КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Головуючий у суді першої інстанції Коренюк А.М,
Єдиний унікальний номер справи № 7543/5299/21
Апеляційне провадження №22-з/824/1361/2023
ПОСТАНОВА
(Додаткове судове рішення)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах, та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2021 року позивач в особі ТОВ «Кредитні ініціативи», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» («Сведбанк»), звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року позов задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою : АДРЕСА_1 ..
Стягнуто із ОСОБА_1 (ОСОБА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 2 270 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн) - судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року скасовано. Ухвалено у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи», що є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах, та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку відмовлено.
До Київського апеляційного суду 25 жовтня 2023 року надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Невкритого В.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі.
У заяві вказує, що, ухвалюючи рішення по справі, суд не вирішив питання розподілу судових витрат. Просить стягнути з позивача на користь відповідачки ОСОБА_1 23 000 грн витрат на правову допомогу під час розгляду справи в апеляційному суді. Крім цього, безпосередньо у вимогах апеляційної скарги адвокат Невкритий В.Ю., крім іншого, просив стягнути з позивача 27 000 грн витрат на правову допомогу, понесених ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» проти стягнення витрат на правову допомогу заперечив. Вважає заявлений розмір витрат неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатами робіт, непідтвердженим належними та допустимими доказами. Просить у задоволенні заяви відмовити.
Колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення заяви та ухвалення додаткового судового рішення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 12 ст. 141 ЦПК України визначено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Крім цього, пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-6 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Ухвалюючи по справі судове рішення задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд не вирішував питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Разом з цим, як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу, пов'язані із розглядом її апеляційної скарги.
На підтвердження розміру понесених ОСОБА_1 витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги суду надано: договір про надання правової допомоги №12/21-03 від 17 грудня 2021 року та додаток №2 до вказаного договору, в якому сторони детально передбачили порядок здійснення розрахунків за надання правової допомоги у даній справі в суді апеляційної інстанції.
Так, відповідно до п.1.2 вказаного Додатку, гонорар сплачується у наступних розмірах:
- 12 500 грн за підготовку та подачу апеляційної скарги;
- 3500 грн за участь в судовому засіданні (в тому числі, якщо засідання не відбулось з причин, не залежних від адвоката);
- 3500 за складання процесуальних документів по справі.
Матеріалами справи підтверджується наведений заявником розрахунок витрат, що підлягають сплаті, у розмірі 23 000 грн (підготовка та подача апеляційної скарги, участь адвоката у судовому засіданні 19 жовтня 2023 року, прибуття адвоката до суду для участі у судових засіданнях 18 травня 2023 року та 27 липня 2023 року).
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу, пов'язані із розглядом справи в суді першої інстанції.
На підтвердження розміру понесених ОСОБА_1 витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги суду надано: договір про надання правової допомоги №12/21-03 від 17 грудня 2021 року, додаток №1 до вказаного договору, в якому сторони детально передбачили порядок здійснення розрахунків за надання правової допомоги у даній справі в суді першої інстанції.
Так, відповідно до п.1.4 вказаного Додатку, сторони погодили вартість надання правової допомоги у розмірі 27 000 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
За таких обставин суд доходить висновку, що документально підтверджена вартість правової допомоги, наданої ОСОБА_1 під час розгляду даної справи в цілому становить 50 000 грн.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Апеляційний суд, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, враховує, що її апеляційну скаргу було задоволено. У задоволенні позову відмовлено.
Разом з цим, суд ураховує заперечення позивача щодо розміру витрат до стягнення.
За таких обставин, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат та вважає за необхідне прийняти постанову, якою стягнути із ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст.ст.133, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації понесених судових витрат на правову допомогу 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді