ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року Справа № 906/265/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09 серпня 2023 року у справі №906/265/23 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро"
до Приватного підприємства "Оріон"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Житомирській області
про стягнення 57 666,67 грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09 серпня 2023 року у справі №906/265/23 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро" до Приватного підприємства "Оріон", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Житомирській області про стягнення 57 666,67 грн - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "СТ-Прозоро" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №906/265/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09 серпня 2023 року у справі №906/265/23. Встановлено відповідачу, третій особі строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Роз'яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також беручи до уваги категорію та складність справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування, які вказують на незначну складність даної справи, колегія суддів вирішує розглядати справу №906/265/23 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16 грудня 2022 року між приватним підприємством "Оріон" (постачальник/ відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро" (покупець/позивач) був укладений договір №В16/12 (а.с.8), відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язувався виготовити та передати у власність покупцеві, а покупець в свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити обладнання (товар) відповідно до умов даного договору.
Найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна товару зазначається у Специфікації, яка є Додатком №1 до договору та є його невід'ємною частиною (п.1.2. договору).
Згідно п.3.1. договору, оплата по даному договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості договору, яка зазначена у Специфікації (Додаток №1) здійснюється покупцем після укладення цього договору, протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання договору сторонами та за наявності рахунку постачальника, (п.3.1.1. договору); остаточний розрахунок здійснюється покупцем до відвантаження товару (п.3.1.2. договору).
Згідно видаткової накладної №0-67 від 16 грудня 2022 року ПП "Оріон" було поставлено ТОВ "СТ-Прозоро" товар, а саме Розкидач піску та солі RPS-1500-Е у кількості 1 шт. та Причіп-платформа для RPS-1500 №06-013963 рік випуску 2022 у кількості 1 шт. загальною вартістю 346 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 57666,67 грн.
На виконання умов договору ТОВ "СТ-Прозоро" було здійснено оплату за товар у розмірі 346000,00 грн в т.ч. ПДВ 20% 57 666,67 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5637 від 22 грудня 2022 року.
Відповідно до Витягу №1710284500031 з Реєстру платників податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро" є платником податку на додану вартість з 01.04.2017, індивідуальний податковий номер 411523910282.
Відповідно до Витягу №1806254500084 з Реєстру платників податку на додану вартість приватним підприємством "Оріон" є платником податку на додану вартість з 27.10.2011, індивідуальний податковий номер 313186306251.
За результатами вищевказаної господарської операцій з поставки товару, Приватне підприємство "Оріон" склало в електронній формі та направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №10 від 16.12.2022 на суму 346 000,00грн. (у тому числі ПДВ 20%: 57666,67грн.).
Податковим органом було зупинено реєстрацію вищезазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням комісії податкового органу про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2022 №7978157/31318631 у реєстрації податкової накладної №10 від 16.12.2022 було відмовлено.
Оскільки ПП "Оріон" не виконало обов'язку щодо реєстрації податкової накладної №10 від 16.12.2022 по факту здійснення господарської операції з поставки товару за видатковою накладною №0-67 від 16.12.2022 на суму 346000,00 грн (у тому числі ПДВ: 57666,67 грн), що позбавило ТОВ "СТ-Прозоро" можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ, останнє звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Оріон" 57 666,67 грн збитків.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Ключовим у цьому питанні є наявність/відсутність вини в діях постачальника та наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю постачальника та неотриманням покупцем податкового кредиту.
Разом з тим, відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення) (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/284/21).
Як слідує з постанов Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Касаційного господарського суду від 10.03.2020 у справі №911/224/19, без надання доказів того, що постачальник неправомірно не зареєстрував податкову накладну та що саме через це покупець не отримав податковий кредит, покупець не зможе через суд навіть стягнути з постачальника збитки у вигляді втраченого ним податкового кредиту.
Водночас якщо постачальник вживає заходів для розблокування податкової накладної (подає пояснення, скаргу чи позов) і тим більше якщо такі його вимоги задовольняються (зокрема, суд визнає неправомірною зупинку реєстрації), то підстави для стягнення з нього на користь позивача збитків відсутні (постанова Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №916/978/19).
Як вбачається, спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації податкової накладної №10 від 16.12.2022 по факту здійснення господарської операцій з поставки товару за видатковою накладною від 16.12.2022 №0-67 на суму 346 000,00 грн. (у тому числі ПДВ: 57 666,67 гри.), що в свою чергу позбавило ТОВ "СТ-Прозоро" можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ - 57 666,67 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №В16/12 від 16.12.2022, відповідачем поставлено, а позивачем прийнято та оплачено товар загальною вартістю 346 000, 00 грн в т.ч. ПДВ 20% 57666,67 грн.
За результатами вищевказаної господарської операцій з поставки товару, Приватне підприємство "Оріон" склало в електронній формі та направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 16.12.2022 року №10 на суму 346 000,00 грн (у тому числі ПДВ 20% : 57 666,67 грн).
22.12.2022 Приватне підприємство "Оріон" склало в електронній формі та направило до ГУ ДПС у Житомирській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Комісією ГУ ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2022 року №7978157/31318631 відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з ненаданням платником податку копій первинних документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; відсутні: право власності на товар відповідно п.1.3, паспорт товару відповідно п.2.2, розрахункові документи відповідно до п.3 договору від 16.12.2022 №B16/12; відсутні пояснення та акт звірки з контрагентом.
11 січня 2023 року ПП "Оріон" звернулося до ГУ ДПС у Житомирській області зі скаргою на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2023 та надало пояснення до таблиці даних платника податку.
17 січня 2023 року за результатами розгляду вищевказаної скарги комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення, яким залишено скаргу без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.
19 січня 2023 року директор ПП "Оріон" Боровський Олександр Болеславович звернувся до ГУ ДПС у Житомирській області з листом щодо проведення зустрічі з керівництвом головного управління для з'ясування правових підстав, за яких була зупинена реєстрація податкових накладних в тому числі під №10 від 16.12.2022.
Дана зустріч була проведена 25 січня 2023 року в приміщенні ГУ ДПС в Житомирській області, що підтверджується за наступним посиланням, результат якої було висвітлено на сайті податкової служби, а саме: (https://zt.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/650128.htm).
Оскільки дана зустріч не принесла очікуваних результатів, 01 лютого 2023 року між відповідачем та адвокатом Сачок Андрієм Вікторовичем був укладений Договір про наміри в подальшому укласти договір про надання правової допомоги з приводу представництва та захисту інтересів ПП "Оріон" в судах щодо скасування рішень ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації, в тому числі податкової накладної №10 від 16.12.2022.
15 березня 2023 року ПП "Оріон" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України, в якому просило скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7978157/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства "Оріон" №10 від 16.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну Приватного підприємства "Оріон" №10 від 16.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження.
Колегія суддів зазначає, що факт вчинення податкового правопорушення у справі про стягнення збитків з платника податків, зокрема, за обставин, коли цей платник податків (відповідач, продавець товарів) вніс коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної, може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства, а подані у справу до позову докази, які підтверджують виконання господарських операцій, докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов'язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов'язання (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22).
У справі, яка розглядається, судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №240/6657/23 позов ПП "Оріон" до Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №7978157/31318631 від 29.12.2022.
Таким чином, наразі відсутнє рішення належного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства щодо податкового правопорушення відповідачем.
При цьому колегія суддів зазначає, що суд господарської юрисдикції у спорі між двома суб'єктами господарювання не може встановлювати факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, тобто у відносинах, що виникли між платником податку та державою.
Згідно зі статтею 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Сторони господарського договору, навіть будучи платниками податків, зокрема ПДВ, не мають прямих податкових відносин між собою, і відповідно податкове порушення стосується обов'язків платника перед державою, яка адмініструє податки, а не прав та законних інтересів іншого платника податку (навіть якщо таке податкове порушення похідним чином впливає на розмір його податкового кредиту).
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Протиправність дій відповідача, яка полягає у порушенні правил складання та реєстрації ПН має бути доведена та підтверджена належними та допустимими доказами. Такими доказами є акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, що складається за результатами перевірки (постанова Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №911/224/19).
З огляду на викладене, суд зазначає, що ПП "Оріон" вчинено всі необхідні діючим законодавством дії, направлені на реєстрацію податкової накладної №10 від 16.12.2022, а рішення податкового органу про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної визнано протиправним та скасовано та зобов'язано податковий орган здійснити реєстрацію даної податкової накладної.
При цьому, колегія суддів зазначає, що саме через дії ГУ ДПС у Житомирській області, які виражаються у неправомірній відмові зареєструвати податкову накладну №10 від 16.12.2022 не було здійснено її реєстрацію, що встановлено судовим рішення у справі №240/6657/21, яке набрало законної сили.
Зазначене в сукупності свідчить про відсутність в діях відповідача таких складових правопорушення, як протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) та вина у нездійненні реєстрації податкової накладної, оскільки відповідач вчинив передбачені законом заходи для її реєстрації.
При цьому, доводи скаржника про те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №240/6657/23 не набрало законної сили, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №240/6657/21 апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Оріон" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, повернуто особі, яка її подала.
Крім того, відповідно до п.п.2.7.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвредженого Рішення Ради суддів України 26.11.2010 №30 (далі - Положення), у разі закінчення строку, встановленого для подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана, до автоматизованої системи вносяться відомості щодо набрання судовим рішенням законної сили. Відповідна інформація вноситься до автоматизованої системи користувачем відповідно до його функціональних обов'язків. Суд зобов'язаний здійснювати контроль за своєчасним внесенням до автоматизованої системи відомостей про набрання судовим рішенням законної сили (у тому числі за результатами розгляду судом апеляційної чи касаційної інстанції) та направлення таких відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень. Відомості про набрання судовим рішенням законної сили (у тому числі за результатами розгляду судом апеляційної чи касаційної інстанції) вносяться до автоматизованої системи відповідальною особою суду відповідно до її функціональних обов'язків або головуючим суддею (суддею-доповідачем).
У судах апеляційної та касаційної інстанцій до автоматизованої системи вносяться відомості про набрання судовим рішенням законної сили, які направляються до Єдиного державного реєстру судових рішень не пізніше наступного робочого дня після виготовлення та підписання повного тексту відповідного судового рішення. У разі прийняття рішення за наслідками розгляду у письмовому провадженні - не пізніше наступного робочого дня після набрання судовим рішенням законної сили (п.п. 2.7.3. Положення).
Здійснивши опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, колегією суддів встановлено, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №240/6657/21 було оприлюднено у вказаному реєстрі: 29.05.2023. Дата набрання законної сили: 04.08.2023. Результат оскарження: 04.08.2023 Сьомий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу.
Крім того, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №240/6657/21 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року.
За таких обставин, враховуючи недоведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: реального розміру та заподіяння збитків, протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками й вини відповідача, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у заявленому розмірі та відповідно задоволення позовних вимог.
При цьому, посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №№ 917/877/17, 908/1568/18, 910/3338/21 колегією суддів до уваги не беруться з огляду на те, що обставини вказаних справ не є релевантними для спірних правовідносин, оскільки в таких справах мала місце бездіяльність відповідача, яка полягала у невиконанні останнім обов'язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН на відміну від зареєстрованої ПП "Оріон" податкової накладної у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 09 серпня 2023 року у справі №906/265/23 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та непідлягає касаційному оскарженню.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.