Справа № 712/12167/23
Провадження № 1-кс/712/5428/23
09 листопада 2023 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12023250310003503 від 01.11.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України ,
Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023250310003503 від 01.11.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.11.2023 в хірургічному відділенні КНП "Третя Черкаська міська лікарня ШМД", що за адресою м. Черкаси, вул. С.Кішки, 210 помер гр. ОСОБА_4 , 1953 р.н., який був госпіталізований 31.10.2023 з проникаючим пораненням живота, отриманим в результаті нещасного випадку - падіння на арматуру.
01.11.2023 в ході огляду місця події за адресою: м. Черкаси, вул. Самійла Кішки, 210, виявлено труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його одяг, а саме: футболка, зі слідами речовини бурого кольору, жилетка зі слідами речовини бурого кольору, пара взуття, штани чорного кольору, жилетка чорного кольору, ковдра. Вказані речі вилучено та поміщено до картонної коробки та опечатано биркою з відповідними написами та підписами.
Виходячи з того, що при проведенні огляду 01.11.2023 в період часу з 09 год. 25 хв. по 09 год. 40 хв., за адресою: м. Черкаси, вул. Самійла Кішки, 210, виявлено та вилучено речі, які можуть містити відомості про вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, виникає необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене вищевказане майно.
01.11.2023 року дані речі постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на можливість приховування чи знищення вказаного майна, з метою його збереження та швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також збирання доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно.
В судове засідання прокурор направила до суду клопотання про розгляд справи в її відсутність, клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 100 КПК України речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник, (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України на тимчасово вилучене майно слідчий, прокурор подає клопотання про арешт майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні внесені за №12023250310003503 від 01.11.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Постановою слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 01.11.2023 року вилучені речі визнані речовими доказами.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідальності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «АНтріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series A N 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та з метою яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справ «Джеймс та інші проти Сполученого королівства», п. 50, Series A N 98).
Прокурор в клопотанні вказує, що накладення арешту необхідне з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відтак, враховуючи викладені вимоги практики Європейського суду з прав людини вважаю, що без накладення арешту на вказане майно, орган досудового розслідування буде позбавлений можливості досягти мети у встановлені істини у цьому кримінальному провадженні вважаю, що матеріали кримінального провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою збереження речового доказу, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, зважаючи на те, що вилучені речі відповідають ознакам речового доказу, слідчий суддя вважає за необхідне з метою забезпечення збереження речових доказів, клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на вилучені речі.
Керуючись ст. ст. 98, 100,131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: футболку, зі слідами речовини бурого кольору; жилетку зі слідами речовини бурого кольору; пару взуття; штани чорного кольору; жилетку чорного кольору; ковдра; які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на слідчих, що перебувають у складі слідчої групи з розслідування даного кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1