Справа № 167/1226/23
Номер провадження 2/167/382/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року місто Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Н.В. Шептицька, вивчивши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки « Альянс Україна» про визнання права власності на майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області,
ВСТАНОВИВ:
09.11.2023 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2023 року, справа передана на розгляд головуючому судді Н.В. Шептицькій ( ас 25).
Разом з позовною заявою подана заява про звільнення позивача від сплати судового збору в розмірі: 1 073 грн, 3 328, 50 грн, яка мотивована тим, що з 3-го кварталу 2022 року по 2-й квартал 2023 року включно у позивача відсутні будь-які доходи, і яка проживає з « цивільним» чоловіком ОСОБА_2 , який є особою з першою групою інвалідності підгрупи А, та єдиним джерелом їхнього доходу є його пенсія, яка майже вся витрачається на лікування та догляд.
Таким чином, необхідність сплати позивачкою судового збору поставить її у вкрай тяжке фінансове становище та може стати перешкодою у реалізації її права звернутися до суду за захистом порушених прав.
Ознайомившись з матеріалами справи в частині визначення ціни позову і матеріального стану позивача, встановлено наступне.
Позивач звернулася в суд з двома позовними вимогами майнового характеру:
- визнати право власності на частку житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, як на частку в спільному майні подружжя;
- визнати право власності на 3/8 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, як на спадкове майно після смерті чоловіка.
Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки - житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами становить 380 400, 00 грн ( ас 22).
За таких умов вартість частини спірного нерухомого становить 190 200 грн: 380 400 грн : 2 = 190 200 грн, а вартість 3/8 частини спірного нерухомого майна становить 142 650 грн: 380 400 грн : 8 = 47 550 грн х 3 = 142 650 гривень.
За таких умов, згідно підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України « Про судовий збір», позивач має сплатити судовий збір за дві окремі майнові вимоги:
- 1 902, 00 грн за визнання права власності на частини спірного нерухомого майна;
- 1 426 грн 50 коп за визнання права власності на 3/8 частини спірного нерухомого майна,
а всього - 3 328, 50 гривень судового збору.
Вирішуючи заяву позивача про звільнення її від сплати судового збору, виходжу з наступного.
Положеннями частин 1, 3 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, даною статтею Закону України « Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VІ та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» {Із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25 вересня 2015 року Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є повнолітньою, дієздатною, не є особою з інвалідністю, тобто є особою працездатною і непрацездатних осіб на її утриманні немає.
Проживання в одному приміщенні з ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю 1-А групи, і використання його пенсії ( розмір якої не зазначений), як єдиного джерела доходу позивача, може лише свідчити про те, що повнолітня, дієздатна, працездатна позивач, яка ніде не працює, може перебувати на утриманні особи з інвалідністю 1-А групи.
Крім того, позивач звернулася в суд з позовом 09.11.2023 року і до заяви про звільнення від сплати судового збору додала Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 3-го кварталу 2022 року, тобто з 01.07.2022 року, по 2-й квартал 2023 року, тобто по 30.06.2023 року. Таким чином, період з 01.07.2023 року по 01.11.2023 року не містить дані щодо доходів ( або їх відсутність) позивача.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, доходжу висновку, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що мають місце обставини, які відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, а тому заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Одночасно, роз'яснюю позивачу, що з урахуванням її тяжкого матеріального стану, доведеного належними доказами, суд вправі відстрочити, розстрочити або зменшити суму судового збору, однак суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи, тобто без відповідного клопотання позивача.
Керуючись статтею 136 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Альянс Україна» про визнання права власності на майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області - відмовити.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 її право на звернення до суду із клопотанням про відстрочення, розстрочення чи зменшення розміру судового збору за наявності відповідних правових підстав.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рожищенського районного суду
Волинської області Н.В. Шептицька