Справа № 754/11031/22
Провадження № 2/752/3833/23
РІШЕННЯ
Іменем України
17 жовтня 2023 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій,
ВСТАНОВИВ:
у листопаді 2022 року позивач Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (надалі - КП «Керуюча компанія») звернулося до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просить суд стягнути на користь з відповідача користь позивача заборгованість в сумі 9974,66 грн, з яких заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.10.2019 року по 01.10.2022 року в розмірі 9303,30 грн, а також за період з 01.11.2020 року по 31 січня 2022 року інфляційні втрати в розмірі 505,51 грн та 3 % річних в розмірі 165,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно ордеру на житлове приміщення № 75758 в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , який виданий ОСОБА_1 , були вселені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва станом на 19.10.2022 року боржники проживають та зареєстровані в квартирі за цією адресою.
Позивач свої обов'язки щодо надання послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій виконує належним чином проте відповідачі протягом тривалого часу ухиляються від виконання обов'язку по сплаті за послуги, які надає позивач. У зв'язку з чим, станом на 01.10.2022 року, за особовим рахунком квартири перед відповідачем виникла заборгованість у сумі 9303,30 грн.
У відповідності до ч.2ст.625 ЦК України боржники на вимогу кредитора зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 505,51 грн та 3% річних, що становить 165,85 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20.01.2023 року цивільну справу передано до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 20 лютого 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 27.01.2023 року справу № 754/11031/22 за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» прийнято до провадження, вирішено питання про доцільність розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В матеріалах справи міститься відзив відповідачки ОСОБА_1 в якому вона заперечує проти задоволення позовних вимог позивача. Зазначає, що договірні відносини між нею та КП відсутні і позивач до неї з цим питанням не звертався. Наголошує, що житловий будинок АДРЕСА_1 не знаходиться на балансі та обслуговуванні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» і у відповідачки немає доказів надання будь-яких послуг позивачем.
Просила застосувати строки позовної давності.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно з рішенням Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» № 270/270 від 09.10.2014 було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» з метою надання у Деснянському районі м. Києва послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
Відповідно п. 2.1. Статуту підприємство створено з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій та об'єктів.
На підставі розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 48 майно комунальної власності, що перебуває в управлінні Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, зокрема житловий будинок АДРЕСА_1 , було передано в господарське відання КП «Керуюча компанія».
КП «Керуюча компанія» розроблено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання. Вказаний договір було опубліковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Київської міської ради газеті «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору, опублікованого в газеті «Хрещатик», розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячно системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі.
Тариф на послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій був затверджений розпорядженнями Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» № 442 та № 668 (п. 402).
Рішенням Київської міської ради № 4946/4987 від 25.08.2022 року перейменовано АДРЕСА_1 .
На підставі п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та зважаючи на те, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 не визначилися з формою управління КП «Керуюча компанія» продовжує надавати послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за ціною, яка тотожна тарифу, затвердженому розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 668.
Відповідачі проживають та зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 30.11.1989 на підставі ордеру на житлове приміщення № 75758 серії Б від 03.11.1989 року (а.с. 10).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №755/14208/17-ц (провадження № 61-6040св19), постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Статтею 66 ЖК України визначено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (ст. 68 ЖК України).
За приписами статей 526, 525, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач тривалий час не виконував належним чином зобов'язання щодо оплати спожитих комунальних послуг, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем. Доказів того, що відповідач звертався до позивача з повідомленнями щодо того, що він не користується наданими позивачем послугами або щодо проведення звірки розрахунків матеріали справи не містять.
Водночас факт ненадання послуг або зниження якості послуг (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №640/18143/16-ц).
У своїй постанові від 07 лютого 2018 року у справі №521/6969/15-ц Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.
Відповідач не надав суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що послуги їй не були надані КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» чи надані неналежним чином (звернення з претензіями, скаргами).
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 1 жовтня 2019 року по 1 жовтня 2022 року в розмірі 9303,30 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням та відповідачі прострочили виконання зобов'язання з оплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, з них на користь позивача підлягають стягненню за період з 01 листопада 2019 року по 31 січня 2022 року інфляційні втрати в розмірі 505,51 грн та 3 % річних в розмірі 165,85 грн.
Водночас, відповідачкою заявлено про застосування строків позовної давності до позовних вимог.
Відповідно до усталених загальних правових висновків Верховного Суду щодо порядку застосування позовної давності, викладених, зокрема, в постановах від 23 січня 2020 року у справі № 916/2128/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 914/197/19, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19», з 03.04.2020 року на всій території України запроваджено карантин.
Оскільки з 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (СОVID-19), відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, зі змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257,258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, позовна давність на території України подовжується на строк дії карантину.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з даним позовом 28.11.2022 року. При цьому, позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за період з 1 жовтня 2019 року по 1 жовтня 2022 року включно. Позивач не пропустив строк звернення до суду, отже підстави для застосування строків позовної давності відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомо), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомо), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомо), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомо) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (місце знаходження: 02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 39605452, р/р НОМЕР_1 , ТВБВ № 10026/066 АТ «Ощадбанк», МФО 322669) заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в розмірі 9303,30 грн, інфляційні втрати в розмірі 505,61 грн, 3 % річних в розмірі 165,85 грн та судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 12 455 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять ) гривень 66 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Плахотнюк К.Г.