Справа № 953/11072/23
н/п 1-кс/953/8842/23
"13" листопада 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023226130000678 від 10.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна,
10 листопада 2023 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023226130000678 від 10.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, в якому просить накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 на автомобіль марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіль марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 , ключі від автомобіля марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна, що вилучено у користувача майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , контактний телефон НОМЕР_3 . Просить дозволити долучити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії серії НОМЕР_1 та ключі від запалення від автомобілю, до матеріалів кримінального провадження №12023226130000678 від 10.11.2023.
В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що в провадженні сектору дізнання ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023226130000678 від 10.11.2023, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, за фактом того, що 09.11.2023 за адресою: м. Харків, вул. Синельникова, 11, працівниками УПП в Харківській області ДПП, зупинено транспортний засіб - автомобіль марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з ознаками підробки.
В ході проведення дізнавачем СД ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , огляду місця події від 09.11.2023 за адресою: м. Харків, вул. Синельникова, 11, виявлено та вилучено у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступне майно:
1)Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 на автомобіль марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 ;
2)Автомобіль марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 ;
3)Ключі від запалення автомобіля марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 .
Користувачем вищевказаного майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , контактний телефон НОМЕР_3 .
Відповідно до рапорту інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_6 , 09.11.2023 близько 13.30 години, за адресою: м. Харків, вул. Синельникова, 11, екіпажем 1251 було зупинено ТЗ - автомобіль марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з ознаками підробки.
Опитаний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що 02.11.2023 він придбав вказаний вище автомобіль у раніше незнайомого йому чоловіка, 09.11.2023 рухаючись за кермом вказаного автомобіля по вул. Синельникова, що в м. Харкові, був зупинений працівниками поліції яким пред'явив свідоцтво про реєстрацію ТЗ, після чого останні повідомили про те, що дане свідоцтво про реєстрацію ТЗ має ознаки підробки.
Вищевказані вилучені в ході огляду предмети є речовими доказами по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР №12023226130000678 від 10.11.2023.
Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту, а саме позбавленні осіб права на відчуження, розпорядження, володіння та користування на зазначене майно, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та має бути використаним для забезпечення цивільного позову законного власника вказаного транспортного засобу. Встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегло на собі його сліди; містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження; є предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій; набуті кримінально протиправним шляхом.
Прокурор зазначає, що з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, збереження речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку. Подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Користувач майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений своєчасно та належним чином. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти задоволення клопотання.
Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про його задоволення з наступних підстав.
Сектором дізнання Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023226130000678 від 10.11.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
09.11.2023 проведено огляд місця події за адресою м. Харків, вул. Ак. Синельникова, 11, з 14:25 год. по 15:00 год., у ході якого було виявлено та вилучено: 1) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ; 2)автомобіль марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 ; 3) ключі від автомобіля марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 .
Постановою старшого дізнавача ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 від 10.11.2023 року вказане майно визнано речовими доказами.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже, відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за №12023226130000678 від 10.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного тимчасово вилученого майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, тому приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Положення кримінального процесуального закону зобов'язує слідчого суддю встановити наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, лише під час розгляду клопотання про арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Разом з цим, в межах розгляду даного клопотання підставою арешту майна прокурор зазначає саме збереження речових доказів. Метою - запобігання можливості майна приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз.2 ч.1 ст.170 КПК України).
З огляду на зазначене, вилучене майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не буде досягнута мета застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, слідча суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023226130000678 від 10.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 на автомобіль марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіль марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 , ключі від автомобіля марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT" д.н.з. НОМЕР_2 , які були вилучені 09.11.2023 в ході огляду місця події у користувача майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.
Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Київського районного суду
м. Харкова ОСОБА_1