Справа № 156/1103/23
Провадження № 2/156/243/23
Рядок статзвіту № 68
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року смт. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Федечко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в залі суду смт. Іваничі цивільну справу № 156/1103/23 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Білецька Інна Миколаївна до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
учасники справи:
позивач - не з'явилася,
представник позивача - не з'явилася,
відповідач - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
18.10.2023 року адвокат Білецька І.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, покликаючись на те, що 14.02.2018 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, про що складено відповідний актовий запис № 3.
За час спільного проживання у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначила позивач, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Однак спільне життя у сторін не склалося, протягом останніх шести місяців шлюбних стосунків сторони не підтримують. На даний час між сторонами відсутнє взаєморозуміння, вони утратили повагу одне до одного, шлюб носить формальний характер.
Позивач стверджує, що причини, які спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя сторін, як подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Спір щодо поділу спільного майна та визначення місця проживання дитини відсутній.
У зв'язку з вищенаведеним ОСОБА_1 просила розірвати шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, про що складено відповідний актовий запис № 3, судові витрати залишити за нею (позивачем).
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
ІІ. Позиція учасників справи
В судове засідання сторона позивача не з'явилася, однак у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримали, не заперечили щодо заочного розгляду справи. У заяві зазначено, що на примирення позивач не згідна.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання також не з'явився. Однак до суду подав заяву про визнання позовних вимог та просив проводити розгляд справи без його участі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 19.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження.
14.11.2023 року для участі в судовому засіданні сторони не прибули.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приймаючи до уваги, що відповідачем подано заяву про визнання позову і таке визнання, на думку суду, не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб судом встановлено наступне.
ІV. Обставини справи, встановлені судом
Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 14 лютого 2018 року виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, про що складено відповідний актовий запис № 3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 14.02.2018 року (а.с. 5).
Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання № 125 від 17.04.2018 виданої Луковичівською сільською радою Іваничівського району Волинської області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 4).
У шлюбі в подружжя народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.08.2019 року) (а.с. 6).
На примирення позивач не згідна.
V. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 51 Конституції Українита ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України, вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006року у справі "Проніна проти України").
VI. Висновки суду
Враховуючи, що сторони не підтримують шлюбних стосунків протягом тривалого часу та не відновлюють сімейних відносин, не мають спільної згоди щодо примирення, вбачаються підстави стверджувати про наявність стійкого розладу подружніх стосунків.
Так, як судом установлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, спільне господарство вони не ведуть, між ними втрачено взаєморозуміння, повага та почуття любові, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечать інтересам сторін, суд дійшов переконання, що сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо, а, оскільки, відповідач ОСОБА_2 позов визнав, шлюб між сторонами існує формально, то згідно із ст. 112 Сімейного кодексу України наявні всі підстави для розірвання такого.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
VII. Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач в позовній заяві просила не стягувати з відповідача судові витрати в розмірі сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне залишити судові витрати за позивачем.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Білецька Інна Миколаївна до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 14.02.2018 року виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, актовий запис № 3.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості про сторони та учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 14 листопада 2023 року.
Суддя М. О. Федечко