Справа № 567/646/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Венгерчук А.О.
секретар - Пономаренко Р.А.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про розірвання договору оренди землі
встановив:
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про розірвання договору оренди землі звернулась ОСОБА_1 .
У своїй позовній заяві зазначає, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.08.2021, вона є власником земельної ділянки площею 1,1042 га (кадастровий номер 5624281200:07:001:0162), яка розташована на території колишньої Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області.
04.04.2014 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» прийняло у її батька в строкове платне користування зазначену земельну ділянку за договором оренди землі строком на 5 років.
Вказує, що відповідачем на виконання зазначеного договору оренди землі не було сплачено орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою за 2021 та 2022 роки та вважає, що таким чином ТОВ «Західна агровиробнича компанія» порушило умови договору оренди землі.
Враховуючи наведене, просить розірвати вказаний договір оренди землі.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 21.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу було встановлено строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.
Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивачки про витребування доказів та витребувано з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" оригінали договору оренди землі та додаткових угод щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0162.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. На виконання ухвали суду надав оригінали договору оренди землі та додаткових угод щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0162.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Представник відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в судове засідання жодного разу не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Належних доказів, які б вказували на поважність причин неявки до суду, не подав.
Клопотань щодо розгляду справи за його участю у режимі відеоконференції з іншого приміщення суду за місцезнаходженням відповідача чи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, в порядку ст. 212 ЦПК України, суду не подавав.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням положень ст.ст. 280-282 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для її розгляду по суті.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав та доводів, наведених в позовній заяві.
Допитана в якості свідка позивач пояснила, що її батьку ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 28.02.2005 належала земельна ділянка площею 1,1042 га (кадастровий номер 5624281200:07:001:0162), яка розташована на території колишньої Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області, щодо якої між ним та ТОВ "Захід Агро" було укладено договір оренди землі. В подальшому між ОСОБА_3 та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 17.10.2017. Після смерті ОСОБА_3 вищевказану земельну ділянку успадкувала його дружина ОСОБА_4 , спадкоємцем після смерті якої стала ОСОБА_1 .
Вказує, що у зв'язку зі зміною власника, 19.11.2021 вона направила на адресу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" заяву в якій повідомила, що вона є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 та вказала свої платіжні реквізити для сплати орендної плати за землю.
Посилається на те, що не отримувала орендної плати за землю за 2021 та 2022 роки в обумовлені договором строки та лише 14.04.2023 отримала від відповідача грошові кошти в якості орендної плати за землю за 2021 та 2022 роки.
За вказаних обставин, просить розірвати договір оренди землі від 04.04.2014 з урахуванням додаткових угод від 17.10.2017 та 05.12.2019.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, доходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.08.2021, належить земельна ділянка площею 1,1042 га, кадастровий номер: 5624281200:07:001:0162, яка розташована на території колишньої Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №269910459 від 10.08.2021.
Згідно договору оренди землі від 04.04.2014 вбачається, що ТОВ «Захід Агро» прийняло у ОСОБА_3 в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,1042 га, яка розташована на території Вельбівненської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки: 5624281200:07:001:0162 строком на 5 років зі сплатою орендної плати в грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка сплачується до 31 грудня кожного року.
Водночас, в судовому засіданні встановлено, що 17.10.2017 між сторонами договору оренди та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як новим орендарем, було укладено додаткову угоду до зазначеного договору, за якою ТОВ «Західна агровиробнича компанія» прийняла на себе всі права та обов'язки орендаря за договором від 04.04.2014 та сторони договору визначили, що договір укладено на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі і орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
05.12.2019 між ОСОБА_4 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як новим орендарем, було укладено додаткову угоду до зазначеного договору, за якою ТОВ «Західна агровиробнича компанія» прийняла на себе всі права та обов'язки орендаря за договором від 04.04.2014 та сторони договору визначили, що договір укладено строком до 17.10.2024, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь якому випадку дана додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має преважне право поновити його на новий строк.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що право оренди земельної ділянки за договором оренди землі площею 1,1042 га, яка розташована на території Вельбівненської сільської ради, кадастровий номер 5624281200:07:001:0162, за договором укладеним 04.04.2014 та додатковими угодами, укладеними 17.10.2017, 05.12.2019 зареєстровано в зазначеному реєстрі.
14.04.2023 позивач отримала від відповідача грошові кошти в якості орендної плати по договору оренди землі за 2021 та 2022 роки, що підтверджується випискою по надходженням по картці від 17.04.2023.
Отже з зазначених доказів встановлено, що ТОВ «Захід Агро» прийняло у ОСОБА_3 в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,1042 га, яка розташована на території Вельбівненської сільської ради, кадастровий номер 5624281200:07:001:0162 строком на 5 років зі сплатою орендної плати в грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка сплачується до 31 грудня кожного року, а за додатковими угодами до договорів оренди землі новим орендарем земельної ділянки строком до 17.10.2024 стало ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зі сплатою орендної плати в грошовій формі в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
На підставі поданих доказів встановлено, що між позивачем та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» виникли договірні правовідносини оренди земельних ділянок.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
Частиною першою ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини першої ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, договір може бути розірвано, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 06 березня 2019 у справі №183/262/17, провадження №61-41932сво18.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».
Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.
Позивач ОСОБА_1 не заперечує договірних відносин з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо оренди належної їй земельної ділянки, водночас обґрунтовуючи підстави для дострокового припинення договору оренди, позивач зазначила, що відповідач систематично протягом 2021-2022 років не виплачував їй оренду плату за користування земельною ділянкою, що на її думку є підставою для розірвання договору оренди землі.
Згідно з п.9 договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
За умовами спірного договору оренди земельної ділянки вбачається, що відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату у строк до 31 грудня кожного року (п.11 договору).
Згідно з п.13 договору оренди землі від 04.04.2014, розмір орендної плати переглядається 1 (один) раз на рік, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, змінення коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Водночас, додатковою угодою від 17.10.2017 внесено зміни в п.9 договору оренди землі та визначено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Позивач стверджує, що відповідач зазначений договір оренди землі з внесеними змінами в частині сплати орендної плати не виконував.
Оскільки позивач стверджує про неотримання орендної плати та на відсутність у неї документів щодо її виплати, то суд вважає, що саме на відповідача покладається обов'язок представити докази на підтвердження належної виплати позивачу орендної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Будь-яких доказів на підтвердження заперечень проти вимог позивача, вагомих аргументів, які б свідчили про те, що відповідачем вчинялися дії для того щоб позивач мала змогу отримати вчасно орендну плату, відповідачем надано не було.
Отже, відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що орендна плата за період 2021-2022 не була виплачена вчасно.
Доказів того, що відповідач вчиняв дії щодо належного виконання спірного договору оренди суду не надано, що є його процесуальним обов'язком згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України.
За вказаних обставин, суд приймає подані позивачем доводи щодо несвоєчасної сплати орендної плати, оскільки вони не спростовані відповідачем.
При вирішенні спору суд також враховує положення ч. 4 ст. 81 ЦПК України, якою визначено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події, а в разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
У зв'язку з не наданням відповідачем доказів своєчасної сплати орендної плати, суд вважає встановленою відсутність такої події.
Водночас, суд виходив і з того, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву і відповідно до частини четвертої зазначеної статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Оскільки відзив відповідачем, а також його докази, не було подано у встановлений судом строк без поважних причин, письмового повідомлення суду про неможливість подати докази у встановлений судом строк на адресу суду не надходило, то при вирішенні справи, суд виходить з наданих йому доказів.
Враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Вирішуючи спір у частині розірвання договору оренди землі, суд встановивши, відсутність належних та допустимих доказів вчинення дій з боку відповідача для належного виконання ним обов'язку щодо сплати орендної плати у строки, передбачені умовами договору оренди земельної ділянки, а також доказів того, що у строки, передбачені договором, орендна плата була сплачена, дійшов до висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене судом встановлено факт систематичної несплати орендної плати за земельну ділянку відповідачем, а саме в 2021-2022 роках, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі», пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для розірвання цього договору.
Виплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, систематичне невиконання якої є підставою для його розірвання.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельні ділянки використовує інша особа.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 у справі №293/1011/16-ц (провадження №61-29970сво18) зроблено висновок, що «тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо)».
У постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №650/628/19 міститься висновок, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Обставини систематичності несплати орендної плати, про яку заявляє позивач, не спростовані відповідачем, порушують умови укладеного сторонами договору оренди та права орендодавця як власника земельних ділянок.
Судом встановлено, що починаючи з 2021 року відповідач систематично допускав порушення умов договору щодо орендної плати, а саме - не сплачував передбачену договорами орендну плату, а відтак факт систематичного порушення відповідачем договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та задоволення позову з підстав заявлених в позові.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивач підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підтверджені належним доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 76-82, 141, 259, 263-265 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ТОВ "Західна агровиробнича компанія" (місце знаходження: м.Дубно пров. Центральний,1 Рівненської області, ЄДРПОУ 41099127) про розірвання договору оренди землі задовольнити.
Розірвати договір оренди землі б/н від 04.04.2014 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою б/н від 17.10.2017 та додатковою угодою від 05.12.2019, укладений між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" як орендарем, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5624281200:07:001:0162, площею 1,1042.
Стягнути з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 1073,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14.11.2023.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.