Справа № 750/8361/23 Головуючий у 1 інстанції Григор'єв Р. Г.
Провадження № 33/4823/738/23
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Помаза А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 04 червня 2023 року, о 12:30 год, у м. Чернігові, по вул. Кільцевій, 1, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «RENAULT MEGANE», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду стосовно нього скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду незаконного та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що вину не визнає повністю, у стані наркотичного сп'яніння не перебував, від проходження огляду не відмовлявся, у зазначений час автомобілем не керував. Вказує на порушення поліцейськими ст. 266 КУпАП. На думку апелянта, судом не було надано оцінки відеозапису з бодікамери поліцейського, адже згідно відеозапису він погоджувався пройти огляд на місці, проте поліцейський такий огляд не проводив та наполягав на огляді у медичному закладі. Вважає показання свідка ОСОБА_2 неналежними доказами по справі, оскільки з ним був у конфліктних відносинах. Зазначає, що суд безпідставно не допитав свідка капрала поліції ОСОБА_3 , який склав протокол, адже він його автомобіль не зупиняв, а під'їхав на вул. Кільцеву, 1 після 15 години.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити з викладених в ній підстав.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити, окрім усього, опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Судом першої інстанції вимоги зазначених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення не дотримані в повному обсязі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції… огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до тексту вказаної Інструкції, саме поліцейському надано право визначати підозру про те, чи перебуває водій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє його до найближчого закладу охорони здоров'я. Встановлення наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу цією Інструкцією не передбачене.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення і відеозаписом до нього стосовно ОСОБА_1 , останній відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, що на думку поліцейських та місцевого суду свідчить про порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.
Проте такі висновки суду першої інстанції слід визнати передчасними.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 267532 від 04.06.2023 року (а.с. 3), який ОСОБА_1 власноруч підписав та по суті порушення додав, що “згоден пройти на місці, але не можу, бо запізнююсь, мене тримають більше трьох годин на блокпосту, я через дві години поїду сам”. Наведене свідчить, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення безумовної відмови ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного спяніння не було.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Апеляційним судом було досліджено відеозапис, доданий до протоколу, з якого неможливо зробити будь-якого висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно п. 9 Розділу ІІ Інструкції…№ 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Судом першої інстанції не надано оцінку відеозапису з бодікамери поліцейського, який розпочинається з 15:16 год, відповідно до якого ОСОБА_1 не керує транспортним засобом, а знаходиться біля блокпосту, а військовий, який викликав патрульну поліцію повідомив поліцейським, що у автомобілі виявили патрони та у нього є підозра на стан наркотичного сп'яніння. У цей час з ОСОБА_1 проводились слідчі дії стосовно перевезення патронів. Час керування транспортним засобом 12:30 год, який зазначений в постанові суду, не підтверджується доказами у справі. Водночас протокол про адміністративне правопорушення було складено лише о 15:27 год, тобто поза межами двохгодинного строку, передбаченого Інструкцієї щодо порядку огляду на стан спяніння.
ОСОБА_1 як у засіданні суду першої інстанції, так і в апеляційному суді наголошував, що наркотичні засоби не вживав, та був тверезий, на обліку у наркодиспансері не перебуває, до кримінальної відповідальності за злочни, пов'язані з обігом наркотиків не притягувався. Крім того, будь-яких процесуальних документів про застосування службової собаки, яка начебто виявила наркотичні засоби, працівниками поліції не складено, що ставить під сумнів письмові пояснення працівника поліції ОСОБА_4 про спрацювання службовою собакою на ОСОБА_1 .
Частина перша ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Відповідальність у цьому випадку настає лише у разі дотримання встановленого законом порядку проведення огляду.
Отже, працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а також подальшої перевірки водія на предмет порушення ним правил дорожнього руху.
Відповідно до широкого розуміння доктрини плодів отруєного дерева, будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина плодів отруєного дерева зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими.
На думку апеляційного суду, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ознаки алкогольного або наркотичного сп'яніння повинні бути реальними, а не уявними. Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави для висновку поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 беззаперечно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд не може вважати належним і допустимим доказом його вини протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 267532 від 04.06.2023 року.
З урахуванням наведеного, вважаю, що висновки суду першої інстанції, в силу неповноти проведеного судового розгляду, містять істотні суперечності щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За таких обставин, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, оскільки висновки, викладені у ньому, не підтверджуються належними і допустимими доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай