Справа № 522/4008/22
Провадження № 2/522/1197/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолетта Султанівна про відміну правочину,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолетта Султанівна про відміну правочину.
В обгрунтування позову позивач зазначає, що рідна тітка позивачки - ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 1930 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була власником квартири АДРЕСА_1 .
Позивач вказує, що ця нерухомість шахрайським шляхом стала належати відповідачці ОСОБА_2 , яка нібито стала її власником на підставі договору купівлі- продажу, серія та номер 949/99, виданому 23.09.1999 року, видавник: ОСОБА_6 , зареєстрована в Реєстрі права власності на нерухоме майно 29.Х.1999 р., номер запису: 232 пр. стор. 19р № 105.
23.01.2021 р. на підставі виготовлених завідомо підроблених документів, які містили завідомо неправдиві відомості щодо права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом надання їх державному реєстратору з метою вчинення незаконних реєстраційних дій, відбулось відчуження вказаної квартири, та згідно відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, у вказаному реєстрі за діючим Законодавством з'явився перший запис про те, що квартира площею 53.5 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 770, виданий 23.01.2021 (видавник приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова В.С.) та на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56279121 від 23.01.2021, приватним нотаріусом Одеського міського округу Омаровою Віолеттою Султанівною - передана у власність ОСОБА_3 .
Виходячи з вищевикладеного, позивач звертається до суду з позовною вимогою відповідно до якої просить суд визнати недійсним правочин, вчинений по договору купівлі-продажу від 23.01.2021 р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 що зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С.
Ухвалою суду від 16 травня 2022 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В підготовчому судовому засіданні адвокат Дроздова А.С. в інтересах позивачки ОСОБА_7 звернулась з клопотанням про витребування доказів, а саме:
1. Витребувати копію нотаріальної справи, зареєстрованої в реєстрі нотаріальних дій за № 770 між ОСОБА_8 і ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу від 23.01.2021 р. у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султанівни за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 33.
2. Витребувати від Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Троїцька, 25 копії правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 , свідоцтво на право власності на ім'я: ОСОБА_4 .
- 3. Витребувати у старшого слідчого Слідчого відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області Стоянова О.О. (вул. Грецька, 42, м. Одеси, 65026. тел. НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 28 липня 2022 року вирішено клопотання адвоката Дроздової Аліни Сергіївни в інтересах позивачки ОСОБА_7 задовольнити частково.
Витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султанівни за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 33 належним чином посвідчену копію нотаріальної справи, зареєстрованої в реєстрі нотаріальних дій за № 770 між ОСОБА_8 і ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу від 23.01.2021 р.. Витребувати від Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Троїцька, 25 належним чином посвідчені копії правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 , свідоцтва на право власності на ім'я: ОСОБА_4 . У задоволені решти вимог вирішено відмовити.
20 січня 2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи копію нотаріальної справи.
Під час судового засідання призначеного на 22 березня 2023 року судом вирішено підготовче провадження по справі закрити та призначити судове засідання по суті.
У судове засідання призначене на 01 листопада 2023 року сторони не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позов просила задовольнити.
Представник ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив суд відмовити в задоволенні позову, вказав, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.
Приватний нотаріус Омарова В.С. попередньо надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 ) 1930 року народження була власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується Свідоцтвом про право власності на майно від 24.07.1997 року.
Відповідно до Договору № 943/99 купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 949/99, виданому 23.09.1999 року, видавник: ОСОБА_6 , зареєстрована в Реєстрі права власності на нерухоме майно 29.Х.1999 р., номер запису: 232 пр. стор. 19р № 105 ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 придбала вказану квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 .
23.01.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, у вказаному реєстрі за діючим Законодавством з'явився запис про те, що квартира площею 53.5 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 770, виданий 23.01.2021 (видавник приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова В.С.) та на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56279121 від 23.01.2021, приватним нотаріусом Одеського міського округу Омаровою Віолеттою Султанівною - передана у власність ОСОБА_3 .
Позивач по справі вказує, що правочин вчинений по договіру купівлі-продажу від 23.01.2021 р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 що зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С є недійсним, з огляду на те, що він укладений на підставі завідомо підроблених документів, які містили завідомо неправдиві відомості щодо права власності на квартиру.
Позивач вказує, що вказаний правочин порушує її право на спадкування, адже вона як племінниця померлої, мала намір успадкувати вказану квартиру.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ із метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18).
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 21 грудня 2021 року в справі № 148/2112/19 (провадження № 61-18061св20).
В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».
Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх ( ОСОБА_10 ). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див. постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року в справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зробила висновок про те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що визнання договору купівлі-продажу від 23.01.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним не дозволить позивачу отримати вказану квартиру в порядку спадкування, а отже не призведе до поновлення порушеного права позивача. Таким чином суд приходить до висновку, що оспорюваним правочином права та інтереси позивачки не порушені, тобто позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
Належним способом захисту за в даному випадку є витребування майна з чужого незаконного володіння.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолетта Султанівна про відміну правочину відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 10.11.2023 року.
Суддя Р.Д. Абухін
01.11.23