Справа № 752/15324/23
Провадження № 1-кс/752/5911/23
УХВАЛА
Іменем України
27 липня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12023100010002182, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2023р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100010002182 від 25.07.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого.
В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 , 25.07.2023, приблизно о 12 год. 20 хв., перебуваючи поблизу ломбарду «Скарбниця», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 18, побачив велосипед марки «Titan Viper Extreme 26 Сross Bike», чорного кольору із зеленими вставками, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який знаходився поблизу входу до приміщення вищевказаного ломбарду. Після чого в ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення вищевказаного велосипеду, вчинене в умовах воєнного стану.
Так, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання останніх, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , приблизно о 12 год. 20 хв., 25.07.2023, перебуваючи за вищевказаною адресою, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, руками, із застосуванням фізичної сили, взяв велосипед марки «Titan Viper Extreme 26 Сross Bike», чорного кольору із зеленими вставками, та сів за його кермо, після чого поїхав, зникнувши з місця вчинення злочину та розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду на суму 4600 грн. 00 коп.
Обгрунтованість підроздри, на думку слідчого, підтвреджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Заслухавши обґрунтування прокурора, який підтримав клопотання в судовому засіданні, думку підозрюваного, який не заперечував проти даного запобіжного заходу, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити дане клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, слідчий суддя встановив, що Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023100010002182 від 25.07.2023р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
26.07.2023р. ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені в судовому засіданні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
В обґрунтування клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту прокурор зазначив, що існують наступні ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити свою протиправну діяльність є доведеним стороною обвинувачення. При цьому слідчий суддя враховує те, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується, вчинялося ним з метою отримання прибутку, а тому слідчий суддя вважає ймовірним, що ОСОБА_4 , не маючи офіційного постійного джерела доходу, і в подальшому може вчиняти інші правопорушення з метою особистого збагачення.
З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що в даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є цілодобовий домашній арешт.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрювану обов'язки, визначені даною нормою закону.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 вересня 2023 року включно.
3. Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
4. Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 цілодобово залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
5. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
6. Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло до цієї особи АДРЕСА_1 , вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
7. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
8. Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Управління поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
9. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
10. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
11. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1