ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2023 р. Справа №914/1652/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.
Суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.
за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Ірокс”
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2023 (повний текст складено 05.10.2023, суддя Рим Т.Я.)
у справі №914/1652/23
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Шевченка 418”
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Ірокс”
про скасування державної реєстрації права приватної власності на об'єкти нерухомого майна
за участю представників:
від позивача: Мусаковський А. В., Хвесь Ж. Б.
від відповідача: Фостяк О. Я.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2023 задоволено клопотання про призначення експертизи. Призначено судову експертизу. Витрати на проведення експертизи покладено на Відповідача. Провадження у справі зупинено.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції прийшов до висновку про повернення позову третій особі у зв'язку з несплатою судового збору і невиконанням ухвали суду від 29.05.2023 року про залишення позову без руху.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство “Ірокс” оскаржило таку в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла до Західного апеляційного господарського суду 16.10.2023.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, ставлячи на вирішення експерта при формулюванні кожного із питань у п.п. 4.1-4.5, додав запитання «Якщо таке обладнання не розташоване у вказаних приміщеннях, то в яких приміщеннях воно розташоване?». На думку апелянта, суд діяв необгрунтовано та незаконно, оскільки такі запитання виходять за межі предмету позову. Окрім того, апелянт зазначає, що у зв'язку з зміною питань та доповненням їх згідно запропонованої редакції позивача, витрати на проведення експертизи слід покласти на обидві сторони.
Виходячи з вищенаведеного, апелянт просив частково змінити ухвалу суду. Виключити з поставлених експерту питань «Якщо таке обладнання не розташоване у вказаних приміщеннях, то в яких приміщеннях воно розташоване?» та покласти витрати за проведення експертизи в рівних частинах на позивача та відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити.
Представник позивача, в свою чергу, навів доводи, аналогічні викладеним у відзиві, просив ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обставини справи.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідач у порушення законодавства зареєстрував право власності на приміщення, які є спільним майном мешканців багатоквартирного будинку. На думку Позивача, спірні приміщення є допоміжними, оскільки в них знаходиться технічне обладнання, без доступу до якого неможлива експлуатація будинку. Відповідач же вважає, що спірні приміщення є нежитловими.
Сторони та суд не мають достатніх технічних знань для віднесення спірних приміщень до допоміжних чи нежитлових. Отже, щоб установити відповідну обставину, відповідач заявив клопотання про проведення судової експертизи, на вирішення якої поставити такі питання:
1.Чи приміщення XXXVI, XXXVII, XXXVIII, XL загальною площею 23,3 м2, що розташовані у секції 1 (цокольний поверх) багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 418, відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, необхідних для забезпечення технічної експлуатації та обслуговування житлового будинку чи до нежитлових приміщень?
2.Чи приміщення ХХІХ, ХХХ, ХХХІ, ХХХІІ загальною площею 28,5 м2, що розташовані у секції 2 (цокольний поверх) багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 418 відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, необхідних для забезпечення технічної експлуатації та обслуговування житлового будинку чи до нежитлових приміщень?
3.Чи приміщення IV, V, VI загальною площею 60,6 м2, що розташовані у секції 5 (цокольний поверх) багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 418 відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, необхідних для забезпечення технічної експлуатації та обслуговування житлового будинку чи до нежитлових приміщень?
4.Чи приміщення I, II, VI, VII, VIII загальною площею 86,9 м2, що розташовані у секції 6 (цокольний поверх) багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 418 відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, необхідних для забезпечення технічної експлуатації та обслуговування житлового будинку чи до нежитлових приміщень?
5.Чи приміщення І, ІІ загальною площею 126,3 м2, що розташовані у секції 9 (цокольний поверх) багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 418 відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, необхідних для забезпечення технічної експлуатації та обслуговування житлового будинку чи до нежитлових приміщень?
6.Проведення судової будівельно-технічної експертизи Відповідач запропонував доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Позивач не заперечив призначення судової експертизи, однак запропонував доповнити перелік запитань такими:
1.Чи розташоване у приміщеннях, зазначених у пунктах 4.1-4.5 цієї ухвали, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення? Якщо таке обладнання не розташоване у вказаних приміщеннях, то в яких приміщеннях воно розташоване?
2.Які інші приміщення у багатоквартирному житловому будинку, який знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 418, відносяться до спільного майна, у тому числі до допоміжних приміщень?
3.У яких приміщеннях у багатоквартирному житловому будинку, який знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 418, розташовуються ввідно-облікові розподільчі шафи (ВОРП, ШР), кабельні лінії загальнобудинкового електропостачання, насосна станція підкачування водопостачання та загальнобудинкові мережі водопостачання та водовідведення?
Позивач також зазначив про необхідність визнати обов'язковим для експерта повідомлення Відповідача про час та дату прибуття на місце огляду об'єкта дослідження.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи. Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
Для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з'ясування необхідні спеціальні знання, без яких установити відповідні обставини неможливо.
Однією з обставин, що має значення для справи, є визначення того, чи спірні приміщення є допоміжними (спільним майном співвласників багатоквартирного будинку). Клопотання Відповідача про проведення експертизи спрямоване на з'ясування цієї обставини.
Зважаючи на зазначене вище, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку за необхідне призначити судову експертизу.
Суд першої інстанції частково взяв до уваги позицію Позивача щодо формулювання питань, які слід поставити на вирішення експертизи.
Відповідно до частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Відповідно до частини 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Сторони погодились доручити проведення експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. У суду відсутні будь-які підстави для призначення судової експертизи в іншій експертній установі, а тому вважає за доцільне доручити проведення цієї експертизи експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Дослідивши матеріали справи та питання, які суд поставив на вирішення, колегія суддів дійшла висновку, що такі відповідають предмету спору та відповіді на них необхідні для всебічного, повного з'ясування всіх обставин справи.
У разі якщо в переліку є питання які не відносяться до компетенції експерта або він не може дати на них відповідь з тих чи інших причин, експерт про це зазначить у своєму висновку.
Щодо покладення витрат за проведення експертизи, то такі правомірно покладені судом на відповідача, оскільки саме ним було заявлено клопотання про проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Ірокс” залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2023 у справі №914/1652/23 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 13.11.2023.
Головуючий суддя Плотніцький Б.Д.
Суддя Бонк Т.Б.
Суддя Якімець Г.Г.