Березівський районний суд Одеської області
14.11.2023
Справа № 494/1998/23
Провадження № 2/494/587/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю.,
при секретарі Твердун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
24 жовтня 2023 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Вказана справа передана до розгляду судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю.
Дмитрова Г.М., звернувшись з цим позовом до суду, посилалася на те, що 03 жовтня 2014 року між нею та ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис про шлюб №1644. Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя між позивачкою та відповідачем не склалося через відсутність взаємопорозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки. Сторони втратили почуття любові один до одного, протягом останнього часу подружні стосунки припинились. Причиною того є те, що ОСОБА_3 , обманюючи ОСОБА_2 , зрадив її. Про зраду позивачка дізналась нещодавно, саме з того часу сторони і перестали проживати справжнім подружнім життям. Крім цього, виникали постійні нічим не аргументовані конфлікти, деякі з них мали загрозу безпеці ОСОБА_2 , які мали місце морального та фізичного насильства, пригнічення прав, моралі та з нездоровою неповагою до позивачки. Це набуло систематичного характеру з посиленням кожної наступної ситуації.
Ситуація, яка склалася, не повинна відображатися на психічному стані дитини або будь-яким чином на неї впливати. Модель поведінки відповідача в сім'ї та по відношенню до ОСОБА_2 в присутності доньки має великий вплив на формування дитячої психіки та стає невід'ємною частиною її досвіду, який в подальшому, як наслідок, впливає на становлення її особистості у суспільстві.
З липня 2023 року сторони перестали проживати разом як подружжя. Спільного господарства не ведуть, не мають спільного побуту та бюджету. Наразі ОСОБА_2 разом з дитиною зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 проживає за своїм місцем реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам та інтересам дитини, вона категорично проти надання часу для примирення. Надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин між сторонами. Майнових претензій один до одного не мають. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_2 просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_3 . При розірванні шлюбу залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ». Ухвалою суду від 25.10.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 14.11.2023 року о 11:30 год.
В судове засідання сторони не з'явилися, подали до суду заяви з проханням проводити розгляд справи без їх участі та просили задовольнити позов в повному обсязі.
За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Вивчивши матеріали справи, у межах наданих доказів, доведеності обставин, на які позивачка посилалася, врахувавши визнання позову відповідачем, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступного.
Частиною 2 ст. 3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
У судовому засіданні встановлено наступне.
03 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис про шлюб №1644. Після реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище чоловіка - « ОСОБА_5 ».
Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейне життя між позивачкою та відповідачем не склалось через те, що сторони втратили взаємопорозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки. З липня 2023 року сторони перестали проживати разом як подружжя. Спільного господарства не ведуть, не мають спільного побуту та бюджету. Наразі ОСОБА_2 разом з дитиною зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 проживає за своїм місцем реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що фактично шлюбні стосунки подружжя припинені, що свідчить про те, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Так як при реєстрації шлюбу позивачці було присвоєно прізвище чоловіка - « ОСОБА_5 », то вона має право іменуватися цим прізвищем надалі.
Станом на теперішній час спір про поділ майна та місце проживання дитини - відсутній.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Приймаючи до уваги відсутність згоди позивачки на примирення, визнання позову відповідачем, суд вважає причини, що спонукають ОСОБА_2 наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
При поданні позовної заяви позивачкою, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», сплачено судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.
Судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, відповідно до задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 24, 104-105,109-114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10-13, 77-79, 81, 89,133, 137, 263-265 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб міжОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 жовтня 2014 рокувідділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис про шлюб №1644.
Залишити ОСОБА_2 шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Березівським РВ ГУМВС України в Одеській області 07.11.2007 року, РНОКПП - НОМЕР_2 ,
на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Іванівським РС ГУДМС України в Одеській області 08.10.2015 року, РНОКПП - НОМЕР_4 , витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач -ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українка, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2
Суддя Панчишин А.Ю.