.30. З пояснень представник відповідача слідує, що про те, що протягом 2016-2018 років ОСОБА_2 неодноразово надавалася зворотна фінансова допомога ТОВ "Агроуспіх-1". Грошові кошти надавалися в різні періоди як в готівковій, так і в безготівковій формі. Загалом за вказаний період ОСОБА_2 було надано такої допомоги на загальну суму 2 325 188 грн. При цьому, 1 198 188 грн було надано в безготівковій формі; 1 057 000 було надано ОСОБА_2 в готівковій формі, про що було видано відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів, які долучені до матеріалів справи: №35 від 20.02.2018 на суму 8000 грн; №36 від 22.02.2018 на суму 49000 грн; №37 від 23.02.2018 на суму 49000 грн; №38 від 26.02.2018 на суму 49000 грн; №39 від 27.02.2018 на суму 49000 грн; №40 від 28.02.2018 на суму 49000 грн; №41 від 01.03.2018 на суму 49000 грн; №42 від 02.03.2018 на суму 49000 грн; №43 від 03.03.2018 на суму 49000 грн; №44 від 06.03.2018 на суму 49000 грн; №45 від 07.03.2018 на суму 49000 грн; №46 від 09.03.2018 на суму 49000 грн; №47 від 01.03.2018 на суму 49000 грн; №48 від 13.03.2018 на суму 49000 грн; №49 від 14.03.2018 на суму 49000 грн; №50 від 15.03.2018 на суму 20000 грн; №68 від 12.04.2018 на суму 49000 грн; №69 від 13.04.2018 на суму 49000 грн; №70 від 16.04.2018 на суму 49000 грн; №71 від 20.04.2018 на суму 49000 грн; №72 від 24.04.2018 на суму 49000 грн; №73 від 27.04.2018 на суму 49000 грн; № 74 від 03.05.2018 на суму 49000 грн (а.с. 96-99, т. 2). ТОВ "Агроуспіх-1" повернуло ОСОБА_2 коштів на суму 2 138 000 грн, що фактично на 117 000 грн менше від загальної суми наданої нею фінансової допомоги.
8.31. Так, усі надані відповідачем до матеріалів справи копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, не приймаються до уваги господарськими судами, оскільки у них зазначено як підставу сплати коштів - договір № 4 від 20.02.2018, а не договори №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, на які посилається позивач у своїй позовній заяві.
8.32. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.33. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
8.34. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.35. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.36.. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.37. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
8.38. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
8.39. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
8.40. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.41. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
8.42. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
8.43. Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
8.44. Так, під час розгляду даного відповідачем, не спростовано зазначених у позовній заяві обставин, проте така поведінка сторони за обставин відсутності первинних і належних доказів, підтверджуючих підстави позову, не може бути покладена в основу про визнання позовних вимог обґрунтованими. Більше того, така поведінка відповідача не свідчить про визнання ним обставин справи, тому суд не може визнавати такі не оспорюваними.
8.45. Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції “негативного доказу” для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
8.46. Таким чином, за відсутності доказів, які мали б підтвердити, зокрема, обумовлену сторонами суму поворотної фінансової допомоги, яка підлягала наданню за договорами №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, та відсутність вказаних договорів у позивача і відповідно неможливість їх долучення до матеріалів справи, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції - що безпідставність перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок відповідача 1 152 000,00 грн із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно вказаних договорів є доведеною.
8.47. Відтак для належного підтвердження або спростування перерахування відповідних коштів у загальній сумі 1 152 000,00 грн позивачем не надано до матеріалів справи належні докази, які в сукупності можуть свідчити про реальність проведених операцій з коштами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1".
8.48. З наявних у матеріалах справи платіжних доручень та банківських виписок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" неможливо встановити обставини отримання поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_2 та її повернення.
8.49. Жодних доказів, які б підтверджували ті обставини, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" повернуло безвідсоткову фінансову допомогу відповідачу більше, ніж отримало, матеріали справи не містять, оскільки позивачем не надано до матеріалів справи належним чином оформлені докази - договори №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" та ОСОБА_2 , на які позивач посилається як на підставу заявлених вимог, та на підставі яких можливо було б встановити суму безповоротної фінансової допомоги, надання якої обумовили сторони договорів, та інші можливі докази - документи первинного обліку готівкових коштів: витяги з журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги підприємства тощо, які в сукупності безпосередньо підтверджують надання фінансової допомоги у меншому розмірі, ніж сума поверненої фінансової допомоги.
8.50. Як зазначалося вище постановою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2021 у справі №906/1155/20 судом визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1".
8.51. Відповідно до п.13. вказаної постанови суду від 01.06.2021 ліквідатору банкрута Микитюку А.І. належить, зокрема: виявити документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, зокрема, згідно переліку видів документів, пов'язаних із забезпеченням соціального захисту громадян, що мають надходити до архівних установ у разі ліквідації підприємств, установ, організацій, які не належать до джерел формування Національного архівного фонду, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 14.03.2013 №430/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 за №428/22960; здійснити інвентаризацію майнових активів та заборгованості банкрута, в тому числі, перед найманими працівниками; оцінку майна боржника; результати проведеної інвентаризації та оцінки надати суду; вжити відповідні дії по фактичному встановленню наявності рухомого та нерухомого майна зареєстрованого за боржником; виявити додаткові докази про наявність/відсутність у банкрута майна на праві власності/користування, підтверджуючі документи подати суду; надати письмову інформацію з документальним підтвердженням про дебіторську заборгованість боржника тощо.
8.52 Відтак, саме на ліквідатора арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (який є позивачем у даній справі №906/1155/20(906/254/22)) відповідно до ч.1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та постанови Господарського суду Житомирської області від 01.06.2021 у справі №906/1155/20 покладаються обов'язки виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута, у тому числі стосовно виявлення документів та доказів про наявність/відсутність у банкрута активів.
8.53. Позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами отримання ОСОБА_2 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" коштів у розмірі 1 152 000,00 грн в рахунок повернення безвідсоткової фінансової допомоги без достатніх правових підстав та відповідно наявність у відповідача обов'язку повернути вказані грошові кошти.
8.54. Відсутність у позивача документів на підтвердження заявлених позовних вимог, неотримання вказаних документів від посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" не скасовує обов'язок позивача зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права та доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
8.55. Заявлені позовні вимоги є безпідставними, документально належними та допустимими доказами не підтверджуються, а також є нормативно необґрунтовані, а тому до задоволення не підлягають.
8.56. Щодо заяви про застосування строків позовної давності, суд зазначає про наступне.
8.57. Відповідно до положень статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
8.58. Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
8.59. Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
8.60. Як уже зазначалося, відповідачем у клопотанні - поясненнях по справі щодо обставин даного спору, заявлялося клопотання про застосувати позовну давність до вимог, заявлених у даному спорі.
8.61. Так, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц та від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).
8.62. Таким чином, враховуючи що господарськими судами за результатами розгляду даного спору по суті не встановлено порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, а заявлені позовні вимоги визнані безпідставними, та такими що не підлягають до задоволення, в даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування до вимог позивача строків позовної давності.
8.63. Скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
8.64. Господарським судом Житомирської області правомірно прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про стягнення 1 152 000,00 грн.
8.65. Висновок суду першої інстанції про відмову у позові є обґрунтованим та правомірним.
8.66. Доводи апеляційної скарги - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
8.67. За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2023 у справі №906/1155/20 (906/254/22) - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2023 у справі №906/1155/20 (906/254/22), апелянт сплатив судовий збір у розмірі 25920,00грн. згідно платіжного доручення №187971 від 10.08.2023.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" від 08.08.23р. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 01 серпня 2023 року у справі №906/1155/20 (906/254/22) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №906/1155/20 (906/254/22) повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "10" листопада 2023 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Саврій В.А.