Справа № 156/1181/23
Провадження № 2-н/156/240/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у видачі судового наказу
14 листопада 2023 року смт Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу в розмірі 1 815,22 гривень та 268,40 гривень судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
10.11.2023 року представник АТ «Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" Каліщук В.П. через систему "Електронний суд" звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу в розмірі 1 815,22 гривень та 268,40 гривень судових витрат.
Положенням ч. 2, 3 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Заява про видачу судового наказу щодо форми і змісту повинна відповідати вимогам ст. 163 ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 164 ЦПК за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення з даною заявою, складає 268,40 гривень (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підтвердження сплати судового збору заявником до заяви додано копію платіжної інструкції № 1479 від 27.10.2023 року на суму 268,40 гривень, призначення платежу: судовий збір за заявою АТ «Волиньгаз».
Під час перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжною інструкцією № 1479 від 27.10.2023 року, з Автоматизованої системи «Д-3» судом встановлено, що заявник Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" звертався 06 листопада 2023 року до ОСОБА_1 із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу в розмірі 1 815,22 грн. та судового збору в сумі 268,40 грн.
Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 09 листопада 2023 року відмовлено у видачі судового наказу у зв'язку із порушенням заявником вимог п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, а саме: у заяві про видачу судового наказу неправильно вказано ім'я боржника, що виключало можливість видачі судового наказу про стягнення заборгованості, оскільки зміна судом анкетних даних боржника при видачі судового наказу ЦПК України не передбачена.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, а також ті обставини, що повторно зарахувати судовий збір згідно копії платіжної інструкції №1479 від 27 жовтня 2023 року на суму 268 грн 40 коп., який вже було зараховано за подання заяви про видачу судового наказу (судова справа № 156/1162/23, провадження № 2-н/156/237/23) є неможливим, відтак, заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу в розмірі 1 815,22 гривень не відповідає п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України.
Пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України імперативно визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Позатим слід звернути увагу, що згідно вимог ч.2 ст.169 ЦПК України одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Натомість, подача до суду заяви про видачу судового наказу через систему «Електронний суд» позбавляє суд можливості надіслати на адресу боржника копію такої заяви з доданими до неї документами одночасно із копією судового наказу, що передбачено вищевказаною ч.2 ст.169 ЦПК України, при цьому відомості про наявність у боржників офіційної електронної адреси на виконання вимог ч.4 ст.163 ЦПК України матеріали заяви не містять.
У п.29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Водночас у абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Крім цього, у ч.7 ст.43 ЦПК України регламентовано, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
При цьому, ні норми ЦПК України, ні норми Інструкції користувача підсистеми «Електронний Суд» не містять розподілу на подання заяв наказного чи позовного провадження.
Отже, за загальним правилом, звертаючись до суду із процесуальними документами в електронній формі, учасники процесу, якими відповідно до ч.2 ст.42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні є заявник та боржник, зобов'язанні долучати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст.163 цього Кодексу.
З огляду на викладене суддя дійшов висновку, що в даному випадку слід відмовити у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 163, 165, 166 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу в розмірі 1 815,22 гривень та 268,40 гривень судових витрат.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. О. Федечко