Справа № 369/6376/23
Провадження № 2/369/4125/23
РІШЕННЯ
Іменем України
10.11.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Соловюк В.І.
за участі
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області про визначення порядку участі у вихованні дітей,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року позивач звернувсь до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 2017 року по 2022 рік, мають спільних дітей: ОСОБА_5 , 2017 року народження, та ОСОБА_6 , 2017 року народження. Після припинення спільного проживання діти залишились проживати разом з матір'ю. Майже всі намагання побачитись та поспілкуватись з дітьми закінчуються сварками та погрозами, постійно чує на свою адресу негатив з боку відповідача. Для врегулювання питань побачень з дітьми він звернувся до служби у справах дітей, але на час подання позову служба не повідомила про результати розгляду. Він як батько має рівні права та обов'язки щодо дітей. Його право на безперешкодне спілкування з дітьми не обмежено законом, тому він має у рівних частках часу спілкуватись з дітьми, як і мати дітей. Оскільки відповідач чинить перешкоди, у позасудовому порядку дійти згоди не можуть, тому вважає своє право порушеним.
Просив суд визначити порядок участі батька ОСОБА_4 у вихованні дітей:
вільно спілкуватись з дітьми за допомогою телефонного зв'язку, мобільного зв'язку;
кожної першої та третьої п'ятниці місяця з 18:00 години до 20:00 години неділі щомісяця за місцем проживання батька ОСОБА_4 у м.Києві без присутності матері;
кожної другої неділі місяця з 09:00 години до 19:00 години;
спільний відпочинок за згодою дітей без присутності матері ОСОБА_2 влітку та взимку протягом 30 календарних днів;
відвідування їх у день народження, святкові дні та у дні релігійних свят з можливістю безперешкодного спілкування не менше ніж дві години за згодою дітей;
щороку для спільного святкування разом з дітьми власного дня народження (17 жовтня) з 09:00 години до 19:00 години з можливістю відвідування дітьми його місця проживання без присутності матері;
у разі хвороби дітей та встановлення лікарем застережень щодо відвідування дітьми вулиці та громадських місць, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену з ОСОБА_4 дату, враховуючи інтерес дітей.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
20 травня 2023 року до суду надійшов відзив на позов. Не погоджуючись з доводами позову, ОСОБА_2 вказала, що за зверненням ОСОБА_4 службою у справах дітей встановлений порядок участі батька у спілкуванні та вихованні дітей. Вона дотримується даного порядку. Запропонований варіант позивача суперечить інтересам дітей та не може бути прийнятий судом до уваги. За весь час встановленого службою графіка батько брав дітей на вихідні. Лише на одні вихідні вона не могла віддати дітей, бо вони захворіли, про що нею повідомлено позивача завчасно, але він всеодно приїхав за дітьми. Вона ніколи не чинила перешкоди у побаченнях з дітьми, в тому числі за допомогою різних сучасних засобів комунікацій. Але позивач не поповнює рахунок на телефонах доньок, тому не завжди діти можуть йому зателефонувати або відповісти на дзвінок через свої зайняття. Відповідач це сприймає як чинення перешкод у спілкуванні, звертається до поліції, що є неправдивою інформацією. Спілкування дітей та тата має проходити у їх вільний час та за їх бажанням.
Зазначила, що діти вже йдуть до школи, також мають різні додаткові зайняття. Тому на кінець тижня діти будуть втомлені, та їм виснажливо буде здійснювати переїзд до м.Київ (троєщина), де живе тато. Також у суботу в них заняття з художньої гімнастики, що унеможливлює побачення дітей з татом на вихідні, починаючи з п'ятниці. У тата відсутні нормальні умови для відпочинку дітей (вони сплять утрьох на одному ліжку). Встановлений службою графік є більш прийнятний для інтересів дітей, в тому числі й щодо обов'язку їх повернути до 19:00 години у неділю, оскільки дітям потрібно відпочити та підготуватись до школи. Крім того, якщо обрати запропонований позивачем увесь час, то порушується її рівність, оскільки тато матиме значно більшу кількість годин для побачень з дітьми у вихідні. Хоч і діти проживають з нею, але для забезпечення дітей вона працює та теж не має можливості у будні проводити час з доньками, тому потребує часу для спілкування з ними у вихідні. Щодо інших запропонованих варіантів побачень з дітьми - вона заперечує без її погодження, а діти, зважаючи на їх вік, не можуть ще самостійно приймати рішення. Вцілому запропонований графік побачень - порушує їх рівність. Вважає, що підстав для звернення до суду з позовом у позивача не було, оскільки встановлений службою графік вона виконує, а звернення позивача до поліції необґрунтовані. Просила відмовити в задоволенні позову.
04 серпня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач додатково вказав, що встановлений рішення служби у справах дітей графік порушує принцип рівності батьків у вихованні та участі в житті дітей, саме тому він звернувся до суду. З поданого відзиву вбачається, що позивачка визнає частину позовних вимог щодо участі батька у житті дітей. Вона чинить перешкоди, тому він звертається до поліції. Судовий наказ про стягнення аліментів виконує добровільно, на вимогу відповідача також перераховує додаткові кошти на утримання дітей. Бажання дітей на побачення та спілкування з ним є саме згодою їх. Просив позов задоволити.
14 серпня 2023 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідачка додатково вказала, що вона виконувала встановлений графік побачень з дітьми, підстави для звернення до суду відсутні. Оскільки вона не заперечує щодо необмеженого спілкування дітей за допомогою засобів комунікацій, тому необхідності в такій вимозі немає. Позивач хоч і звертається до правоохоронних органів, але останні жодних рішень не прийняли щодо її винуватості у порушенні встановленого графіку. Інші твердження позивача також є неправдивими. Просила відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 серпня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Козін А.В. позовні вимоги підтримав. Просив суд задоволити позов.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Довгун І.В. проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову.
У судове засідання представники служби у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області не з'явивсь. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Просили суд розглянути справу за їх відсутності, вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що 18 липня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві.
Сторони мають спільних неповнолітніх доньок: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 вересня 2022 року шлюб між сторонами розірвано.
Після розірвання шлюбу діти залишились проживати разом з матір'ю в АДРЕСА_1 .
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 1 б липня 2015 Року). Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111 /04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
З пояснень сторін вбачається, що за час роздільного проживання між батьками виникають суперечки щодо участі батька у вихованні спільних дітей. При цьому кожна із сторін мотивує своє бачення у вирішенні спору лиш інтересами дітей. Позивач вказував, що служба не врахувала рівність батьків у спілкуванні з дітьми. Відповідачка також вважає, що вона виконує рішення служби у справах дітей, а тому позивач не мав права та підстав для звернення до суду.
Так, суд відхиляє такі заперечення відповідача, що позивач не мав права звертатися до суду з позовом про визначення порядку участі у вихованні дитини, оскільки є рішення служби у справах дітей. У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року в справі № 165/2839/17 (провадження № 61-6769св19) зроблено висновок, що «будь-хто із батьків може звернутися до органу опіки та піклування для визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. У разі наявності спору про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, зокрема, якщо орган опіки та піклування не визначив способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не виключається вирішення такого спору в судовому порядку незалежно від того, хто з батьків звертається з позовом (той, хто проживає з дитиною, чи той, хто проживає окремо) і визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, що є ефективним способом захисту та не суперечить закону».
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно з частинами четвертою-шостою статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення (стаття 158 СК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Таким чином, законодавством України закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов'язок не чинити цьому перешкоди. При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахування конкретних обставин справи.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2019 року у справі № 523/11605/16-ц) зазначено, що «обов'язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов'язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини».
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принципи рівності прав батьків у вихованні дитини та забезпечення найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
06 березня 2023 року ОСОБА_4 звернувся до служби у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області із заявою про визначення порядку участі у вихованні дітей.
Рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради Фастівського району Київської області №8\45 від 09 лютого 2023 року визначено способи участі у вихованні дітей та встановлено ОСОБА_4 порядок побачень з його малолітніми дітьми: доньками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , 2017 року народження таким чином:
кожного буднього дня з 18.00 год. до 19.00 год. вільно спілкуватись з дітьми за допомогою телефонного зв'язку, інтернету, скайпу без присутності матері;
перша і третя субота місяця з 10:00 год. до 19:00 год. наступного дня - неділі щомісяця за місцем проживання ОСОБА_4 без присутності матері з обов'язковим повернення дітей додому батьком;
один місяць влітку для виїзду на оздоровлення дітей на території України за умови, що діти здорові та за згодою матері;
зустрічі проводити без присутності матері лише з обов'язковими урахуванням стану здоровся, бажання дітей, їх інтересів та потреб;
безперешкодно передавати дітям подарунки, одяг, солодощі, іграшки, відвідувати їх у день народження;
під час перебування дітей у батька, на прохання матері дітей інформувати їх про місцезнаходження, стан здоров'я та заняття дітей, у разі потреби забезпечити матері можливість спілкування з дітьми засобами телефонного зв'язку.
З пояснень сторін встановлено, що між батьками на даний час склались напружені відносини щодо участі батька у вихованні дітей. При неможливості побачити дітей, батько сприймає це як умисні перешкоди з боку матері, а мати, в свою чергу, обґрунтовує неможливістю надавати дітей - поважні причини. Сторони замість знаходження компромісів наполягають лише на власному баченні.
Відповідно до акту №35 від 09 березня 2023 року службою у справах дітей та сімї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у квартирі АДРЕСА_2 , для дітей облаштовано окрему кімнату, облаштовані місця для сну, є стіл для навчання, книги, розвиваючі іграшки, одяг та взуття в достатній кількості. В квартирі проживає ОСОБА_4 , ОСОБА_9 - зареєстрована, але не проживає.
ОСОБА_10 звертався до ВП №1 Фастівського РУП із заявами про перешкоджання у спілкуванні з дітьми. Але з даних звернень не можливо встановити жодних обставин як вказував позивач чинення перешкод, а у листі лише констатується факт звернення.
Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
Судом встановлено, що сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дітьми їх батька, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визначити, зокрема, порядок та графік участі у вихованні та спілкуванні з доньками. В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з доньками буде перешкоджати їх нормальному розвитку.
Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі від 17 серпня 2017 року №9-1580/0/4-17 «Щодо окремих питань судової практики у справах про визначення місця проживання дитини» враховуючи необхідність забезпечення однакового правозастосування у справах про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог національного сімейного законодавства, а також врахування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Подібна норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» («Sommerfeld v. Germany») від 08.07.2003 року, «Цаунеггер проти Німеччини» («Zaunegger v. Germany») від 03.12.2009 року).
Для дітей вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останніх, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється.
Батьками, сторонами у справі, - не досягнуто компромісу щодо способу участі батька у вихованні доньок, при цьому увага батька у житті доньок безкомпромісно є важливими елементом їх розвитку в психологічному аспекті.
Сторони по справі, як батьки малолітніх дітей, бажають забезпечити їм належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення батька з доньками досягнуто не було, конфліктні ситуації спричинені виключно на ґрунті неприязних стосунків батьків.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітніх дітей, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дітей виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.
При цьому, на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дітей, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це є причиною початку емоційних розладів у дітей.
Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишнім чоловіком (дружиною), зберігати незгоду між собою у таємниці від дітей, досягти співробітництва в інтересах дітей.
Суд, враховуючи пояснення сторін та визначений Службою у справах дітей Боярської міської ради спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, інтереси дітей, бажання батька спілкуватися з дітьми, приходить до висновку, що зустрічі позивача з дітьми мають відбуватися.
Виходячи з наведеного, з дотриманням розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дітей, зокрема, і того, що кожен з батьків зобов'язаний приймати участь у вихованні дітей не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дітьми повинен існувати систематичний контакт. Суд враховує й вік дітей, ставлення батька до доньок, можливість батька відвідувати дітей, тому слід встановити порядок участі батька у вихованні дітей.
Діти повинні розвиватися фізично, морально та духовно, а не перетворюватися на предмет маніпуляції між батьками.
Сторони неодноразово відкидали пропозиції шляхом врегулювати спірні правовідносини та забезпечити участь обох батьків у вихованні дітей виходячи, в першу чергу, з інтересів останніх, наголошуючи на необхідності саме судового рішення.
Щодо запропонованого графіку позивача ОСОБА_4 , який вважає, що справедливим буде встановлення графіку участі батька у вихованні дітей за принципом 50/50, то суд приходить до висновку, що визначення такого способу участі батька у вихованні дітей буде суперечити інтересам дітей та порушуватиме звичний їх графік (відвідування гуртків, можливість також вільного спілкування матері з дітьми на вихідних і проведення часу не лише у межах домівки). Позивач у своєму позові не вказує яким чином буде врегульовано питання відвідування дітьми гуртка у вихідний день., оскільки наполягає на спілкування дітьми з пятниці. Враховуючи вимоги, перешкод цьому не встановлено, тому суд задоволить вимоги щодо спілкування з пятниці по неділю, але з обовязковим відвідуванням у суботу дітьми у записані гуртки, що не порушуватиме встановлений графік. При цьому суд також враховує, що можливість більш тісного спілкування дітей з батьком на канікулах, у святкові дні, тощо за домовленістю між собою з урахуванням графіку дітей, а також у спілкування з дітьми головне не кількість часу, а саме якість проведеного часу разом.
Батько дітей має право на спілкування з ними, однак це не повинно заважати нормальному розвитку дітей, порушувати їх звичний режим. Тому слід створити умови для одночасного спілкування з дітьми обох з батьків. Зважаючи на те, що батьки наполягають на встановленні графіку саме судовим рішенням, відносини між батьками саме на час прийняття рішення, вимоги ОСОБА_4 підлягають до задоволення частково. А саме слід встановити наступний графік: кожного буднього дня з 15.00 год. до 20.00 год. вільно спілкуватись з дітьми за допомогою телефонного зв'язку, інтернету, скайпу без присутності матері (враховуючи відвідування дітьми школи та додаткових гуртків); перша і третя п'ятниця місяця з 18:00 год. до 19:00 год. неділі щомісяця за місцем проживання ОСОБА_4 без присутності матері з обов'язковим повернення дітей додому батьком (у даному випадку суд враховує вік дітей, необхідність підготовки увечері в неділю до школи, а також можливість матері, яка працює у будні дні, спілкування з дітьми у вихідні й не лише вдома) та обов'язковими урахуванням стану здоров'я, бажання дітей, їх інтересів та потреб, в тому числі відвідування дітьми додаткових гуртків; один місяць влітку, один тиждень взимку на шкільних канікулах для виїзду на оздоровлення дітей на території України за умови, що діти здорові та за згодою матері; відвідування та спілкування з дітьми у їх день народження, святкові дні (державні та релігійні свята) за погодженням з матір'ю, з урахуванням стану здоров'я, бажання дітей, їх інтересів та потреб.
Суд не приймає до уваги пояснення відповідача, що у батька дітей відсутні умови проживання (всі сплять на одному ліжку), оскільки позивач надав акт обстеження умов свого проживання, де вказано, що батько створив місце для відпочинку дітей, їх навчання.
Вимоги щодо необхідності святкування свого дня народження з дітьми, обов'язкове перенесення зустрічей у разі хвороби дітей, задоволенню не підлягають, оскільки діти вже відвідують школу, мають графік додаткових гуртків, віддаленість проживання батьків ( АДРЕСА_3 на лівому березі Дніпра). При цьому суд також враховує те, що батьки не можуть перекласти вирішення всіх питань лише на суд, вони мають вчитись комунікувати між собою, дослухатись до іншого і в першу чергу до своїх дітей, пам'ятати не лише про свої права, але й обов'язки створити дітям нормальну психологічну атмосферу. Інші доводи та пояснення сторін не приймаються судом до уваги, оскільки батьки є повнолітні, працездатні, мають дохід та нормальні умови проживання, мають можливість забезпечити умови проживання дітей, враховуючи інтереси дітей та їх вік, доводи сторін, баланс прав і обов'язків сторін спору на момент розгляду справи, принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участі у їх вихованні. З урахуванням вікових змін дітей, їх розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дітей, що буде відповідати їх інтересам.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову частково.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області про визначення порядку участі у вихованні дітей задоволити частково.
Визначити порядок участі батька ОСОБА_4 у вихованні дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
кожного буднього дня з 15.00 год. до 20.00 год. вільно спілкуватись з дітьми за допомогою телефонного зв'язку, інтернету, скайпу без присутності матері, враховуючи відвідування дітьми школи та додаткових гуртків;
перша і третя п'ятниця місяця з 18:00 год. до 19:00 год. неділі щомісяця за місцем проживання ОСОБА_4 без присутності матері з обов'язковим повернення дітей додому батьком та обов'язковими урахуванням стану здоров'я, бажання дітей, їх інтересів та потреб, в тому числі відвідування дітьми у записані гуртки;
один місяць влітку, один тиждень взимку на шкільних канікулах для виїзду на оздоровлення дітей на території України за умови, що діти здорові та за згодою матері;
відвідування та спілкування з дітьми у їх день народження, святкові дні (державні та релігійні свята) за погодженням з матір'ю, з урахуванням стану здоров'я, бажання дітей, їх інтересів та потреб.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2023 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ