Справа № 175/6342/23
Провадження № 2-а/175/64/23
Рішенням
Іменем України
02 листопада 2023 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Реброва С.О.
при секретареві - Гейко К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови -
встановив:
05 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 №71488056, яка винесена 14.02.2023 року та якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП. Просить визнати вищезазначену постанову незаконною та скасувати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для відкриття адміністративного провадження послужив Протокол № 78 від 12.02.2023 р., складений старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 . Згідно даного ОСОБА_1 нібито без поважних причин не з'явився на виклик по повістці у ІНФОРМАЦІЯ_1 28.11.2022 р., що на думку позивача не відповідає дійсності.
Поважність причин неявки обґрунтовує погіршенням стану здоров'я, а саме захворювання хребта - поперековий остеондроз, спонділоартроз, ретролізес L4, грижа межхребетного диска L4-L5 зі стенозом хребетного каналу, потрузія межхребетного диска L5-S1.
Позивач зазначає, що вищезазначену інформацію він доводив до керівництва ІНФОРМАЦІЯ_1 , але вона була проігнорована.
Тому вважаю накладення на нього вищезазначеного стягнення незаконним и таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2023 року у справі було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі за адміністративним позовом.
Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_1 було надіслано копію Постанови № 78 від 14.02.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а також відзив на позовну заяву з іншими додатками.
Додатково просили звернути увагу суд, щощо начальником територіального центр; ІНФОРМАЦІЯ_1 не виносилась постанова № 71488056 від 14.02.2023 року.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за № 78 від 14.02.2023 року (реєстраційний номер № 01/1548) ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.
Відповідно до зазначеної постанови в порушення вимог ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язаний ОСОБА_1 отримавши 27.11.2022 року повістку керівника територіального центру ІНФОРМАЦІЯ_1 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 28.11.2022 року для проходження медичного огляду, взяття на військовий облік військовозобов'язаних, визначення призначення на воєнний час (особливий період) та подальшого призову на військову службу під час мобілізації, за викликом у строк, зазначені в повістці, як і у подальшому без поважних на то причин не з'явився, з моменту оголошення мобілізації. 12.02.2023 року доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками Краматорського РУП ГУНП в Донецький області, від проходження медичного огляду відмовився, скоївши дане правопорушення в умовах дії на території України воєнного стану та проведення загальної мобілізації, тобто особливого періоду, у зв'язку з чим у його діях присутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.2 КУпАП.
Суд ураховує, що відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві,зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Зокрема, згідно з частиною 2 статті 210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченогочастиною першоюцієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач підтверджує поважність причин своєї неявки погіршенням стану здоров'я. Втім, повістку він отримав 27.11.2022 року про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 28.11.2022 року для проходження медичного огляду, взяття на військовий облік військовозобов'язаних. В той час, як додані до позовної заяви медичні документи датуються перебуванням ОСОБА_1 у лікарні в періоди: дата госпіталізації 13.02.2023 р., дата виписки 01.03.2023 р., дата обстеження 14.02.2023 р.,дата виписування направлення 11.05.2023 р., дата обстеження 08.05.2023 р. Що не підтверджує поважність причин його неявки за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 саме на 28.11.2022 року, що і стало підставою для складання протоколу №78 від 12.02.2023 року.
Оцінюючи вказані обставини, суд зазначає, що позивач відповідно до чинного законодавства зобов'язаний був у разі вручення повістки отримати її та з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1. Усі питання щодо відстрочки від призову gозивач повинен був з'ясувати під час з'явлення 28.11.2022 року безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Щодо посилань позивача про безпідставність застосування норм частини 2 ст. 210-1 КУпАП, суд зазначає наступне.
У зв'язку з введенням Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадження та виконання заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації.
Згідно абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Заява позивача щодо застосування відносно нього покарання, не передбаченого нормою закону, не відповідає дійсності, так як згідно ч. 2 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність не тільки за повторне протягом року вчинення порушення, але й також вчинення такого порушення в особливий період.
Тому суд приходить до висновку, що у відповідача були підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова №78 від 12 лютого 2023 року про накладення адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КУпАП є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 271, 286 КАС України, суд,
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - залишити без задоволення.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Ребров