Справа №760/19693/22
2/760/5491/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі -Щепановій І.І.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИВ:
29.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Свої вимоги мотивує тим, що за рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04.08.2022 року № 760/4598/22 позивач сплачує аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Разом з тим, посилається у позові на те, що з 07 грудня 2022 року він походить військову службу в Головному управлінні СБ України у місті Києві та Київській області. Загальний його дохід в місяць становить не більше 12 765,80 грн., що підтверджується довідкою про доходи, виданою Службою Безпеки України ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.
Крім того, у зв'язку з погіршенням його матеріального становища, у нього виникла заборгованість щодо виплати аліментів у сумі 56 000,00 грн., яку позивач намагається погасити.
Крім того, звернув у позові увагу суду на те, що у нього значно погіршився стан здоров'я, а саме у листопаді 2022 року він звернувся до КНП «КМКЛ №6» до лікаря-терапевта, де у нього діагностували ессенціальну гіпертензію, що підтверджується довідкою від 06.11.2022 року. У зв'язку з хворобою, йому призначено ряд додаткових досліджень та призначено медикаментозні препарати, що потребують значних коштів.
З огляду на вище зазначене, з урахуванням розміру заробітку, позивач не має можливості сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Тому просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 4 000,00 грн. до 2 000,00 грн. щомісячно кожному, до досягнення дітьми повноліття.
29.12.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
06.02.2023 року до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідачки.
Ухвалою суду від 07.02.2023 року справу прийнято до провадження, та призначено розгляд цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
08.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка не визнає вимоги позивача і вважає їх необґрунтованими, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідачка зазначає, що діагностована хвороба позивача, а саме: ессенціальна гіпертензія - відповідно до пункту 1 класифікації захворювань органів системи кровообігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №54 від 14.02.2002 року - підвищений артеріальний тиск. Крім того, в довідці не зазначено, і взагалі відсутні очевидні причини його підвищення. А тому, на думку відповідачки, дані докази не містять інформації, яка б надала можливість дійти висновку, що вказане захворювання призвело до зниження доходів позивача чи його тяжкого стану здоров'я.
Разом з тим, відповідач звертає увагу на ту обставину, що позивач працевлаштований та надає суду довідку про отриману ним заробітну плату, яка свідчить про те, що на лікарняному позивач не перебував, а тому вважає, що хвороба позивача не є такою, що призвела до втрати працездатності позивача.
Крім того, відповідач вказує, що за весь тривалий час несплати позивачем аліментів на дітей, останній неодноразово звертався до суду з позовами до відповідача та користувався правовою допомогою, витрати за кожну заяву становили близько 10 000,00 грн. При цьому аліментів на дітей не сплачував.
Отже, у 2022 році, у справах, де ОСОБА_1 позивався до ОСОБА_2 , позивач поніс судові витрати на суму 42 500,00 грн., що сам і підтвердив, що свідчить про задовільний матеріальний стан позивача.
Враховуючи вищевикладені обставини, відповідачка просить відмовити у задоволенні позову.
17.05.2023 до суду надійшло клопотання від позивача про долучення до матеріалів справи документів - виписного епікризу щодо виявленого у останнього захворювання та курсу його лікування. У зв'язку з надано інформацією, заявлені позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04.09.2022 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти щомісяця на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 19.04.2022 року і до досягнення їх повноліття.
Частиною 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом, позивач з відповідачкою перебували у шлюбі,який був розірваний рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу, діти залишилися проживати з ОСОБА_2 .
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04.08.2022 року № 760/4598/22 з позивача стягуються аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України).
Згідно з ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідачки, на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у нього змінився матеріальний стан у сторону зменшення доходів та погіршився стан здоров'я.
З огляду на вище зазначене, просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються на користь відповідачки.
Суд не погоджується з доводами позивача в обґрунтування позову щодо зменшення розміру аліментів, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи встановлено та це підтверджено довідкою про доходи позивача, що на момент звернення до суду з даним позовом його дохід становив 12 765, 00 грн.
Таким чином, аналізуючи матеріали справи є очевидним, що позивач має постійну роботу та отримує стабільний щомісячний заробіток, що у свою чергу свідчить про його задовільне матеріальне становище.
Крім того, з матеріалів не вбачається, що стан здоров'я позивача є таким, що значно впливає на його обов'язок щодо сплати аліментів на користь відповідача, що визначений рішенням суду.
Так, з медичної документації вбачається і на цьому наполягав позивач, що у нього діагностовано ессенціальну гіпертензію. У той же час, доказів того, що у позивача погіршився матеріальний стану у зв'язку з вищевказаною хворобою та він несе значні витрати на лікування і таке лікування є постійним, матеріали справи не містять.
А тому, виходячи з наведених доказів, суд вважає, що матеріальне становище позивача не є таким, що значно погіршилося внаслідок його хвороби та він не має можливість виплачувати аліменти на його неповнолітніх дітей в розмірі, присудженому за рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року.
У той же час суд звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи містяться докази того, що позивач у 2022 році ініціював проти відповідача декілька позовів, правові витрати по яким становили по 10000,00 грн. за кожну справу.
Сплачуючи такі витрати на правову допомогу , останній свого обов'язку щодо виплати аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей за період з квітня 2022 року по листопад 2022 року належним чином не виконував, що свідчить про наявність заборгованості по аліментам, яка станом на 22.02.2023 становить 62000,00 грн.
За вказаних вище обставин та аналізуючи матеріали справи на відповідність їх нормам матеріального права, суд вважає, що доводи позивача про те, що останній перебуває у тяжкому матеріальному становищі та відповідно у нього наявна заборгованість по аліментам внаслідок його незадовільного матеріального становища та здоров'я, є необґрунтованими.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 ЦПК України)
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що позивачем не надано доказів в обґрунтування заявлених вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити, як необґрунтованого.
Керуючись ст.ст. 3, 180-184, 192 СК України, ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 258, 259, 263-265, 273,274, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 13.11.2023.
Суддя: Букіна О.М.