ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 362/3776/21
Провадження № 33/4820/3/23
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Селезньової М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Янцеловського М.Ф., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2021 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
За постановою суду, 11 липня 2021 року близько 22 год. 51 хв. по вул. Валі Котика, в м. Шепетівка Хмельницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Опель Кадет» д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження, в установленому порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Янцеловський М.Ф., в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що долучений відеозапис події не є цілісним, наявні два фрагменти запису на яких відсутні час та дата проведення відеозйомки, при цьому не зрозуміло хто саме відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки поряд з автомобілем знаходиться декілька чоловіків, а безпосередньо обличчя водія автомобіля не видно. Окрім того, з інформації, яка розміщена на офіційному сайті «Штрафи» та у додатку «Дія», в цей саме день 11.07.2021 року водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та накладено штраф за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів в с. Велика Медведівка Шепетівського району Хмельницької області, при цьому ОСОБА_1 вважає, що дане правопорушення вчинено в ту саму годину, що й складено протокол відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому він фізично не міг перебувати в двох місцях одночасно.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами поданої апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону місцевим судом дотримано не було, виходячи з наступного.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 163147 від 11.07.2023 року, з якого убачається, що 11 липня 2021 року близько 22 год. 51 хв. по вул. Валі Котика, в м. Шепетівка Хмельницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Опель Кадет» д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1); письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; відеозаписи події.
Вказані висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Згідно з положеннями ч.ч.2, 5 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Разом з тим із дослідженого у судовому засіданні апеляційного суду відеозапису видно, що в порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, зазначений відеозапис не є цілісним (повним).
Згідно з вимогами вказаної інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Всупереч цим вимогам, до матеріалів було долучено лише два фрагменти відеозапису, загальною тривалість 04:35 хв.
Із дослідженого апеляційним судом відеозапису видно, що поліцейський автомобіль прямує за автомобілем «Опель Кадет» д.н.з НОМЕР_1 , за допомогою проблискових маячків зупиняють його. Поліцейські просять водія пред'явити документи, він їх показує. Відео переривається, наступна частина відеозапису починається із запитання працівника поліції, чи будете проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, відповідь - не будемо, поліцейський каже я питаю у водія, в подальшому прозвучала відповідь - відмовляюся, проте ким вона надана чітко на відео не зафіксовано, так як на місці події перебувало декілька чоловіків, при озвученні відмови від вказаного огляду обличчя ОСОБА_1 зафіксовано не було.
Крім того, з відеозапису та матеріалів справи не вбачається, з огляду на вимоги 35 Закону України «Про національну Поліцію», причина зупинки поліцейськими транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а також виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, які б давали підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Ні поліцейські, на відеозаписі, ні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у своїх поясненнях,(а.с.3,4) не вказують, що у ОСОБА_1 були виявлені такі.
Стверджувати, що даний відеозапис об'єктивно зафіксував всі події неможливо, відеозапис переривається, Отже з відеозапису неможливо відтворити обставини адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 і встановити усю хронологію та повну картину обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, цей відеозапис не може бути належним доказом вини водія, оскільки всупереч вимогам законодавства не було проведено безперервну відеофіксацію, а з фрагментів спілкування поліцейського з ОСОБА_1 не видається можливим встановити фактичні обставини справи.
Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Дослідженими в ході апеляційного розгляду доказами «поза розумним сумнівом» не доведено, що ОСОБА_1 вчинив вказане правопорушення.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності, зокрема, складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова місцевого суду від щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника Янцеловського М.Ф. задовольнити.
Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати та постановити нову.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М. Кулеша