Справа №:755/5315/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
з участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Служба у справах дітей та сім'ї про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 в особі адвоката - Ємець С.М., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав та стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі 15 000 грн. Позовну заяву мотивує тим, що між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 з 26 грудня 2019 року був зареєстрований шлюб у Дніпровському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстицї у місті Києві, про що зроблено запис у книзі реєстрації № 3725. За час перебування у шлюбі народилася спільна дитина: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина постійно проживає з позивачем.
Також позивач зазначає, що оскільки відповідач був мешканцем м. Донецька він проживав в квартирі позивача та був зареєстрований, як переселенець. Після нетривалого проживання в шлюбі 20 квітня 2020 року рішеннням Дніпровського районного суду м. Києва шлюб було розірвано. З лютого 2020 року відповідач взагалі не телефонував, не з'являвся, не цікавився сином, не допомогав в утриманні сина, не здійснював його виховання. Відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, що підтверджується розпискою відповідача та показаннями свідків.
Оскільки дитина перебуває на утриманні позивача, відповідач у вихованні дитини ніякої участі не приймає, повністю самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, не проявляє батьківської турботи, свідомо ухиляється від виконання свого юридичного обов'язку по вихованню дитини позивач змушена звернутися з данним позовом до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року відкрито провадження розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Крім того, даною ухвалою судом витребовано від Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації Служба у справах дітей та сім'ї висновок про наявність або відсутність підстав доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні наполягала на позбавлені батьківських прав та стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подав. Поштова кореспонденція (ухвала про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками, а також судові повістки, що направлялися за останньою відомою адресою проживання відповідача), поверталась до суду неврученою з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «За закінченням терміну зберігання».
Таким чином, відповідач, враховуючи положення статей 128, 130 ЦПК України, вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Третя особа Дніпровська районна у місті Києві державної адміністрація Служба у справах дітей, подали до суду заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Також направила до суду висновок від 17 липня 2023 року № 103/5180/41/3 про доцільність позбавлення батьківських прав.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , батьками якого записані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27 листопада 2019 року, (а.с. 11).
22 грудня 2021 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрували шлюб 22 грудня 2021 року у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з відповідним актовим записом № 3252. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_7 , дружини: ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_8 , батьками якої записані ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05 березня 2022 року, (а.с. 16)
З матеріалів справи вбачається, на даний час родина в складі матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з сестрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 2020 року самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, участі у вихованні та утриманні дитини взагалі не приймає, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до ст. 150 СК України, ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані виховувати свою дитини, піклуватися про здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, забезпечити одержання ним повної загальної середньої освіти, готувати дитину до самостійного життя.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, то вони можуть бути позбавленні батьківських прав.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач самоусунувся від виховання сина, стосунків із сином не підтримує, не піклується як батько про свою дитину, не цікавиться станом їх здоров'я, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток, будь-якої матеріальної допомоги на утримання, лікування та розвиток дітей не надає, не виконує своїх батьківських обов'язків.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 пояснили суду, що ОСОБА_3 участі у вихованні сина не приймає, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток, не утримує та не виконує своїх батьківських обов'язків, з 2020 року жодного разу не навідався до дитини, оскільки переїхав жити в місто Донецьк.
Ухилення від покладених на батьків обов'язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків батьківських прав як це передбачено ст. 164 СК України.
Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 Постанови № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто, прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
В ході розгляд справи судом встановлено, що відповідач вихованням сина не займається, необхідних умов для розвитку дитини не надає, долею та здоров'ям дитини не цікавиться, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, наміру приймати участь у житті дитини не виявляє, дані обставини також підтверджуються показами свідків.
Статтею 8 ч.2 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (з останніми змінами), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.09.1991 р., передбачено, що Україна, як держава-учасниця, зобов'язана поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи сімейні зв'язки.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до сімейного життя.
В силу ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з наданим Дніпровської РДА Службою у справах дітей та сім'ї висновком про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 відносно його сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою соціально-правового захисту дітей на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 17 липня 2023 року прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Декларацією прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до вимог ст. 164 СК України позбавлення батьківських прав є правовим способом захисту прав і інтересів дитини.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується відсутність належної уваги до дітей з боку батька, небажання відповідача та його свідоме ухилення займатися вихованням дітей та матеріально забезпечувати їх, спілкуватися з ними, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки це буде відповідати інтересам дітей.
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та заснованими на законі, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення аліментів, слід зазначити про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (ч. 2 с. 182 Сімейного кодексу України).
При визначенні розміру аліментів суд також має враховувати положення ст. 182 СК України, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи розмір аліментів на утримання, суд виходив з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а тому з врахування доказів наданих позивачем, приходить до висновку про задоволення стягнення аліментів частково, а саме в розмірі 3 000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли. Відтак, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1073,40 грн. та 1073,40 грн. судового збору на користь ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.3, 150, 155, 157, 164, 166, 180-182, 184, 191 СК України, ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», Декларацією прав дитини, Конвенцією про права дитини, ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258-260, 263, 264, 265, 268, 273, 280-283, 430 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 3000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.04.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1073,60 грн. судового збору та 1073,60 грн. судового збору на користь ОСОБА_2 .
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2023 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адресазареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.О.Яровенко