ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року справа №200/8070/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 200/8070/21 (головуючий суддя І інстанції Шувалова Т.О.), складеного в повному обсязі 30 листопада 2021 року в м. Слов'янськ Донецької області, за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом виплат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, -
ВСТАНОВИВ:
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з його утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 113662,67 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у сумі 21 187 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят сім) грн 81 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права просив суд скасувати вищевказане рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено, що спірні правовідносини регулюються вимогами Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, відповідно до якого у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрати (фактичні), пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі відшкодовуються курсантом.
При цьому, вказано, що сума, яка заявлена до відшкодування розрахована з урахуванням відшкодування позивачем у добровільному порядку 6 480,00 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
16 березня 2022 року від позивача надійшло клопотання про розгляду справи за відсутності його представника.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Наказом Національної академії від 06 серпня 2020 року № 55-КС ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до Військового коледжу сержантського складу Національної академії (а.с.14).
28 серпня 2020 року між Національною академією та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України (а.с.16).
За змістом контракту відповідач взяв на себе зобов'язання, одним із яких є відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначних частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом Національної академії від 28 серпня 2020 року № 205 ОСОБА_1 зарахований курсантом на перший курс навчання та до списків особового складу Національної академії та всі види забезпечення з 28 серпня 2020 року, а на котлове з обіду 28 серпня 2020 року (а.с.15).
Наказом Національної академії від 27 травня 2021 року № 28-КС, на підставі рапорту № 648 від 12 квітня 2021 року, ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів першого курсу через небажання продовжувати навчання та достроково розірвано контракт (а.с.18).
Як убачається з витягу з наказу Національної академії від 28 травня 2021 року № 144 відповідача зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії за період з 28 серпня 2020 року по 28 травня 2021 року в сумі 120 142,67 грн (а.с.19).
Відповідно до довідки-розрахунку позивача від 28 травня 2021 року № 55, загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період навчання становить 120 142,67 грн, з яких: грошове забезпечення - 92 474,86 грн, продовольче забезпечення - 19 742,88 грн, речове забезпечення - 0,00 грн, медичне забезпечення - 112,00 грн, спожиті комунальні послуги та енергоносії - 7 812,93 грн, оплата транспортних послуг - 0,00 грн (а.с.21-25).
Відповідач був ознайомлений із довідкою-розрахунком та 28 травня 2021 року попереджений щодо строку оплати до 28.06.2021 року, про що свідчить підпис відповідача на копії довідки-розрахунку Національної академії від 28.05.2021 року № 55 (а.с.20).
Згідно довідки Національної академії від 23 червня 2021 року № 522 відповідач відшкодував позивачу витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі на суму 6 480,00 грн. Станом на 23 червня 2021 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 113 662,67 грн (а.с.25).
Відповідно до довідки Національної академії від 07 жовтня 2021 року № 791 за відповідачем станом на 07 жовтня 2021 року рахується заборгованість у розмірі 113 662,67 грн (а.с.51).
Враховуючи факт дострокового розірвання контракту відповідачем, позивач вважає, що останній має відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, в результаті чого, звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції частково задовольнив вимоги із стягненням з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням в Національної академії у сумі 21 187,81 грн.
Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.
Соціальний захист працівників Збройних Сил України забезпечується відповідно до законодавства про працю, про державну службу, інших нормативно-правових актів (стаття 16 Закону № 1934-XII).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Статтею 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів) є видом військової служби (частина шоста статті 2 Закону № 2232-XII).
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України(частина третя статті 24 Закону № 2232-XII).
Згідно із частиною десятою статті 25 Закону № 2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини п'ятої статті 26 «Звільнення з військової служби» Закону № 2232-XII, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):
ж) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами (стаття 40 Закону № 2232-XII).
Згідно із пунктом 2 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), в редакції на дату відрахування від подальшого навчання, громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти).
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт.
Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас (пункт 7 Положення № 1153/2008).
Встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України (пункт 12 Положення № 1153/2008).
Контракт про навчання набирає чинності з дня призначення особи на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (пункт 23 Положення № 1153/2008).
Згідно із пунктом 36 Положення № 1153/2008, контракт про навчання припиняється (розривається), а курсант відраховується з вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти:
- за рішенням керівника вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти за наявності підстав, передбачених підпунктами «б», «г», «д», «е», «є», «з» та «і» пункту 1, підпунктами «б», «г», «д», «е», «є», «ж» та «з» пункту 2, підпунктами «б» та «в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
- з ініціативи курсанта за наявності підстав, передбачених підпунктами «б», «ґ», «ж» пункту 1, підпунктами «б» та «ґ» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 227 Розділу XII Положення № 1153/2008 встановлено, що у разі припинення (розірвання) контракту про навчання у випадках, передбачених пунктом 36 цього Положення, військовослужбовці звільняються з військової служби.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати) врегульований «Порядком відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964).
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі (пункт 2 Порядку № 964).
Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (пункт 3 Порядку № 964).
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку № 964).
Пунктом 8 Порядку № 964 встановлено, що сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
На виконання пункту 3 Порядку № 964 Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 р. за N 863/14130; далі - Порядок № 863/14130), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
Пунктом 2.1. вказаного Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку № 863/14130 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.
Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.
Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до п.п. 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 Порядку N 863/14130 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.
У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Продовольче забезпечення здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації» та наказу Міністерства оборони України від 09.12.2002 № 402 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час».
Забезпечення комунальними послугами та енергоносіями здійснюється відповідно до «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
Речове забезпечення здійснюється відповідно до «Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період», затвердженої наказ Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, згідно із абзацом дванадцятим пункту 4 розділу ІІІ якого, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби. Згідно із пунктом 19 вищевказаної Інструкції у разі вибуття зі складу військової частини, з'єднання, виду Збройних Сил, ОК, ВМС окремим військовослужбовцям, командам, підрозділам, військовим частинам, з'єднанням видається атестат на речове майно, який є основним документом для зарахування на речове забезпечення за новим місцем служби. В атестаті відображається забезпеченість речовим майном.
На виконання пункту 3 Порядку № 964, Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Наказ № 419), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.
Пунктом 2 Порядку № 419 визначено методику розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у ВНЗ.
Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (підпункт 2.1 Порядку № 419).
Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту (підпункт 2.1.1 Порядку № 419).
Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення (підпункт 2.1.1.1 Порядку № 419).
Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період (підпункт 2.1.1.2 Порядку № 419).
Згідно із пунктом 3 Наказу № 419 відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.
Перелік власних надходжень бюджетних установ Міноборони наведено у Додатку до «Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.08.2016 № 400.
Відповідно до пункту 1.1.1 вказаного Переліку, надходження від плати за послуги, що надаються бюджетним установам згідно з їх основною діяльністю, а саме: відшкодовані курсантами та особами офіцерського складу витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також звільнення з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу - є власними надходженнями бюджетних установ Міноборони.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що відповідач відшкодував позивачу витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі на суму 6 480,00 грн. Станом на 23 червня 2021 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 113 662,67 грн.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що грошове забезпечення, виплачене відповідачу в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, які діяли на дату виплати, поверненню не підлягає з посиланням на пункт 13 Порядку № 260, оскільки вищезазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Дані правовідносини врегульовані частиною десятою статті 25 Закону № 2232-XII та, відповідно, Порядком відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964.
Також є помилковим посилання суду першої інстанції на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.02.2019 року у справі № 617/640/16-ц, оскільки в цивільній справі вирішувались правовідносини, пов'язані з відшкодування витрат на навчання за державним замовленням, що не є тотожними з правовідносинами в межах даної справи (відшкодування витрат на навчання курсантів вищих військових навчальних закладів, пов'язане з проходженням військової (публічної) служби).
Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем в доводах позовної заяви викладені розрахунки ціни позову з урахуванням суми, добровільно виплаченої відповідачем позивачу (6480 грн.)
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати на виконання приписів ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 200/8070/21 - скасувати.
Позовні вимоги Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом виплат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у сумі 113 662 (сто тринадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні) грн 67 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2023 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць