ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 рокуСправа №160/22771/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/22771/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54000, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
07 вересня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-2), яка надійшла в системі "Електронний суд", в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 30.06.2023 року № 046350013310 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до заяви від 22.06.2023 року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8:
- період проходження військової служби під час мобілізації з 11.01.2023 р. по 22.06.2023 р.
- період військової служби під час мобілізації в особливий період один місяць служби за три з 27.03.2014 р. по 17.03.2015 р., з 20.03.2015 р. по 26.04.2016 р., з 05.10.2017 р. по 04.04.2018 р. (за контрактом), з 28.07.2021 р по 22.06.2023 р., в т.ч. період участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області з 25.02.2016 по 26.04.2016 , з 20.10.2017 по 03.11.2017, з 03.11.2017 по 10.03.2018, з 20.03.2018 по 28.03.2018, з 30.03.2018 по 04.04.2018, з 14.09.2021 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 08.12.2022 р.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 22.06.2023 року.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача - 2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 30.06.2023 року № 046350013310. Зазначає, що має право на зарахування до пільгового стажу періодів проходження військової служби.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/22771/23 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/22771/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
26 вересня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) виключають застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). При цьому у трудовій книжці позивача відомості про умови та характер виконуваної роботи відсутні, уточнююча довідка не надана. Закон №1058-IV не передбачає зарахування військової служби до спеціального та пільгового стажу у розмірі один місяць за три місяці. Вимога про зобов'язання призначити пенсію є втручанням в дискреційні повноваження.
06 жовтня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-1 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що військова служба позивача зарахована в одинарному розмірі згідно ст. 114 Закону №1058-IV. Також зазначає про дискреційні повноваження щодо призначення пенсії.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 21.06.2023 року №3225 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області в періоди:
1) з 14.09.2021 року по 13.07.2022 року;
2) з 13.07.2022 року по 08.12.2022 року.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 21.06.2023 року №3226 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області в періоди:
1) з 25.02.2016 року по 26.04.2016 року;
2) з 20.10.2017 року по 03.11.2017 року;
3) з 03.11.2017 року по 10.03.2018 року;
4) з 20.03.2018 року по 28.03.2018 року;
5) з 30.03.2018 року по 04.04.2018 року.
Довідкою Павлоградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.06.2023 року №4/154 підтверджено проходження позивачем строкової військової служби з 26.05.2009 року по 13.05.2010 року, а також військової служби при частковій мобілізації з 27.03.2014 року по 17.03.2015 року, з 20.03.2015 року по 26.04.2016 року, військової служби за контрактом з 05.10.2017 року по 04.04.2018 року.
22 червня 2023 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії «за віком СТ 114 Ч.3».
Рішенням відповідача-2 від 30.06.2023 року №046350013310 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Зазначено:
Вік заявника: 34 роки 06 місяців;
Страховий стаж становить 27 років 08 місяців 18 днів (в тому числі додатково за 14 повних років на підземних роботах);
Стаж роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV становить 17 років 11 місяців 09 днів (в пільговому обчисленні), в тому числі:
- стаж роботи на підземних роботах (для 25 років) - 02 роки 09 місяців 09 днів;
- стаж роботи за провідними професіями на підземних роботах - 11 років 04 місяці 14 днів (в пільговому обчисленні - 14 років 02 місяці 18 днів);
- навчання за фахом - 0 років 02 місяці 06 днів;
- строкова військова служба - 0 років 09 місяців 06 днів;
До страхового стажу зараховано всі періоди.
До пільгового стажу на підземних роботах зараховано всі періоди роботи, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.01.2023 року №143.
Має право на зниження пенсійного віку на 10 років.
Відповідно до форми РС-право позивача кратність до його трудової діяльності не застосовувалася.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Цей спір стосується передусім права позивача на зарахування до спеціального та пільгового стажу періодів проходження ним військової служби, а також права на застосування до нього роз'яснень Міністерства соціального забезпечення населення України від 20.01.1992 року №8.
Згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Суд констатує тотожність правила на вихід на пенсію згідно ст. 14 Закону №1788-XII та ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Щодо зарахування до стажу періодів проходження військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частина 6 ст. 2 Закону №2232-XII встановлює наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. «в» ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби
Згідно ст. 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530 (далі - Положення №530).
При обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, інші періоди, зазначені в підпункті “а” пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей” (зі змінами).
В свою чергу в підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» додатково визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
За змістом правозастосування, яке міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 року у справі №185/7049/16-а, зарахування до спеціального та пільгового стажу періоду проходження військової служби в потрійному розмірі є належним правозастосуванням вказаних нормативних положень.
При цьому попри проходження позивачем військової служби різних видів положення ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII, ч. 1 ст. 8 Закону №2011-XII, п. «в» ст. 56 Закону №1788-XII не містять розрізнення обсягу пільгового правозастосування в залежності від виду військової служби. Отже, усі періоди проходження військової служби позивача підлягають зарахуванню до усіх видів стажу позивача.
Особливістю цієї справи є правове становище, під час якого позивач проходив військову службу в аспекті визначення такого становища у наданих позивачем довідках.
Так, відповідні довідки видаються згідно Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413 (далі - Порядок №413)
На території України в період з 14.04.2014 року по 29.04.2018 року діяв режим антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 року №405/2014. У Порядку №413 участь у бойових діях в цей період підтверджувалася довідкою згідно Додатку №1 «Про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України».
Наказом Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції Об'єднаних Сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» з 14 год 00 хв 30 квітня 2018 року розпочато операцію Об'єднаних Сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях відповідно до плану ООС. У Порядку №413 участь у бойових діях в цей період підтверджувалася довідкою згідно Додатку №4 «про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення».
Наразі участь у бойових діях в умовах повномасштабного вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, підтверджується довідками згідно Додатку №6 до Порядку №413 «про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України».
Вказане має значення в аспекті визначення правової підстави для обчислення періоду військової служби в трикратному розмірі.
Так, періоди проходження позивачем військової служби згідно довідки від 21.06.2023 року №3226 підлягають зарахуванню до спеціального та пільгового стажу позивача в трикратному розмірі на підставі положень ст. 57 Закону №1788-XII та абз. 7 пп. 1 п. 1 Положення №530, абз. 7 пп. «а» п. 3 Порядку №393.
Зазначення в цій довідці формулювання згідно Додатку №6 до Порядку №413 (а не Додатку №1) визначального значення не має, оскільки важливим є підтвердження факту залучення особи до участі у проведенні відповідних заходів, в той час як обрання неналежної шаблону довідки не може створювати для особи негативних правових наслідків, в т.ч. в зв'язку з тим, що вона не є суб'єктом видачі таких довідок.
В довідці від 21.06.2023 року №3225 поєднано одразу два правових стани: здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення та безпосередня участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Враховуючи попередні висновки суду про вторинність форми довідки відносно її змісту суд вважає цю довідку належним джерелом інформації про участь позивача у відповідних заходах в зазначені періоди.
Відповідно, період проходження військової служби з 14.09.2021 року по 23.02.2022 року підлягає зарахуванню до спеціального та пільгового стажу позивача в трикратному розмірі на підставі положень ст. 57 Закону №1788-XII та абз. 9 пп. «а» п. 3 Порядку №393.
В свою чергу період проходження військової служби з 24.02.2022 року по 08.12.2022 року підлягає зарахуванню до спеціального та пільгового стажу позивача в трикратному розмірі на підставі положень ст. 57 Закону №1788-XII та абз. 2 пп. 1 п. 1 Положення №530, абз. 2 пп. «а» п. 3 Порядку №393
Вирішуючи питання про посаду, з якої позивач залучався до військової служби, суд звертає увагу на трудову книжку позивача від 09.07.2007 року НОМЕР_3 , згідно останнє робоче місце позивача відповідно до запису №13 від 09.11.2012 року - гірник очисного забою по 5-му розряду з повним робочим днем в шахті. Також міститься відмітка про атестації. При цьому щодо атестації робочих місць суд зазначає, що в будь-якому випадку відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі №520/15025/16-а
Відповідно, позивач залучався до проходження військової служби з посади гірник очисного вибою з повним робочим днем в шахті (тобто, під землею), в зв'язку з чим наявні підстави для зарахування стажу військової служби саме до пільгового та спеціального стажу позивача за цією професією. При цьому ця професія передбачена Списком №1 в п. 1 розділу І як «працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461).
Водночас, позовні вимоги про зобов'язання зарахувати до спеціального та пільгового стажу позивача в розрахунку місяць за три період військової служби під час мобілізації з 27.03.2014 року по 17.03.2015 року, з 20.03.2015 року по 26.04.2016 року, з 05.10.2017 року по 04.04.2018 року задоволенню не підлягають, оскільки відсутня норма права, яка б передбачала зарахування у пільговому обчисленні військову службу як таку (а не безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення). В свою чергу без застосування кратності відповідні періоди вже обчислені позивачу як пільгові, що вбачається з форми РС-право.
Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. Водночас, з урахуванням наступних висновків суду в цій справі суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог до відповідача-1 та з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 вчинити відповідні дії.
Щодо періоду військової служби під час мобілізації з 11.01.2023 року по 22.06.2023 року.
Згідно запису на сторінці 5 військового квитка позивача від 26.05.2009 року серії НОМЕР_4 позивача мобілізовано з 28.07.2021 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.07.2021 року №148-РС. Відмітка про демобілізацію у військовому квитку відсутня. Відповідно, позивач є діючим військовослужбовцем.
Відповідно до форми РС-право період роботи з 11.01.2023 року по 28.02.2023 року не обліковується як такий, що пов'язаний з пільговим стажем. В свою чергу дата 22.06.2023 року є датою звернення із заявою про призначення пенсії, що відображено в самому рішенні, яке є предметом оскарження. Змістовного обґрунтування щодо незарахування цього періоду відповідачами не надано.
Висновки суду про наявність підстав для зарахування періоду військової служби до пільгового стажу за останньою займаною посадою судом зроблено раніше, вони є релевантними щодо цієї частини позовних вимог. Отже, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню. Водночас, з урахуванням наступних висновків суду в цій справі суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог до відповідача-1 та з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 вчинити відповідні дії.
Щодо роз'яснення Міністерства соціального забезпечення населення України від 20.01.19992 року №8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1992 року №8 встановлено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності за статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці;
- кожного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення - за 9 місяців.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 01.11.2018 року №21226/0/2-18/45 у відповідь на депутатський запит народного депутата України ОСОБА_2 від 05.10.2018 року до законодавчого врегулювання питання (внесення змін до статті 114 Закону №1058) органи Пенсійного фонду України при призначення пенсій відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058 враховують Роз'яснення №8.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що за загальним правилом роз'яснення не є нормативно-правовими актами, оскільки уточнюють, деталізують та пояснюють основний правовий акт. При цьому ця змістовна властивість не позбавляє суд можливості їх застосування, оскільки такі роз'яснення в будь-якому випадку є правовими актами, тобто - відповідають ч. 2 ст. 7 кодексу адміністративного судочинства України як джерела права, які мають похідне (вторинне) значення щодо правових актів, вказаних в частині першій цієї статті.
В свою чергу зміст Роз'яснення №8, попри його назву, вказує на нормативний характер цього документу, який саме встановлює, а не роз'яснює чи деталізує правило поведінки.
Окремо суд зауважує, що незалежно від належності Роз'яснення №8 до нормативно-правового акту воно підлягає застосуванню, оскільки в будь-якому випадку є правовим актом, тобто - джерелом права у розумінні ч. 2 ст. 7 кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім цього, лист Міністерства соціальної політики України від 01.11.2018 року №21226/0/2-18/45 безпосередньо вказує на необхідність врахування органами Пенсійного фонду Роз'яснення №8.
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою на виконання постанови Верховної Ради України від 6 грудня 1991 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" постановив в п.1 міністерствам і відомствам України розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно з додатком.
Додаток містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу в розділі ІІ містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону), виконавцем визначено Мінсоцзабезпечення України, строк виконання - березень 1992 р.
Наразі ця постанова Кабінету Міністрів України є чинною.
Суд вважає, що посилання у Роз'ясненні № 8 на ст. 14 Закону № 1788-ХІІ доцільно застосовувати і при призначенні пенсії за ст. 114 Закону № 1058-ІV, оскільки зміст цих статей є тотожним. При цьому за ст. 11 Закону № 1788-ХІІ до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом, а п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV передбачає, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Також суд не вбачає суперечностей між Роз'ясненням № 8 і положеннями Закону №1058-ІV, оскільки відповідне роз'яснення не визначає: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. (ст. 4 Закону № 1058-ІV), натомість регулює правила розрахунку кратності пільгового стажу, що за правовим змістом положенням ст. 14 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058-ІV не суперечить.
Вказане роз'яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці та забезпечує реалізацію державної політики щодо створення пільгових умов для осіб, які працювали на професіях, які справляють особливий вплив на здоров'я, в зв'язку з чим застосування Роз'яснення №8 відповідає вимогам верховенства права. В зворотному випадку для осіб, які працювали на відповідних посадах протягом часу, якого не достатньо для призначення пенсії, не було б передбачено державних гарантій в зв'язку зі шкодою здоров'ю на таких посадах.
Крім того, «підземний» стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю. Так, стаж на провідних професіях зараховується до «підземного» із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за Списком 1, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 04.06.2019 року у справі № 333/3704/16-а.
Отже, Роз'яснення №8 підлягають застосуванню до юридичної ситуації позивача.
Відповідно, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Водночас, з урахуванням наступних висновків суду в цій справі суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог до відповідача-1 та з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 вчинити відповідні дії.
Щодо зобов'язання призначити пенсію.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
За обставин цієї справи відповідачем-2 не приймалося рішення щодо призначення позивачу пенсії з урахуванням частини спірних у цій справі періодів. В зв'язку з цим, а також враховуючи лише часткове задоволення позовних вимог про зобов'язання зарахувати стаж, суд наразі не вбачає підстав для втручання в дискреційні повноваження відповідача-2. При цьому зобов'язати повторно розглянути заяву можна лише того суб'єкта владних повноважень, який розглянув її первинно.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зауважує, що приводить позовні вимоги у відповідність до вимог законодавства та ефективного захисту прав позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54000, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 30.06.2023 року №046350013310, яким відмовлено в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку №1 ОСОБА_1 за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, період проходження військової служби під час мобілізації з 11.01.2023 року по 22.06.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку №1 ОСОБА_1 за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, в розрахунку один місяць служби за три місяці періоди з 25.02.2016 року по 26.04.2016 року, з 20.10.2017 року по 03.11.2017 року, з 03.11.2017 року по 10.03.2018 року, з 20.03.2018 року по 28.03.2018 року, з 30.03.2018 року по 04.04.2018 року, з 14.09.2021 року по 13.07.2022 року, з 13.07.2022 року по 08.12.2022 року, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1992 року №8.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 22.06.2023 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко