УХВАЛА
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа №280/7556/21
адміністративне провадження № К/990/31766/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №280/7556/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 02 серпня 2021 року №79-ос щодо зупинення з 02 серпня 2021 року позивачу виплати доплати до посадового окладу за вислугу років, як судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя;
- зобов'язати відповідача проводити нарахування і виплату суддівської винагороди з 02 серпня 2021 року судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з врахуванням щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, відповідно до наказу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 листопада 2020 року за №12-К.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 02 серпня 2021 року №79-ос "Про зупинення виплати доплати до посадового окладу судді ОСОБА_1 ".
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 18 квітня 2023 року, від 05 червня 2023 року, від 19 липня 2023 року та від 31 серпня 2023 року касаційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області повернуто скаржнику.
19 вересня 2023 року касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області вкотре надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання даної ухвали, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції:
- обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на обґрунтування вказаної заяви;
- документ про сплату судового збору в розмірі 1816,00 грн.Зазначена ухвала надіслана скаржнику та доставлена до його Електронного кабінету 09 жовтня 2023 року о 21:24 год.
24 жовтня 2023 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій останній просить поновити строк на касаційне оскарження та відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
В обгрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає, що первісна касаційна скарга підготовлена та подана 17 лютого 2023 року, тобто у межах строку, передбаченого КАС України строку. Однак, внаслідок розташування міста Запоріжжя у безпосередній близькості до зони активних бойових дій (що підтверджується, зокрема, Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309) у січні-лютому поточного року місто Запоріжжя систематично піддавалося обстрілам. Також щоденно у місті майже безперервно лунало оголошення повітряної тривоги, у зв'язку з чим на час оголошення повітряної тривоги зупиняється робота підприємств поштового зв'язку, що спричиняє ускладнення, перебої та затримку відправки поштової кореспонденції.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2023 року вищевказані причини пропуску строку на касаційне оскарження були визнані поважними, було поновлено строк на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року по справі №280/7556/21. Однак, тією ж ухвалою від 18 квітня 2023 року касаційну скаргу було повернуто Територіальному управлінню у зв'язку з відсутністю підтвердження сплати судового збору.
У подальшому ухвалами від 05 червня 2023 року, від 19 липня 2023 року та від 31 серпня 2023 року касаційну скаргу було повернуто територіальному управлінню у зв'язку із її невідповідністю вимогам статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Одночасно вищевказаними ухвалами Верховного Суду скаржнику роз'яснено право на повторне звернення із касаційною скаргою.
Враховуючи вищевикладене, станом на дату складення цієї касаційної скарги строк, протягом якого скаржник мав право на касаційне оскарження вищезазначеної постанови, був пропущений з незалежних від нього причин.Однак, такі підстави пропуску строку визнавались неповажними в ухвалі від 09 жовтня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху.
При цьому, відповідач вказує про численні повітряні тривоги, що унеможливлюють роботу територіального управління, а також створює затримку поштової кореспонденції.
Разом з тим, посилання скаржника на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки не мають постійного та довготривалого характеру.
Перевіривши клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло 8 місяців, доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 329, 333, КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №280/7556/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. А. Губська
Н. М. Мартинюк