465/8695/23
2-з/465/212/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Марків Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,
розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
ВСТАНОВИВ:
Представник АТ КБ «Приватбанк» Будьонний В.С. звернувся до Франківського районного суду м.Львова із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, шляхом витребування у приватного нотаріуса Барбуляк Христини Миколаївни копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребування в Центру надання адміністративних послуг м. Львова інформації про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), станом на дату смерті померлої - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказана заява обґрунтована тим, що 23.09.2020 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "Приватбанк" було укладено договір про іпотечний кредит № LVLHGK00000040 відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 1153652,50 грн в обмін на зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 . На момент смерті позичальник не виконала всіх взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим за вищевказаним кредитним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 825495, 12 грн. Вказує, що 12.04.2023 року банк звернувся із претензією кредитора до Четвертої Львівської державної нотаріальої контори, яка листом від 02.05.2023 року повідомила, що претензія кредитора перенаправлена за місцем відкриття спадщина - до приватного нотаріуса Барбуляк Христини Миколаївни. 08.06.2023 року банком було отримано відповідь приватного нотаріуса Барбуляк Христини Миколаївни, яка повідомила, що направила спадкоємцю померлого позичальника листа щодо претензії АТ КБ “Приватбанк”, проте повідомити інформацію про спадкоємця не може в силу вимог ст. 8 Закону України “Про нотаріат”. Оскільки, без інформації про коло спадкоємців, у тому числі тих, хто проживав за адресою останнього місця реєстрації проживання померлого позичальника, заявник позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, тому звернувся до суду з вказаною заявою.
Суд, вивчивши подану заяву про забезпечення доказів, вважає необхідним задовольнити її, виходячи з такого.
Згідно з частиною 1 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до частини 2 статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно частини 3 статті 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до пунктів 4-5 частини 1 статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 4 статті 84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Заявник обґрунтував вказане клопотання тим, що не має можливості отримати запитувану інформацію, оскільки вона захищена нотаріальною таємницею та ЗУ "Про захист персональних даних", АТ КБ «Приватбанк» не може визначити суб'єктивний склад учасників майбутнього позову, а тому звернувся до суду із вказаним клопотанням.
З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення доказів підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 76, 77, 84, 116, 117, 260, 353 ЦПК України, суд ,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви - задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріуса Барбуляк Христини Миколаївни (79004, Львівська область, м. Львів, вул. Рубчака, 5) копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувати у Центру надання адміністративних послуг м. Львова (79006, Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, 1), інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), станом на дату смерті померлої - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Марків Ю.С.