КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року №640/15551/22
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Діски А.Б.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доТериторіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б, код ЄДРПОУ 43162533), Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Міністерства фінансів України (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, код ЄДРПОУ 00013480)
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
- Служба судової охорони (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 42902258);
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області щодо невинесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, починаючи з 24.02.2022;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України внести зміни до кошторису Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області на 2022 рік в частині збільшення видатків для виплати додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ від 28.02.2022 №168 та забезпечити фінансування постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, у частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди;
- зобов'язати Міністерство фінансів України виділити кошти з резервного фонду державного бюджету на збільшення видатків для виплати співробітникам Служби судової охорони та її Територіальних управлінь додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ від 28.02.2022 №168, та забезпечити фінансування зазначеної постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, у частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області винести накази про нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 , починаючи з 24 лютого 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач з 24 лютого 2022 року протиправно не виплачує йому як співробітнику Територіального управління щомісячну додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168. На переконання позивача, бездіяльність Територіального управління щодо виплати йому вказаної винагороди порушує принцип дії нормативно-правового акта в часі та взяті на себе державою зобов'язання, які не можуть ставитися в залежність від наявності бюджетних асигнувань.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Відповідач - Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, через підсистему «Електронний Суд» подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, вказав, що виплата грошового забезпечення співробітникам Управління здійснюється виключно в межах фондів оплати праці, затверджених у кошторисах Управління. Вказує, що для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби або територіального управління Служби за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату. Натомість, у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони видатки, у тому числі Управління, на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 не передбачались та не затверджувались, у зв'язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Служби не дозволяє здійснити таку виплату. Станом на 05 вересня 2022 року ДСА України не здійснило жодних заходів з реалізації положень Постанови № 168 (зі змінами) та не затвердило Порядку виплати додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони, що в свою чергу унеможливлює відповідне обрахування та застосування Методичних рекомендацій зовсім іншого органу державної влади. На думку відповідача-1, є всі наявні підстави для стягнення з Державної судової адміністрації України такої додаткової винагороди за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів та установ системи правосуддя» з метою реального виконання рішення суду та відновлення порушених прав позивача.
Третя особа - Служба судової охорони, через підсистему «Електронний Суд» подала письмові пояснення, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог виходячи з того, що виплата грошового забезпечення співробітникам Управління здійснюється виключно в межах фондів оплати праці, затверджених у кошторисах Управління. Для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби або територіального управління Служби за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату. У затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони видатки, у тому числі Управління, на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого року 2022 № 168 не передбачались та не затверджувались, у зв'язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Служби не дозволяє здійснити таку виплату. Третя особа зазначила, що Служба судової охорони вжила всіх від неї залежних заходів для здійснення правового та соціального захисту позивача.
Відповідачем - Міністерством фінансів України на офіційну електронну адресу суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначило про те, що міністерство як учасник бюджетного процесу не є розпорядником бюджетних коштів за програмою за КПКВК 0501020 та не несе відповідальності за її нарахування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року зупинено розгляд справи №640/15551/22 до набрання чинності рішенням Верховного Суду в зразковій справі №260/3564/22.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року справу №640/15551/22 прийнято до свого провадження суддею Діскою А.Б.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року поновлено провадження у справі та продовжено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач проходить службу в Службі судової охорони, а саме в Територіальному управлінні Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, що підтверджується відповідним службовим посвідченням.
Позивач через свого представника звернувся до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області з адвокатським запитом про виплату йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.
Листом Територіальним управлінням Служби судової охорони у м. Києві та Київській області повідомлено позивачу про відсутність в затвердженому ДСА України кошторисі на 2022 рік та, відповідно, кошторисах територіальних управлінь Служби видатків на виплату додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, та про неможливість виплати у зв'язку з цим додаткової винагороди співробітникам Служби з 24 лютого 2022 року. У листі зазначено, що після надходження відповідних бюджетних асигнувань Територіальним управлінням Служби судової охорони у м. Києві та Київській області будуть видані накази про виплату співробітникам додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Суд надає оцінку спірним правовідносинам, які виникли до звернення позивача до суду з цим позовом, а тому досліджуваний період служби позивача та її оплати обмежений судом датою подання позову у даній справі (по 15.09.2022), оскільки КАС України не передбачає можливості звернення з вимогами на майбутнє.
Встановлені судом обставини у справі підтверджують відповідність справи ознакам типової справи, що встановлені в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року під час розгляду зразкової справи №260/3564/22 (адміністративне провадження № Пз/990/4/22), а саме:
а) позивачем є співробітник Служби судової охорони;
б) відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони;
в) предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168;
г) спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168;
г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).
Обставина щодо невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року не є спірною між сторонами.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Під час вирішення спору у справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22) Верховний Суд дійшов висновку про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов'язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.
У первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України №168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 гривень щомісячно. Водночас, з урахуванням змін до постанови №168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07 липня 2022 року №793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Проте в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№168 і №793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
Згідно з висновками Верховного Суду у зразковій справі відмова територіального управління служби судової охорони у виплаті позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстав відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа «Кечко проти України», заява №63134/00, рішення від 08 листопада 2005 року).
Спірні правовідносини щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі виникають між особою, що проходить службу в Теруправлінні ССО, яке в силу вимог пункту 10 Порядку №384 виплачує грошове забезпечення за місцем проходження ним служби. Отже, таке управління у цій справі ТУ ССО в м. Києві та Київській області є належним відповідачем за пред'явленим позивачем позовом, оскільки саме цей суб'єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу додаткової винагороди.
Державна судова адміністрація України та Міністерство фінансів України, що визначені позивачем як відповідачі під час подання позову, не мають відповідати за цим позовом, адже між позивачем і Державною судовою адміністрацією України та Міністерством фінансів України безпосередньо не виникло жодних правовідносин, у яких би ці суб'єкти владних повноважень порушили права позивача, з огляду на що в задоволенні заявлених позивачем вимог до цих відповідачів слід відмовити.
Такий висновок також відповідає висновкам Верховного суду, викладених в рішенні від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22), що є зразковою відносно цієї справи.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невинесення наказу про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди та зобов'язання винести такий наказ суд зауважує наступне. Такі дії стосуються процедурних моментів виконання рішення суду, адже прийняття відповідачем наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди є лише підставою для виплати, у зв'язку з чим вказані вимоги задоволенню не підлягають.
За приписами частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, позов спрямовано на захист порушеного права саме щодо невиплати та неотримання позивачем належних йому сум додаткової винагороди, а тому, з огляду на нормативно встановлений розмір додаткової щомісячної винагороди, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та задовольнити їх шляхом визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо ненарахування і невиплати позивачу з 24.02.2022 передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди з 24.02.2022 та зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, в розмірі 30000,00 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022.
Такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення і повністю узгоджується із тим, що, застосований Верховним Судом у справі №260/3564/22.
Під час вирішення судом питання про дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом, суд виходить із того що до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України (надалі КЗпП України) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, дія частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX поширюється лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Наведені висновки також відповідають позиції Верховного Суду викладеній у зразковій справі.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, доводи суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, докази, надані позивачем та враховуючи рішення Верховного Суду у зразковій справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б, код ЄДРПОУ 43162533) щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24 лютого 2022 року.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області здійснити нараховування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.